Маруся Чурай у літературі: 400 років з часу народження народної поетеси
13.02.2025
95
Маруся Чурай – напівлегендарна народна поетеса-піснярка. За переказами, народилася вона близько 1625 року в Полтаві в сім'ї козака Гордія Чурая. Дівчина володіла чудовим голосом і даром поетичної імпровізації. Марусі приписують авторство низки відомих у народі пісень: "Ой не ходи, Грицю", "Котилися вози з гори", "Засвіт встали козаченьки", "Віють вітри, віють буйні" та інших.
Її історія кохання трагічна. Маруся кохала Гриця Бобренка, чекала його з війни, але коли хлопець повернувся, то вирішив одружитися з дівчиною із заможної сім'ї. Зраджена Маруся не витримала втрати й вирішила отруїти себе зіллям, яке вона таємно взяла у місцевої бабусі-відьми. Але його випадково випив Гриць.
Образ Марусі Чурай посів важливе місце в історії української літератури. Ще у ХІХ столітті в літературі точилися суперечки навколо постаті легендарної української поетеси. Одні стверджували, що Маруся – історична особистість, і приписували їй авторство багатьох популярних пісень, інші заперечували і те, й інше. Щоправда, документальних підтверджень про існування цієї людини наразі не знайдено і про реальність поетеси свідчать лише її твори, які до того ж стали вже народними піснями. Історія трагічного кохання Марусі Чурай надихнула багатьох письменників на створення художніх творів: драм, балад, повістей, романів.
Усіх, кому цікава ця загадкова історична постать, запрошуємо до перегляду віртуальної книжкової виставки "Маруся Чурай у літературі: 400 років з часу народження народної поетеси".
Голікова Н. Лінгвокультурема "Маруся Чурай" в українській літературі ХІХ–ХХ ст. / Наталія Голікова // Культура слова. – 2020. – № 1 (92). – С. 36–51.
У статті простежено фольклорно-літературну та семантико-функціональну еволюцію лінгвокультуреми "Маруся Чурай" у прозі, поезії, драматургії митців ХІХ–ХХ ст. Акцентовано увагу на мовних особливостях повісті "Маруся, малоросійська Сафо" О. Шаховського та на історичному романі у віршах "Маруся Чурай" Л. Костенко.
Дівчина з легенди. Маруся Чурай / [вступ. слово Михайла Стельмаха; худож. В. Ульянова]. – Київ : Дніпро, 1974. – 80 с.
Маруся Чурай (1625–1653) – напівлегендарна українська народна співачка і поетеса часів Хмельниччини, що, за переказами, жила в Полтаві. Їй приписують авторство низки пісень, поданих у книзі ("Віють вітри", "Ой не ходи, Грицю", "Грицю, Грицю, до роботи", "Засвіт встали козаченьки" та ін.) Також подано народні варіанти, наслідування, переробки пісень.
Засвіт встали козаченьки. . : повість // Чемерис В. Л. Ордер на любов : роман ; Місто коханців на Кара-Денізі : повість ; Засвіт встали козаченьки...: повість / Валентин Чемерис. – Харків : Фоліо, 2010. – С. 392–440.
В історико-пригодницькій повісті "Засвіт встали козаченьки…" йдеться про напівлегендарну співачку та піснетворку Марусю Чурай, якій приписують авторство близько 20 пісень.
Кобилянська О. Ю. "В неділю рано зілля копала..." : повість / Ольга Кобилянська. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2021. – 269 c.
Свою лірико-романтичну повість, у якій по вінця драматизму, О. Кобилянська написала за мотивами народної пісні "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці. . ". Сама письменниця називала свій твір оповіданням. У повісті порушуються такі споконвічні й непроминущі проблеми як боротьба добра зі злом, любові – з ненавистю, кохання – зі зрадою. Дія твору відбувається в одному з гірських сіл Карпатського регіону. Неквапливе життя верховинців зворохоблює приїзд кочового циганського табору. З плином часу починають розпалюватися бурхливі пристрасті, виникає класичний любовний трикутник, а невблаганний фатум веде головних героїв до загибелі.
Костенко Л. Маруся Чурай : іст. роман у віршах / Ліна Костенко. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2019. – 224 с.
Історичний роман у віршах "Маруся Чурай" визначної української поетеси Ліни Костенко – один із вершинних творів української літератури, своєрідна енциклопедія духовного життя нашого народу в XVII ст. Висока драма любові вирує на тлі епічних історичних змагань, де доля легендарної Марусі Чурай тісно переплетена з долею України.
Маруся Чурай. Пісні [Електронний ресурс] / Маруся Чурай. – Електрон. кн. – Київ : Мультимедійне видавництво Стрельбицького, 2015.
Пісні Марусі Чурай – це романтично-трагічні історії про кохання, про смуток розлуки, про біль невірності. Чорноброва чарівниця, яка отруїла Гриця, щоб не кохав двох, – персонаж багатьох творів української літератури. Маруся, яка журиться, що її коханий пішов у військовий похід, – також класичний фольклорний образ. Багаті на порівняння та метафори, пісні Марусі Чурай добре знані любителям народної творчості.
Маруся Чурай – голос і душа пісенної України : методичні поради / уклад. Н. І. Фенько ; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. – Полтава, 2020. – 32 с.
У методичних порадах подаються відомості про головні віхи життя і творчість видатної полтавки, що зібрані на основі переказів та легенд, а також список творів про Марусю Чурай, цитати, афоризми для проведення різнопланових соціокультурних заходів. Для фахівців, що працюють з юнацтвом та молоддю.
Парубоцька балада / Олійник Б. І. Гора : поезії // Б. І. Олійник. – Київ : Молодь, 1975. – С. 86–88.
У ліричній поезії "До тієї Чураївни" ("Парубоцька балада") Борис Олійник звертається до образу піснетворки Марусі Чурай. Його вірш – це своєрідна вільна інтерпретація відомої пісні Марусі Чурай "Ой не ходи, Грицю…".
Ручай Г. Маруся Чурай і я : [оповідання] / Ганна Ручай. – Київ : Зелений пес : Гамазин, 2016. – 47 с.
З цієї книги ви можете дізнатися про життя і творчість видатної поетеси та співачки XVII ст. Марусі Чурай, яка стала символом незнищенної української пісні. Книга допоможе розібратися, чому саме пісні цієї дівчини кликали до бою козацьке військо та зберігалися у пам'яті народу.
Старицький М. П. Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці : [драма на 5 дій] / Михайло Старицький. – Київ : Державне видавництво художньої літератури, 1959. – 108 с.
Сюжет п'єси українського поета, прозаїка, драматурга, театрального й культурного діяча Михайла Старицького "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці" взято з однойменної народної пісні, авторкою якої вважають народну поетесу і співачку Марусю Чурай. У центрі інтриги – парубок, який кохає двох дівчат. У творі вибудувано драматичний конфлікт з трагічними наслідками.
Топська Н. Дівчина-легенда / Неллі Топська. – Київ : Книжкова база "Альфа", 2016. – 47 с.
Книга розповідає про українську народну співачку Марусю Чурай, чиє ім'я стало світлою пісенною легендою. Подробиці її життя оповиті серпанком століть, та люди трепетно зберігають святу пам'ять про незвичайну й талановиту дівчину. Її трагічна і яскрава доля нікого не може залишити байдужим. Книга адресована дітям середнього та старшого шкільного віку, а також усім, хто кохається в українському мистецтві.
Хоменко І. Є. Марина Чурай : драматична поема / І. Є. Хоменко. – Київ : Дніпро, 1967. – 126 с.
У новій книжці "Марина Чурай" Іван Хоменко пише про гірку долю співачки – української поетеси Марини Чурай, яка народилася в 1625 році в Полтаві в сім'ї урядника козацького полку Гордія Чурая. Вона володіла чудовим голосом і даром поетичної імпровізації. Багато пісень Марини Чурай до цього часу дуже популярні. Це "Віють вітри", "Засвіт встали козаченьки", "Сидить голуб", "Хилилися густі лози", "Грицю, Грицю, до роботи" та інші.
Чураївна : драма // Самійленко В. Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Переспіви та переклади. Статті та спогади / В. Самійленко / упор. М. Чорнопиский. – Київ: Наукова думка, 1990. – С. 300–369.
Драма В. Самійленка "Чураївна" – яскравий драматичний твір, де взаємопроникнення літератури і фольклору набуває особливого синтезу. Драма написана на основі легенди про українську поетесу із Полтави Марусю Чурай – авторку, зокрема, народної балади "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці".
Її історія кохання трагічна. Маруся кохала Гриця Бобренка, чекала його з війни, але коли хлопець повернувся, то вирішив одружитися з дівчиною із заможної сім'ї. Зраджена Маруся не витримала втрати й вирішила отруїти себе зіллям, яке вона таємно взяла у місцевої бабусі-відьми. Але його випадково випив Гриць.
Образ Марусі Чурай посів важливе місце в історії української літератури. Ще у ХІХ столітті в літературі точилися суперечки навколо постаті легендарної української поетеси. Одні стверджували, що Маруся – історична особистість, і приписували їй авторство багатьох популярних пісень, інші заперечували і те, й інше. Щоправда, документальних підтверджень про існування цієї людини наразі не знайдено і про реальність поетеси свідчать лише її твори, які до того ж стали вже народними піснями. Історія трагічного кохання Марусі Чурай надихнула багатьох письменників на створення художніх творів: драм, балад, повістей, романів.
Усіх, кому цікава ця загадкова історична постать, запрошуємо до перегляду віртуальної книжкової виставки "Маруся Чурай у літературі: 400 років з часу народження народної поетеси".
Голікова Н. Лінгвокультурема "Маруся Чурай" в українській літературі ХІХ–ХХ ст. / Наталія Голікова // Культура слова. – 2020. – № 1 (92). – С. 36–51.
У статті простежено фольклорно-літературну та семантико-функціональну еволюцію лінгвокультуреми "Маруся Чурай" у прозі, поезії, драматургії митців ХІХ–ХХ ст. Акцентовано увагу на мовних особливостях повісті "Маруся, малоросійська Сафо" О. Шаховського та на історичному романі у віршах "Маруся Чурай" Л. Костенко.
Дівчина з легенди. Маруся Чурай / [вступ. слово Михайла Стельмаха; худож. В. Ульянова]. – Київ : Дніпро, 1974. – 80 с.
Маруся Чурай (1625–1653) – напівлегендарна українська народна співачка і поетеса часів Хмельниччини, що, за переказами, жила в Полтаві. Їй приписують авторство низки пісень, поданих у книзі ("Віють вітри", "Ой не ходи, Грицю", "Грицю, Грицю, до роботи", "Засвіт встали козаченьки" та ін.) Також подано народні варіанти, наслідування, переробки пісень.
Засвіт встали козаченьки. . : повість // Чемерис В. Л. Ордер на любов : роман ; Місто коханців на Кара-Денізі : повість ; Засвіт встали козаченьки...: повість / Валентин Чемерис. – Харків : Фоліо, 2010. – С. 392–440.
В історико-пригодницькій повісті "Засвіт встали козаченьки…" йдеться про напівлегендарну співачку та піснетворку Марусю Чурай, якій приписують авторство близько 20 пісень.
Кобилянська О. Ю. "В неділю рано зілля копала..." : повість / Ольга Кобилянська. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2021. – 269 c.
Свою лірико-романтичну повість, у якій по вінця драматизму, О. Кобилянська написала за мотивами народної пісні "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці. . ". Сама письменниця називала свій твір оповіданням. У повісті порушуються такі споконвічні й непроминущі проблеми як боротьба добра зі злом, любові – з ненавистю, кохання – зі зрадою. Дія твору відбувається в одному з гірських сіл Карпатського регіону. Неквапливе життя верховинців зворохоблює приїзд кочового циганського табору. З плином часу починають розпалюватися бурхливі пристрасті, виникає класичний любовний трикутник, а невблаганний фатум веде головних героїв до загибелі.
Костенко Л. Маруся Чурай : іст. роман у віршах / Ліна Костенко. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2019. – 224 с.
Історичний роман у віршах "Маруся Чурай" визначної української поетеси Ліни Костенко – один із вершинних творів української літератури, своєрідна енциклопедія духовного життя нашого народу в XVII ст. Висока драма любові вирує на тлі епічних історичних змагань, де доля легендарної Марусі Чурай тісно переплетена з долею України.
Маруся Чурай. Пісні [Електронний ресурс] / Маруся Чурай. – Електрон. кн. – Київ : Мультимедійне видавництво Стрельбицького, 2015.
Пісні Марусі Чурай – це романтично-трагічні історії про кохання, про смуток розлуки, про біль невірності. Чорноброва чарівниця, яка отруїла Гриця, щоб не кохав двох, – персонаж багатьох творів української літератури. Маруся, яка журиться, що її коханий пішов у військовий похід, – також класичний фольклорний образ. Багаті на порівняння та метафори, пісні Марусі Чурай добре знані любителям народної творчості.
Маруся Чурай – голос і душа пісенної України : методичні поради / уклад. Н. І. Фенько ; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. – Полтава, 2020. – 32 с.
У методичних порадах подаються відомості про головні віхи життя і творчість видатної полтавки, що зібрані на основі переказів та легенд, а також список творів про Марусю Чурай, цитати, афоризми для проведення різнопланових соціокультурних заходів. Для фахівців, що працюють з юнацтвом та молоддю.
Парубоцька балада / Олійник Б. І. Гора : поезії // Б. І. Олійник. – Київ : Молодь, 1975. – С. 86–88.
У ліричній поезії "До тієї Чураївни" ("Парубоцька балада") Борис Олійник звертається до образу піснетворки Марусі Чурай. Його вірш – це своєрідна вільна інтерпретація відомої пісні Марусі Чурай "Ой не ходи, Грицю…".
Ручай Г. Маруся Чурай і я : [оповідання] / Ганна Ручай. – Київ : Зелений пес : Гамазин, 2016. – 47 с.
З цієї книги ви можете дізнатися про життя і творчість видатної поетеси та співачки XVII ст. Марусі Чурай, яка стала символом незнищенної української пісні. Книга допоможе розібратися, чому саме пісні цієї дівчини кликали до бою козацьке військо та зберігалися у пам'яті народу.
Старицький М. П. Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці : [драма на 5 дій] / Михайло Старицький. – Київ : Державне видавництво художньої літератури, 1959. – 108 с.
Сюжет п'єси українського поета, прозаїка, драматурга, театрального й культурного діяча Михайла Старицького "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці" взято з однойменної народної пісні, авторкою якої вважають народну поетесу і співачку Марусю Чурай. У центрі інтриги – парубок, який кохає двох дівчат. У творі вибудувано драматичний конфлікт з трагічними наслідками.
Топська Н. Дівчина-легенда / Неллі Топська. – Київ : Книжкова база "Альфа", 2016. – 47 с.
Книга розповідає про українську народну співачку Марусю Чурай, чиє ім'я стало світлою пісенною легендою. Подробиці її життя оповиті серпанком століть, та люди трепетно зберігають святу пам'ять про незвичайну й талановиту дівчину. Її трагічна і яскрава доля нікого не може залишити байдужим. Книга адресована дітям середнього та старшого шкільного віку, а також усім, хто кохається в українському мистецтві.
Хоменко І. Є. Марина Чурай : драматична поема / І. Є. Хоменко. – Київ : Дніпро, 1967. – 126 с.
У новій книжці "Марина Чурай" Іван Хоменко пише про гірку долю співачки – української поетеси Марини Чурай, яка народилася в 1625 році в Полтаві в сім'ї урядника козацького полку Гордія Чурая. Вона володіла чудовим голосом і даром поетичної імпровізації. Багато пісень Марини Чурай до цього часу дуже популярні. Це "Віють вітри", "Засвіт встали козаченьки", "Сидить голуб", "Хилилися густі лози", "Грицю, Грицю, до роботи" та інші.
Чураївна : драма // Самійленко В. Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Переспіви та переклади. Статті та спогади / В. Самійленко / упор. М. Чорнопиский. – Київ: Наукова думка, 1990. – С. 300–369.
Драма В. Самійленка "Чураївна" – яскравий драматичний твір, де взаємопроникнення літератури і фольклору набуває особливого синтезу. Драма написана на основі легенди про українську поетесу із Полтави Марусю Чурай – авторку, зокрема, народної балади "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці".
Підготувала Оксана Плаунова, головний бібліограф
відділу наукової інформації та бібліографії
відділу наукової інформації та бібліографії