26 квітня 1986 року, тихої весняної ночі, на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції прогримів вибух, який сколихнув увесь світ. Страшна звістка про катастрофу в Чорнобилі облетіла всю планету. Оспіваний мирний атом, здавалося б, приручений і покірний, вийшов з-під влади людини, вивергаючи на земну поверхню вогненне нутро, розхукуючи навсібіч незриму отруту радіації.
Катастрофа нагадала про всепланетарну відповідальність людини за плоди її діяльності й глобальність можливих трагічних наслідків у разі нехтування цього постулату. Людство перед чорнобильською бідою зрозуміло свою незахищеність і необхідність консолідації й взаємодопомоги. Чорнобиль став німим докором минулого і болючою пересторогою для майбутніх поколінь.
Першими жертвами катастрофи стали атомники й пожежники, які були у той час на змінах. Тяжка праця й подвиг, горе й звитяга – все змішалось у пекельному вогні ядерної стихії. Великою ціною оплачено збереження й відродження станції. Незмірні людські сили й інтелект щоденно вкладаються в буденну роботу й наукові дослідження, пов'язані з проблемами Чорнобиля.
Великого горя додала війна, яку розв'язала росія проти України, Чорнобильська АЕС постала перед новими загрозами, пов'язаними з перебуванням російських солдат на станції.
Російські загарбники захопили Чорнобильську АЕС у перший день повномасштабної війни – 24 лютого. Понад 3 тижні ЧАЕС перебувала під російською окупацією. За цей час російські військові окопались у "Рудому лісі", підняли в повітря радіоактивний пил своєю технікою, спричинивши погіршення радіаційної обстановки, а також пограбували офіси й лабораторії. Були знищені унікальні наукові та промислові лабораторії, потрощено лабораторне і вимірювальне обладнання. 14 лютого 2025 року ворожий дрон здійснив прямий удар по захисній споруді четвертого реактора Чорнобильської АЕС. Пошкодження укриття виявилися суттєвими, а сам удар став загрозою для всього світу.
Віримо в наших захисників, незламних українців, нашу перемогу! Будуть і надалі виконуватися дослідження, які допоможуть перетворити об'єкт "Укриття" на екологічно безпечну систему.
До Дня Чорнобильської трагедії і Міжнародного дня пам'яті жертв радіаційних аварій та катастроф, які щорічно відзначаються 26 квітня, відділ документів із економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових підготував віртуальну книжкову виставку "Чорнобиль атомний, Чорнобиль духовний".
621.3(477)
В 26
Векленко О. А. Чорнобиль : етюди з натури / Олег Векленко ; [пер. з англ. Світлани Орлової]. – Харків : Фабула, 2019. – 141, [2] с.
Книжка спогадів учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, художника, професора Харківської державної академії дизайну і мистецтв Олега Векленка про його особисті відчуття, пережиті в період перебування в Чорнобилі в травні-червні 1986 року. Автор розказує, яким було повсякденне життя ліквідаторів у таборі неподалік станції, про примітивні засоби захисту і про те, що усвідомлення справжньої небезпеки прийшло набагато пізніше. Щирі історії про ті дні написані живої мовою і доповнені авторськими малюнками та фотографіями.
31.47 / 6П2.11
Д 64
Долі, обпалені Чорнобилем : Чернігівський район / Черніг. район. центр. бібл. система, Черніг. центр. район. б-ка, Черніг. рай. орг. краєзнавців ; [упоряд. О. П. Колесник ; ред. О. І. Іваненко]. – Чернігів : [б. в.], 2016. – 287 с.
У книзі "Долі, обпалені Чорнобилем: Чернігівський район" висвітлений вклад Чернігівського району в ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС. Наведені спогади учасників цих подій. Це перша спроба зібрати й систематизувати інформацію про учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та переселенців в межах Чернігівського району. Зібрані та впорядковані бібліотекарями спільно з краєзнавцями району та активами сільських громад матеріали увійшли до видання, присвяченого30-й річниці трагедії.
Посібник стане у нагоді музейним і бібліотечним працівникам, краєзнавцям і журналістам, студентам і викладачам вузів.
621.3(477)
Ж 74
Житня Л. Чорнобиль – очима жінок : інтерв'ю з "атомною катастрофою" / Людмила Житня. – Київ : Стелла-Гранд, 2020. – 607 с.
Книга Людмили Житньої "Чорнобиль – очима жінок" (Інтерв'ю з атомною катастрофою) – це ексклюзивне інтерв'ю з жінками ліквідаторами та евакуйованими, доля яких перетнулася із вселенською атомною катастрофою, що потрясла світ. Це сповідь про пережите. Жінки – берегині! Чутливі, емоційні. Вони вистояли разом із чоловіками і понині несуть тягар цієї біди на своїх тендітних плечах. За всі роки ніхто їх не запитав: "Як вам живеться?. .". А їм є про що розповісти!
Це – "інтерв'ю з атомною катастрофою", відтворене із перших вуст очевидців страшної біди ХХ ст.
У книзі також є роздуми та коментарі автора, що ґрунтуються на документальних літературних джерелах, періодичній пресі, архівних матеріалах.
31.47 / 6П2.11
З-14
Загреба М. Пропусти Чорнобиль крізь серце [Образотворчий матеріал] : фотокнига / М. Загреба. – Київ : Лордон, 2002. – 119 с.
Ця фотокнига – данина пам'яті журналіста, ліквідатора, учасника історико-культурної експедиції Мінчорнобиля України Михайла Загреби.
Захоплива розповідь про мальовничий древній поліський край, убитий радіацією, примушує читача поглянути на чорнобильську катастрофу не тільки як на техногенну, але й під іншим кутом зору – гуманітарним, і замислитись над тим, що ми втратили в історичному, культурному, природничому та мистецькому значеннях: до аварії на Полісся зберігалися, як ніде в Україні, найдавніші звичаї, традиції культури та побуту слов'ян.
Правдиву, емоційну оповідь Михайла Загреби ілюструють його фотографії, – адже автор відомий як талановитий фотожурналіст.
Видання становить великий інтерес і призначене для широкого читацького кола.
621.31(477)
К 92
Купрієнко О. В. Чорнобильська хроніка. Люди / О. Купрієнко, А. Багірова ; [передм. П. Б. Котіна]. – Харків : Фоліо, 2021. – 205, [2] c.
Це книжка – присвята героям, які ризикували своїм життям та здоров'ям задля порятунку мільйонів інших людей. Вона містить історії шістнадцяти борців за наші життя. Це свідки й учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: атомники, пожежники, медики, монтажники, оператори. Вони розповідають "по-рентгенівські", безкомпромісно чесно. Згадують про власне становлення, про життя у місті Прип'ять до аварії; говорять про події, які пізніше назвуть техногенною катастрофою. Кожна сторінка книжки варта найуважнішого прочитання, адже не все ще сказане і почуте суспільством. Кожне слово, промовлене очевидцями тих подій, має величезну вагу для майбутніх поколінь. Справа живих – пам'ятати.
31.47 / 6П2.11
М 57
Ми були першими. . : зб. спогадів / Київ. обл. асоц. "Чорнобиль" органів внутр. справ ; [упоряд. К. І. Бурцев]. – Київ : Етнос, 2006. – 342, [1] с.
Ця книга – вшанування правоохоронців, вогнеборців, військових та медиків – усіх, хто у двобої з невидимим ворогом, що спалював тіло й калічив душу, поклав своє здоров'я, свій талант, а дехто – і своє життя. Наслідки того вибуху вражають. Уявіть, що площа території зони відчуження ЧАЕС й безумовного відселення становить майже 2,2 тис.км² (для порівняння: площа Люксембургу – 2,6 тис. км²). Як би там не було, а життя триває. Прийде час – і знову загомонить чорнобильське та прип'ятське Полісся тисячами голосів – як воно й було раніше. Журавлі, котрі вертаються до своїх гнізд, повернуть сюди і людей, проте десь вдалині нагадуватиме про лихоліття сіре громаддя ЧАЕС…
621.3(477)
С 40
Сирота О. Чорнобиль. Живий альбом [Образотворчий матеріал] / Олександр Сирота. – Київ : Основа-Принт Плюс, 2021. – 80 с.
Сьогодні Чорнобильська зона – це територія легенд, похмурих пейзажів і торжества природи. Водночас – це потенційний музейний комплекс міжнародного рівня, пам'ятка величезної техногенної катастрофи. Відвідати це місце хоча б один раз варто всім, переконані деякі колишні жителі Прип'яті. Відвідати й жити далі так, щоби на Землі не з'являлося нових мертвих міст…
"Чорнобиль. Живий альбом" – книга-альбом про історію і сучасне життя чорнобильської зони. Унікальні портрети людей, подій та природних ландшафтів зібрані під однією обкладинкою і оживають завдяки новітнім IT-технологіям.
31.47 / 6П2.11
Ч-49
Чернігів Чорнобильський ; Книга пам'яті / [упоряд. Є. Г. Сонник]. – Чернігів : Деснянська правда, 2007. – 559 с.
Ця книга – результат кропіткої роботи ради обласного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля, учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Вона складається з двох частин. У першій частині "Чернігів Чорнобильський" наведені спогади учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 року, в яких узагальнюється внесок Чернігівщини в ліквідацію Чорнобильської катастрофи.
У другій частині "Книга пам'яті" подаються списки загиблих та померлих учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Чернігівської області станом на 1 січня 2007 року.
621.3(477)
Ч-75
Чорнобильське досьє КГБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період : зб. док. про катастрофу на Чорнобильській АЕС / Галуз. держ. арх. Служби безпеки України, Ін-т історії України НАН України, Укр. ін-т нац. пам'яті ; [упоряд. : Олег Бажан, Володимир Бірчак, Геннадій Боряк ; редкол.: Андрій Когут та інші ]. – Київ : Марченко Ю. І., 2019. – 1197, [1] с.
У виданні зібрано і оприлюднено документи 1986-1991 рр., що висвітлюють постчорнобильське життя – суспільні настрої, повсякдення, заходи з ліквідації наслідків аварії. Наведено інформування радянськими органами держбезпеки відповідних інстанцій про стан ЧАЕС, вжиті заходи з підвищення безпечної експлуатації об'єкта "Укриття", ситуацію в зоні відчуження. Окрему увагу зосереджено на відтворенні моделі ситуативної поведінки різних груп населення України після оприлюднення інформації про "ядерне лихо" та реакцію світової спільноти на Чорнобильську трагедію.
621.3(477)
Ш 78
Шовкошитний В. Ф. Чорнобиль : я бачив : повість / Володимир Шовкошитний. – Вид. 3-є, перероб. й доп. – Київ : Український пріоритет, 2019. – 326, [1] с.
Художньо-документальна повість "Я бачив" – це нова спроба одного з провідних українських сучасних письменників Володимира Шовкошитного, самовидця Чорнобильської аварії й активного ліквідатора її наслідків, поєднати воєдино літературу пам'яті й літературу факту. Отож, у творі поєднані спогади очевидців найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, учасників ліквідації її наслідків, простежені долі літературних героїв, проаналізовані техногенні, економічні, соціальні й медичні наслідки наймасштабнішого рукотворного лиха, показані перспективи повернення забруднених територій в народногосподарський обіг. Ця книга дає відповідь на головні питання, що постали після Чорнобиля, вона показує духовний зв'язок героїв Чорнобиля, майданівців та учасників АТО. У книзі спростовується безліч міфів, зокрема, породжених серіалом каналу НВО "Чорнобиль".
Галега Володимир. Обпалені Чорнобилем / Володимир Галега // Пожежна та техногенна безпека. – 2019. – № 4. – С. 34-35.
Чим далі йдуть у минуле трагічні події, пов'язані з аварією на Чорнобильській АЕС, тим вагомішими стають свідчення очевидців, котрі першими прибули на місце наймасштабнішою (не лише в Україні, а й у Європі) техногенної катастрофи, ціною власного життя ліквідовували її наслідки і яких щороку, на жаль, лишається усе менше
Про спогади учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС полковника внутрішньої служби у відставці Василя Денисенка.
Кирієнко Наталія. Казав : "Усе добре". Але я бачила його очі : Нацгвардійці з ЧАЕС досі в полоні / Наталія Кирієнко // Весть. – 2022. – 7 лип. (№ 17). – С. 8.
22-річного Б. Кирієнка з Дніпровського Чернігівського р-ну взяли в полон 24 лютого, коли російські військові захопили ЧАЕС.
Богдан – військовослужбовець Національної гвардії України, охороняв ЧАЕС.
31 березня, коли окупанти покидали станцію, 169 нацгвардійців забрали з собою.
Махонюк Єлізавета. Чорнобиль актуальний і в час війни : уперше українського науковця обрано членом Норвезької академії наук і літератури / Єлізавета Махонюк // Україна молода. – 2024. – 12 черв. (№ 24). – С. 8.
У травні в Гранд-отелі Осло відбулися щорічні збори Норвезької академії наук і літератури, де прозвучали імена і були вручені дипломи її нових членів, обраних у 2024 році. Єдиним українцем, який став членом такої представницької наукової спільноти, став директор Українського НДІ сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування, де безпосередньо займаються питаннями ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у галузі сільськогосподарського виробництва, доктор біологічних наук професор Валерій Кашпаров. Він отримав надзвичайне міжнародне визнання за свої досягнення в галузі радіології та радіобіології.
Підготувала провідний бібліотекар відділу документів з економічних, технічних, природничих
та сільськогосподарських наук Людмила Бердак