Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових презентує нову віртуальну виставку, присвячену героїчному феномену Українських Січових Стрільців (УСС) – військового формування, що з 1914 року стало символом боротьби за вільну і незалежну Україну.
  УСС продовжили традиції давнього українського воїнства – від княжих дружин до козацької звитяги – та об'єднали в собі інтелектуальну, культурну і військову силу галицького українства. Виховані на ідеях Шевченка та Франка, ці молоді люди стали прикладом жертовності, честі й національної гідності.
  У ході збройної боротьби з найстрашнішим тоді ворогом українства – царською росією – вони скропили й освятили кров'ю всі українські землі і посіяли на них таким чином незнищимі цінності свого духа. Особливо актуально ця виставка звучить сьогодні, коли сучасні українці знову боронять державність зі зброєю в руках, а в піснях лунають ті ж самі слова про силу, відвагу та любов до України.
  У центрі експозиції – книги, які розкривають:
  • історію створення і бойового шляху Легіону Українських Січових Стрільців;
  • культурно-просвітницьку діяльність стрілецтва;
  • художню, пісенну й публіцистичну спадщину, що постала на фронтах Першої світової війни;
  • постаті провідників і творців стрілецької ідеї.
  Виставка актуалізує значення стрілецького руху не лише як військового явища, а й як великого культурного феномену, що сформував цілу генерацію патріотів, митців, освітян, ідеологів.
  Творчість українського стрілецтва стала вагомим внеском у збереження та примноження духовної спадщини українського народу, його традицій і світосприйняття у першій половині XX ст.
  Кожна пісня, народжена січовими поетами й композиторами, вистраждана у боях за рідну землю, ставала народною, вселяла оптимізм і віру в перемогу. Свідченням сили цих творів стало те, що, незважаючи на страшні репресії, вони збереглися в народі, стали загальнонаціональним надбанням української культури.
  Один із символів стрілецького духу – пісня "Гей, там на горі Січ іде", написана Кирилом Трильовським (поет, адвокат, публіцист і лідер січового руху). Слова цієї пісні, покладені на музику самим автором, стали живим маршем української волі, а пісня – народною ще за його життя. "Гей, там на горі Січ іде" – то голос цілого покоління, заклик до гідності, мужності і згуртованості українців.
  Ця пісня – більше, ніж просто стрілецький марш. У її строфах – дух волі, рішучість і національна самосвідомість, що поєднувала тисячі юнаків із усіх куточків Галичини в єдину лаву. Цей твір став культурним кодом покоління, що виборювало незалежність у найтемніші часи.

  Гей, там на горі Січ іде

  Слова і музика Кирила Трильовського

  Гей, там на горі Січ іде,
  Гей, малиновий стяг несе,
  Гей, малиновий... Наше славне товариство,
  Гей, марширує, раз, два, три!

  Гей, попереду кошовий,
  Гей, як той орел степовий,
  Гей, як той орел... Наше славне товариство,
  Гей, марширує, раз, два, три!

  Гей, отамане, батьку наш,
  Гей, веди, батьку, вперед нас,
  Гей, веди, батьку... Наше славне товариство,
  Гей, марширує, раз, два, три!

  Гей, повій, вітре, із степів,
  Гей, дай нам силу козаків,
  Гей, дай нам силу... Наше славне товариство,
  Гей, марширує, раз, два, три!

  Гей, дай нам силу, відвагу,
  Гей, Україні на славу,
  Гей, Україні... Наше славне товариство,
  Гей, марширує, раз, два, три!

  Запрошуємо переглянути виставку, щоб разом згадати тих, хто сто років тому засівав зерна свободи – словом, піснею і подвигом. Їхній дух живе в наших піснях, у нашій боротьбі, в нашій Перемозі.