Візьми в бібліотеці цілий світ

Візьми в бібліотеці цілий світ

30.09.2025
32
  Книга – це подекуди подорож у минуле, подекуди – у майбутнє, а часом – до самого себе. Напевно, це найактуальніші слова сучасності про читання, адже наразі ми проживаємо час великих змін: геополітичних, екологічних, технологічних та інших. Усі ці зміни є наслідками життя попередніх поколінь і визначають майбутнє прийдешніх. Як сказав відомий український поет і літературний критик Володимир Базилевський, "Розгорнута книга нагадує птаха в польоті, є в цьому щось хвилююче і значуще. Розгорнута книга – як розпростерті крила. Я заглиблююся в неї і відчуваю, що крилатію сам. Крила книги – мої крила".
  Читаючи книгу, ви на крилах поринаєте у чарівний світ пригод і фантазій. Вона сіє добро в душі людей, вона дасть нам відповіді на всі запитання і гарну пораду, навчить жити й любити не тільки самих себе, але і своїх рідних, працювати, отримуючи насолоду. Шануймо, бережімо, читаймо книги, бо в них – розум і знання людства, зібрані упродовж тисячоліть!
  Книга – найбільший винахід людства. Сьогодні ми не можемо уявити свого життя без книги, бо вона – постійна супутниця, найкраща порадниця в усіх життєвих ситуаціях і для малечі, і для школяра, і для зрілої досвідченої людини. Недарма в народі кажуть: "Хто багато читає, той багато знає".
  Частіше відвідуйте бібліотеку і заглядайте до скарбниці духовності – книг, із яких б'є невичерпне джерело мудрості. Бібліотека – це незвичайне місце, де не тільки зберігаються книжки. Це те місце, де кожний знайде затишок і відкриє для себе новий світ. Бібліотека – це місце, де відпочивають душею. Тут час плине повільніше і все навколо здається таким таємничим…
  Зараз осінь – пора жовтогарячого листя, похмурого неба і сильного вітру. Але в бібліотеці в цей час панує зовсім інший настрій. Саме восени у книгозбірні по-особливому затишно, тихо і тепло. Ця атмосфера чарує всіх. Бібліотека – це тисячі книжок, журналів і… таємниць. Приходьте сюди, адже не тільки книга може розповісти історію, але й сама бібліотека може зацікавити читача своїми таємницями.
  Люди, склавши ціну повсякденній метушні, підсвідомо тягнуться до спілкування з книгою, бо за тим – вічність. . Є такий вислів: "Коли закриваються всі книги й ніхто їх не розгортає, значить, настав кінець світу". Напевно, той, хто тікає в бібліотеку від будь-чого – особлива, специфічна каста людей. Таке собі товариство посвячених у "свої", з якими знаходиш спільну мову з першої хвилини спілкування. Достатньо промовити пароль: "Що ти зараз читаєш?". Були часи, коли цей пароль замінював нам привітання чи запитання: "Як справи ?" У кожного з нас свій "роман з бібліотекою". Іноді він переривається вимушеною розлукою, але ніколи не залишається в минулому назавжди. І нехай руйнується світ, зникають країни, але як добре, коли можна сказати тому, хто поруч: "Ходімо в бібліотеку".
  І наостанок: книга – не панацея від усіх проблем та життєвих негараздів, проте вона точно зможе заповнити, наприклад, усі наші прогалини у знаннях, історії за допомогою історичних хронік, документальних оповідей, художніх творів. Усе це – про наше минуле і про причини, що зумовили теперішнє. Те ж саме можна сказати і про сьогодення та майбутнє – книги фіксують і прогнозують. І, звичайно, допомагають віднайти себе, своє особливе місце в сучасних історичних подіях. Тому обов'язково приходьте до нашої бібліотеки, щоб обрати потрібну книгу для себе.
  Щорічно наприкінці вересня наша країна святкує Всеукраїнський день бібліотек. Цього дня ми згадуємо про копітку працю та високу місію бібліотекаря: сприяти становленню грамотного читача, що орієнтується у потоці інформації, уміло користується ресурсами та послугами бібліотеки.
  Що являє собою бібліотека? Відповіддю на це запитання може бути вислів відомого англійського письменника Ніла Девіда Геймана "Бібліотеки – це свобода. Свобода читати, свобода спілкуватись. Це – освіта (що не закінчується у той день, коли ми залишаємо школу або університет), це дозвілля, це притулок і це доступ до інформації".
  Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек ми пропонуємо подивитися на бібліотеку, бібліотекарів та книжки по-іншому. В цьому нам допоможе розгорнута книжкова виставка "Візьми в бібліотеці цілий світ", яку представляє відділ абонемента Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових. До вашої уваги – видання, які зацікавлять непередбачуваними історіями про бібліотеку та бібліотекарів, неймовірні оповідки про світ книжок.
  Історії про бібліотеки дуже цікаві, часом фантастичні. Є багато захопливих і пізнавальних книг про бібліотеки. Хочемо ознайомити вас із деякими з них. Отже, запрошуємо до перегляду віртуальної виставки і принагідно зауважуємо, що всі ці книжки є у відділі абонемента. Наразі їх можна побачити на виставці-мозаїці з такою самою назвою і, що найприємніше, взяти додому й почитати. Приходьте! Чекаємо на вас!



  
  821(410)
  Б 18
  Байзелл Ш. Щоденник книгаря / Шон Байзелл ; пер. з англ. Ярослава Стріха. – Київ : Наш формат, 2019. – 303 с.

  Книга описує рік із життя другої за розміром букіністичної книгарні в Шотландії. Старовинне містечко з похмурими легендами, кілометри полиць із книжками, пледи й каміни, закупівлі стародавніх видань у вікторіанських маєтках посеред мальовничих гір… Здавалось би, про що ще можна мріяти? Так думав і Шон Байзелл, доки не придбав книгарню. Він з великою симпатією, хоча й не без іронії, пише про книжки та навколишніх диваків, а також про всі виклики, з якими стикаються букіністи. Байзелл пояснює, як виживати книгарням у добу Amazon і як реанімувати безперспективне провінційне містечко за допомогою книготоргівлі й літературних фестивалів. Із цієї книжки ви довідаєтеся все, що боялися спитати, якщо колись мріяли відкрити книгарню.


  84(7СПО)
  Б 87
  Бредбері Р. 451° за Фаренгейтом : [повість] / Рей Бредбері ; [пер. з англ. Євгена Крижевича]. – Тернопіль : Богдан, 2016. – 268, [2] с. – (Маєстат слова).

  Роман-антиутопія в жанрі наукової фантастики. Вперше побачив світ 1953 року. Розповідає про споживацьке суспільство майбутнього, в якому панує майже цілковитий контроль над людьми. Державні органи намагаються підпорядкувати собі навіть думки людей. Книги заборонено, незаконними вважають читання і переховування будь-якої літератури, за порядком мають стежити пожежники. 451° за Фаренгейтом (233° за Цельсієм) – температура, при якій загоряється папір. Пожежники не гасять вогонь, вони його розпалюють, палять книжки. Бо пожежники – опора режиму, запорука того, що люди не читатимуть книжок, адже книги спонукають думати і аналізувати. Проте в цьому пекельному царстві темряви залишилися невеличкі духовні острівці, що зберігають рештки інтелектуального надбання людства. Це люди-книги, люди, що вивчають напам'ять зміст друкованих видань і тримають їх у своїй свідомості. Головний персонаж Ґай Монтеґ – пожежник, який розчаровується своєю роллю в цензурі літератури та знищенні знань, урешті-решт кидає свою роботу і ставить за мету збереження літературних та культурних творів. Що трапилося з нашим світом? Чому пожежники спалюють будинки, а не гасять пожежі? Чому люди не читають книг, не ходять пішки і майже не розмовляють одне з одним? Який вигляд матиме наша Земля та якими будуть люди, якщо заборонити їм читати книжки? Зі сторінок одного з найкращих творів Рея Бредбері ви дізнаєтеся, як люди навчаться зберігати книги для наступних поколінь, хто повстане проти панівної системи і як зустріч із "чудною" дівчиною Кларіс змінить життя пожежника Ґая Монтеґа… Порушуючи у "451° за Фаренгейтом" тему глобального безкультур'я і тотального відходу від дійсності суспільства, Бредбері намагається донести до читачів важливість зберігати тисячолітні культурні набутки, охороняти віковічні пласти мудрості, що були і є запорукою цивілізації.

 
  21(450)
  Е 45
  Еко У. Ім'я рози : роман : нова авт. ред. 2012 р. / Умберто Еко ; [пер. з італ. М. І. Прокопович]. – Харків : Фоліо, 2018. – 507, [1] с.

  Перший наклад книги "Ім'я рози" вийшов у 1980 році. Публіка схвально відгукнулася на це видання. Умберто Еко вдалося влучно поєднати жанр історичного роману з детективною інтригою. Роман включає кілька смислових пластів, доступних для різної читацької аудиторії. Для відносно широкої аудиторії "Ім'я рози" – складно побудований детектив в історичних декораціях, для вужчої – історичний роман з безліччю унікальних відомостей про епоху і частково декоративним детективним сюжетом, для ще більш вузької – філософсько-культурологічний роздум про відмінність середньовічного світогляду від сучасного, про природу і призначення літератури, її відносини з релігією, про місце того й іншого в історії людства та про інші подібні проблеми. Сюжет розгортається у монастирській бібліотеці – закритому архіві, доступ до якого мають лише старий сліпець Хорхе й бібліотекар Малахія. 1986 року за романом "Ім'я рози" режисером Жан-Жаком Ано був знятий однойменний фільм.

  
  821(477)
  Є 97
  Єщенко М. Ю. Бібліотекарки не виходять заміж : пригод. повість / Марина Єщенко. – Луцьк : Твердиня, 2017. – 117 с.

  Марина Єщенко – бібліотекар, у вільний час – поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, публіцист, редактор. Лауреат і дипломант всеукраїнських літературних конкурсів та премій. Книга "Бібліотекарки не виходять заміж" – оригінальна повість, у якій легко написано про складне. Вона буде цікава всім, хто любить читати, адже оповідає саме про близьке їм середовище. Величезні зали-склепи. Суворі бібліотекарки в пухових хустках, мов цербери, сумлінно стежать, щоб ніхто не порушував тишу. Змінюються епохи, цивілізація по спіралі рухається за визначеною траєкторією, і тільки в бібліотеці нічого століттями не змінюється. Так може здатися читачеві, який ні разу не порушував правила, не загинав сторінку у книжці, не засинав на лавочці в коридорах. Бо якщо заглянути за ширму, раптом виявляється, що бібліотекарки закохуються, потрапляють у пригоди, конкурують за читача, вигадують небилиці одна про одну. І навіть інколи ламають ребра. Але що таке одне зламане ребро порівняно з тим, що трапиться з усіма іншими бібліотекарями цієї диво-установи! Цю книжку насамперед варто читати за відмінний авторський гумор. Виявляється, бібліотечне життя не таке нудне, як здається на перший погляд: у ньому є падіння зі стелажів і віртуозні відмови з книгосховища "видано на абонемент Козлову", є дивний бібліотечний перфекціонізм – угодити читачам, незважаючи ні на що. Словом, суцільна бібліотечна комедія. Тож чи виходять бібліотекарки заміж? Читайте Марину Єщенко і знатимете відповідь на це запитання.

  
  821(73)
  З-47
  Зевін Ґ. Славетне життя Ей-Джея Фікрі : [роман] / Ґабріель Зевін ; [пер. з англ. Юлії Максимейко]. – Харків : Vivat, 2024. – 236, [2] с. – (Художня література).

  Ей-Джей Фікрі – власник маленької книгарні на острові Аліси. Після смерті дружини він уникає людей і зловживає вином. Справи у книгарні йдуть усе гірше і гірше. Господар уже навіть думав продати один рідкісний екземпляр книги Едгара Аллана По і закрити магазин. Отриманих грошей цілком вистачило б на життя. Але екземпляр крадуть. Аж ось після пробіжки Ей-Джей заходить у книгарню і знаходить між рядів маленьку покинуту дівчинку. Ця подія змінює його життя. Це дуже добра і атмосферна історія. Погодьтеся: цікаво читати про те, що думають власники книжкових магазинів про своїх покупців, які книги читають самі, що рекомендують клієнтам.

 
  821(44)
  М 98
  Мюссо Г. Таємниче життя письменників : роман / Гійом Мюссо ; [пер. з фр. Валерії Космідайло]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2020. – 203, [2] с. – (Світовий бестселер).

  Рафаель Батай хоче стати письменником. І книгу він уже написав, от тільки жодне видавництво не хоче її друкувати. Суцільні відмови, невдачі й розчарування. Але Рафаель не опускає рук: у пошуках натхнення і наставництва він вирушає на пошуки відомого письменника Натана Фаулза. У 35 років Натан вирішив, що досить з нього публічності, й усамітнився на острові Бомон. З тих пір він відмовляється спілкуватися з пресою і не пише книг. Рафаель сподівається, що отримає пораду від досвідченого письменника. Водночас із письменником-початківцем на острів приїздить журналістка, яка все ж хоче дізнатися причину зникнення Натана. Аж ось на Бомоні знаходять труп жінки… "Таємниче життя письменників" – це детективний роман і водночас історія про письменницьке ремесло та творчість. Тут і поради для людей, які пишуть, і інтриги та загадки минулого.

  
  84(4УКР)
  П 14
  Палинський В. Бібліотекар : новели й оповід. / Віктор Палинський. – Львів : Апріорі, 2013. – 242 с.

  Віктор Палинський – український письменник, член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів, лауреат багатьох літературних премій і конкурсів. Збірка новел та оповідань "Бібліотекар" – чудова нагода для шанувальників вишуканої літератури отримати справжню насолоду від читання, поринувши у світ невичерпної уяви й хисту даровитого письменника. Його герої екстравагантні та несподівані, а їхні світи – можливості магічних перевтілень, містичних пошукувань, які захоплюють читача своєю непередбачуваністю… Звернімося до "Бібліотекаря"! Отже, візьмімо до уваги рецепт, а чи пораду Віктора Палинського: лікуймося від буденності благословенним даром письменника вірити в дива і головне – вміти їх побачити.

  
  84(4ІСП)
  С 21
  Сафон К. Р. Тінь вітру : [роман] / Карлос Руїс Сафон ; [пер. з англ. І. Паненко]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. – 573, [1] с. – (Цвинтар забутих книжок).

  "Тінь вітру" – містичний роман іспанського письменника Карлоса Руїса Сафона, що вийшов в Іспанії 2001 року. Це перша книжка із циклу романів, дія яких відбувається в літературному всесвіті Цвинтаря забутих книжок. Вона перекладена більш ніж 50 мовами й видана в 40 країнах світу. Роман опублікований українською мовою 2007 року видавництвом "Клуб сімейного дозвілля" в межах проєкту "Світові бестселери – українською". Книжка містить цілий світ. Вона може відповісти на багато запитань, а інколи – втрутитися у ваше життя і змінити його до невпізнання… Знайшовши на Цвинтарі забутих книжок твір маловідомого письменника, юний Даніель за одну ніч прочитує його. І розуміє, що віднині життя не буде таким, як раніше. Про що ця історія? Про вигадливі лабіринти фантазії? Про диявола, який сходить зі сторінок книжки й починає плутати карти всім дійовим особам? Про війну, яка нівечить людські життя? Так, але передусім це, звісно, історія про кохання, про вічний потяг душ і тіл, заради якого тільки й варто жити.

  
  821(410)
  С 33
  Сеттерфілд Д. Тринадцята казка : роман / Діана Сеттерфілд ; [пер. з англ. В. Горбатька]. – Харків : КСД, 2023. – 541 с. – (КультRead).

  Маргарет працює у невеличкому букіністичному магазинчику. Вона читає і перечитує класичні романи, а ще пише біографії письменників. Подруг Маргарет не має і взагалі живе доволі самотньо. Їй ніби постійно не вистачає когось поруч. І вона знає кого – сестри-близнючки, втраченої в дитинстві. Одного дня Маргарет отримує лист від найзагадковішої письменниці Віди Вінтер. Навколо неї ходить безліч легенд і чуток, частину з яких вона сама ж і вигадала. Письменниця за все життя не дала жодного правдивого інтерв'ю, аж тут хоче, щоб Маргарет написала її біографію. Перед читачами під готичними декораціями розгортається вишукана детективна історія. Сюжет затягує, хоч деякі його подробиці відверто моторошні.

  
  821(73)
  Ш 53
  Шеффер М. Е. Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння : роман / Мері Енн Шеффер, Енні Берровз ; [пер. з англ. Т. Скрипник]. – Харків : Vivat, 2019. – 270, [2] с. – (Світовий бестселер).

  У молодих письменників та письменниць часто бувають творчі кризи. Такий період якраз у Джулієт – вона не може вигадати, про що писати наступну книгу. Аж ось сюжет сам знаходить письменницю – вона отримує листа від незнайомого чоловіка з проханням порадити хороші лондонські книгарні. Відтак листування продовжується і Джулієт дізнається про книжковий клуб, створений жителями острова Гернсі під час окупації. Згодом молода письменниця отримує листи заледве не від кожного члена клубу (і навіть від тих жителів острова, які цей клуб зневажали). А тоді вирушає на острів, щоб познайомитися з ними особисто.
  Це книжка, яку варто прочитати всім книголюбам!

 
Повернутись
Поділитись: