Щороку 31 січня світ відзначає День ювеліра – свято майстрів, які перетворюють метал і камінь на справжню магію.
  Справжній "золотий стандарт" ювелірного мистецтва для України та світу – знаменита пектораль із кургану Товста Могила.
  21 червня 1971 року стало знаковою датою для світової археології. Саме тоді експедиція під проводом Бориса Мозолевського під час розкопок кургану Товста Могила (поблизу міста Покров) виявила славнозвісну золоту пектораль. Це шийна прикраса, що закривала груди, а часом і плечі воїна, створена у IV ст. до н. е. для скіфського царя. Матеріал – високопробне золото, за формою – півмісяць діаметром 306 мм, вага – 1149 г. Виріб складається з понад 160 деталей (фігурки людей і тварин, рослинний орнамент, складні плетінки та каркасні джгути).Такий рівень деталізації свідчить про роботу надзвичайно досвідчених майстрів у високотехнологічній на той час майстерні. Цю нагрудну прикрасу, визнану "знахідкою століття", зараховують до найвищих досягнень античного ювелірного мистецтва завдяки філігранному виконанню й технічній складності.
  Пектораль – не довільно орнаментована прикраса, а культова річ певного призначення. Її композиція відбиває космогонічні уявлення скіфів, пов'язані з концепцією трьох сфер світобудови, втілених у трьох поясах витвору: сфера надр землі, астрально-космічна сфера та атмосфера, населена тваринами і людьми.
  Зберігається цей витвір античного мистецтва в Музеї історичних коштовностей України. Сьогодні цей шедевр, визнаний ЮНЕСКО, вважається одним із найважливіших культурних надбань людства.
  Працівниці відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових підготували віртуальну книжкову виставку про цей вишуканий твір філігранної роботи, якій дивуються й сучасні майстри.

---

  739(477)
  З-80
  Золота скарбниця України = The gold treasury of Ukraine / [авт. тексту: Старченко О. та ін. ; фото. М. Андрєєва]. – Київ : Акцент, 1999. – 207 с.

  На території Києво-Печерської лаври у невеликій двоповерховій будівлі XVII–XVIII ст. (у Конвірському корпусі – за ім'ям талановитого українського майстра -кріпака лаври Степана Конвіра) розташовано Музей історичних коштовностей України. Найдавніші експонати, які склали ядро зібрання "Золотої скарбниці України"(така неофіційна назва установи), походять із колекції Богдана Ханенка – відомого київського мецената, колекціонера й одного з організаторів міського музею. З часу заснування Музей історичних коштовностей продовжував комплектувати свої фонди, спеціалізована закупівельна комісія відбирала і закуповувала тисячі предметів різних епох музейного значення як від приватних осіб, так і від організацій. Багато експонатів до музею передав Інститут археології України. Фонди музею складаються з таких основних розділів: археологічні предмети скіфо-античного часу, археологічні знахідки періоду середньовіччя, предмети ужиткового мистецтва XVI–XX ст., а також роботи сучасних українських ювелірів.
  Експонати Музею історичних коштовностей України – це літопис української історії в золоті і сріблі від бронзового віку до пізніх кочовиків, від розвитку Київської Русі до наших часів.
  Найбільша збірка в музеї – колекція "скіфського золота". Скіфські кургани дали світу чудові витвори давнього мистецтва, виготовлені кращими майстрами свого часу.
  Як зірка першої величини сяє такий шедевр античного ювелірного мистецтва як золота пектораль із кургану Товста Могила (розкопки 1971 р. Бориса Мозолевського), що набула світового значення і є своєрідним символом Музею історичних коштовностей України.

---

  94(477)
  І-90
  Ліфантій О. Золото Скіфії / Оксана Ліфантій // Історія цивілізації. Україна. Т. 1. Від кіммерійців до Русі (X ст. до н. е. – IX ст.) / упоряд. Михайло Відейко. – Харків : Фоліо, 2020. – С. 161–166.

  Кандидатка історичних наук, археологиня, музейниця Оксана Ліфантій у своїй статті зазначає, що скіфи мали особливе ставлення до золота. Дорогоцінний метал позначав високий статус власника, використовувався в ритуалах, ним пишно оздоблювали прикраси і зброю. Передовсім золото асоціювалося у скіфів із владою. А вона, вважалося, була дарована богами.
  Речі із золота, а також зі срібла та інколи електруму відомі зі скіфських пам'яток від самого початку існування скіфської культури – тобто з VII ст. до н. е. Авторка описує сакральність золота, технологію виготовлення золотих прикрас, чаш і ритонів, коштовного посуду, дзеркал, зброї та кінської збруї. Найвідоміша прикраса скіфської культури – золота пектораль із Товстої Могили.

---

  821(477)
  М 74
  Мозолевський Б. М. Поезії / Борис Мозолевський. – Київ : Темпора, 2007. – 583 с.

  Ця книга – найповніше видання поетичного доробку Бориса Мозолевського (1936–1993) – не лише відомого українського археолога, а й талановитого поета. До збірки увійшли не публіковані раніше твори. Перед читачем постає багатогранний поетичний світ автора, де знайшло відображення наше буття в розмаїтті образів – від величного й загадкового скіфського царя і ніжної скіф'янки Опії до журавлів-веселиків над степом та доброго котика Микитки. Книжка містить і статтю Бориса Мозолевського "Шлях до себе", що була підготовлена як виступ на радіо, та ілюстративний фотододаток.

---

  902.6
  М74
  Мозолевський Б. М. Товста Могила / Борис Миколайович Мозолевський. – Київ: Наукова думка, 1979.– 247 с.

  Книгу присвячено публікації та науковій інтерпретації матеріалів дослідження скіфського кургану Товста Могила, розкопаного на околиці міста Покровська Дніпропетровської області в 1971 році. Наведено повний опис пам'ятки, аналіз поховальних звичаїв і матеріальної культури, зроблено висновки щодо місця кургану серед одночасних пам'яток Нижнього Подніпров'я.

---

  902.6
  М74
  Мозолевський Б. М. Скіфський степ / Б. М. Мозолевський ; [передм. Г. Шоніна]. – Київ : Наукова думка, 1983. – 199 с.

  Автор книги – археолог і поет Борис Мозолевський, чиє ім'я стало відомим у зв'язку з дослідженням скіфського царського кургану Товста Могила на Дніпропетровщині та знахідкою в ньому знаменитої золотої пекторалі. Дослідник у поетичній манері розповідає не тільки про скіфське суспільство й видатні пам'ятки Скіфії, але і про дивовижно цікаву історію їх дослідження.
  У цій книжці автор мав на меті ввести читача у складний і загадковий скіфський світ, показати його зсередини. Багато уваги приділено видатним витворам золотарства із скіфських курганів.

---

  63.4 / 902.6
  Н 61
  Нізовський А. Ю. Пектораль із Товстої Могили / А. Ю. Нізовський // Нізовський А. Ю. Сто великих реліквій і скарбів України. – Київ: Арій, 2010. – С. 236–240.

  Не все те золото, що блищить. Можливо, цією мудрістю керувався автор, створюючи захопливу книгу про матеріальне й культурне надбання України – від найдавніших часів до недавнього минулого. У ній докладно описано реліквії, що належали колись відомим історичним діячам і стали нині символами нашої державності. Це і скарби духовні – книги, картини, ікони; і предмети матеріального побуту – витвори ювелірного мистецтва, зодчества, речі із стародавніх курганів і таємничих скарбів, виявлених на великій території нашої країни, і багато іншого. Майже у кожного з цих предметів-символів, які дійшли до нас із глибин століть, – своя захоплива, хвилююча, драматична доля. Загалом же вони становлять унікальний літопис історії України.
  Книга розрахована на широке коло читачів.

---

  903.2(477)
  С 37
  Симфонія пекторалі : до 50-річчя знайдення пекторалі з кургану Товста Могила / [Ю. Білан та ін.] ; Нац. музей історії України, Музей іст. коштовностей України, Ін-т археології НАН України. – Київ : Мистецтво, 2021. – 183 с.

  Видання присвячене 50-річчю знайдення шедевра давнього мистецтва – золотої пекторалі у скіфському кургані Товста Могила на Дніпропетровщині. Короткі розвідки дають можливість дізнатися про неперевершене відкриття Бориса Мозолевського, який очолював археологічну експедицію, а також про історію дослідження Товстої Могили, технологію виготовлення пекторалі, пошуки науковців у розгадуванні її таємниць і сучасне сприйняття образу унікального твору мистецтва.

---

  Клочко Л. С. Золота етнографія Скіфії : верхній фриз пекторалі з кургану Товста Могила / Л. С. Клочко // Народна творчість та етнологія. – 2012. – № 1. – С. 51–60.

  У статті йдеться про золоту нагрудну прикрасу – пектораль, яка вирізняється неймовірною художньою досконалістю, насиченою символікою, глибиною змісту композицій. Проаналізовано зображення верхнього ярусу – наративні чи розповідні сцени, які дозволяють одержати інформацію про різні аспекти буття скіфів, зокрема про таку важливу галузь господарської діяльності, як тваринництво, а також про деякі елементи їхнього вбрання.