16 лютого у відділі мистецтв пройшла година пам’яті "Для України живемо і творимо" Таїсії Федотівни Немирівської (21.10.1942-07.01.2016) – громадської діячки, мистецтвознавця, майстра народної творчості.
  Таїсія Федотівна народилася 1942 року в Торговиці на Кіровоградщині. Закінчила Косівське училище декоративно-прикладного мистецтва, Чернівецький педагогічний університет (філологічний факультет) та аспірантуру Інституту літератури НАН України. Працювала в художніх майстернях Кіровограда, на Уманській фабриці художніх виробів, у літературно-меморіальному музеї М.М. Коцюбинського в Чернігові, обласному будинку народної творчості, вчителем малювання в кількох чернігівських загальноосвітніх школах.
  Давній користувач та друг бібліотеки, Таїсія Немирівська відвідувала більшість мистецьких заходів. В своїх публікаціях, як мистецтвознавець, вона цікаво та поетично характеризувала роботи вже відомих майстрів та давала поради ще молодим, починаючим митцям.
  Година пам’яті відбулась за ініціативи Віктора Івановича Магдаченка – чернігівського художника, члена Національної спілки художників України та чоловіка Таїсії Федотівни. На тематичній виставці представлені роботи майстрині – писанки, рушники, кераміка та мистецтвознавчі статті в місцевих і всеукраїнських часописах.
  "Таїсія Федотівна займалася громадською роботою, працювала пліч-о-пліч разом з відомими політичними та громадськими діячками – Надією Суровцовою, Михайлиною Коцюбинською, Елеонорою Соловей, та багатьма іншими учасниками дисидентського руху, котрі, як і сама мистецтвознавець, зазнали й дискримінації, й переслідувань.
  Але не уярмило це її живу душу. І в атмосфері духовної несвободи Таїсія Немирівська вела посильну для її обмежених можливостей роботу, насамперед – з вивчення народної творчості, зокрема образотворчого мистецтва. А ще її завжди вабила творчість поетична. У теках, серед дослідницького доробку, є немало сторінок з оригінальними ліричними творами. Між іншим, значну частину їх вона написала спільно зі своїм чоловіком – талановитим художником Віктором Магдаченком, котрий також з молодих літ захоплювався поезією." (Куценко  П. "Свідома українка" // Деснянська правда. – 2016. – 11 лют. – С. 8)

Усе пройде, усе пройде, усе пройде і перебуде. Пройде і ця єдина в світі наша мить. У плині часу пролетить. Пройде весна, пройде зима, пройде і буревій, і стишиться негода у душі твоїй. І стишиться негода у душі твоїй, душі моїй!

І знов піднімається денне світило, провіщує нам гарний день! Будем ставати, браття, до діла! Будем співати добрих пісень! Пісня добра – наше кредо. Пісня, що сіє єднання в рядах. І щоб було, і щоб дзвеніло срібло і злото у нас у серцях. І щоб стачало доброї мислі, і щоб стачало злагоди в пісні, Будем ставати, браття, до діла, будем співати добрих пісень! Таїсія Немирівська, Віктор Магдаченко