Образи українських козаків завжди надихали митців на створення справжніх шедеврів мистецтва. До наших часів збереглося зображення войовничого й водночас поетичного Козака, який любить свою країну і сім'ю, та коли треба, то може їх і захистити.
  22 серпня в Чернігівській ОУНБ ім. В. Г. Короленка відбувся святковий захід, приурочений до 28-ї річниці Незалежності України. Відділ мистецтв презентував на заході викладку-інсталяцію "Борці за незалежність: козаки в мистецтві". Вона була спрямована нагадати, хто особистим прикладом надихав волелюбних українців на боротьбу за свої права й свободи, хто захищав наші території від набігів ворогів і чиї нащадки зараз боронять кордон України на Сході.
  Чуттєві творчі душі не могли не відгукуватися на такий безсумнівно харизматичний образ. Очевидно, що загадкові традиції та цікава культура сильно вплинули на українське мистецтво, починаючи бойовим гопаком і думами, які співали власне козаки, та закінчуючи сучасними творами мистецтва.
  На викладці як експонат був представлений подарунок корюківської майстрині Марини Шикалової – це пара авторських ляльок: українка, яка проводжає свого козака на Січ. Доречно відмітити, що дана тематика в творчості майстрині представлена дуже широко і, що неабияк важливо, користується попитом.
  Невід'ємний слід козаки залишили в архітектурі. На викладці була представлена книга про чернігівську Катерининську церкву, яка є яскравим прикладом українського, або ж "козацького", бароко.
  Вагомий вплив образу козака відчувається і в музиці. В українському музичному фольклорі є окремий розділ козацьких пісень, де зображено весь життєвий шлях козака: від проводів на Січ до смерті. Походи й битви, перемоги і поразки, втрата друзів і неволя, родина та кохання – все це лягло поетичними рядками на музику і долинуло до нас крізь віки. Але творчість та життя козаків також знаходить відгук і серед сучасників. На викладці були представлені ноти відомої пісні "Я козачка твоя" за авторством чернігівців Надії Галковської та Миколи Збарацького, яка була написана під час культурологічного походу козацькими шляхами.
  Порушуючи музичну тему, слід згадати і відому комічну оперу Семена Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм", інформацію про яку всі бажаючі мали змогу відшукати на викладці. До речі, ця вистава була в репертуарі Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка.
  Але вже так історично склалося, що найбільше козацтво знайшло відображення саме в образотворчому мистецтві, починаючи народною картиною "Козак Мамай" і світськими портретами козацької старшини та закінчуючи сучасними стінописами (стріт-артом). До козацької тематики свого часу зверталися відомі українські художники і графіки Василь Лопата, Георгій Якутович, Микола Пимоненко, Тарас Шевченко та багато інших. Також досить широко представлений образ козака в творчості Сергія Васильківського. Та неможливо оминути увагою мабуть найвідомішу картину даної тематики – "Запорожці пишуть листа турецькому султану" Іллі Рєпіна, фрагмент якої, до слова, у 2018 році зобразили на стіні одного з будинків Чугуєва (Харківська обл.). Етюди до картини художник писав у маєтку Качанівка. Цікавим фактом є те, що принаймні 14 осіб, зображених на класичному варіанті картини, мають свої реальні прототипи.
  Оригінальним доповненням до викладки стала книга Христини Пенської "Образ Мазепи у французькому мистецтві романтизму", де вміщені дослідження мистецтвознавиці на тему інтерпретації образу гетьмана Івана Мазепи у творах відомих французьких художників Е. Делакруа, О. Верне, Л. Буланже, Т. Жеріко, Т. Шассеріо.
  До родзинок викладки також слід віднести книгу Алли Підлужної "Код Володимира Дахна". Творчість Володимира Дахна та його серія мультфільмів "Як козаки…" вплинули не на одне юне покоління. Дуже слушними постають там образи козаків: справедливі та доброзичливі, але не наївні, сильні й мужні, але не агресивні, веселі та дотепні, але не гультіпаки.
  Цікавим експонатом була колода карт, художньо оформлена українським живописом XIX–XX ст., де, зокрема, представлені картини козацької тематики С. І. Васильківського, О. І. Сластіона, М. І. Івасюка, І. Ю. Рєпіна та ін.
  Отже, як можна було помітити на прикладі викладки-інсталяції "Борці за незалежність: козаки в мистецтві", немає такої галузі українського мистецтва, де не було би чути відгомін козаччини. І це не дивує. Тема торкається душі, бо це не просто сторінка в історії нашої держави, а уособлення справедливості та боротьби всього українського народу за чисте мирне небо над головою та стиглу пшеницю біля порогу.

Підготувала

член НСЖУ, провідний бібліотекар відділу мистецтв

Катя Скрипка