Погляньмо правді в очі: для нашого вуха поєднання "жінка" і "дизайн" звичне в контексті одягу, прикрас, декору, рідше – інтер'єру та архітектури. Але це зовсім не означає, що жіночого дотику не було в інших сферах.
Авторка книги Ліббі Селлерс – історикиня дизайну, консультантка та в минулому старша кураторка лондонського Музею дизайну. Сьогодні вона входить до складу журі багатьох конкурсів із дизайну, комітетів з перевірки міжнародних виставок та є авторкою двох книг. У 2014 році отримала нагороду "Жінка року" в категорії "Жінка в архітектурі та мистецтві".
Книга "Жінки у дизайні. Новаторки в архітектурі, промисловому, графічному та цифровому дизайні від початку ХХ століття й до наших днів" розповідає про двадцять одну постать серед найвпливовіших дизайнерок ХХ століття, демонструючи їхні найкращі роботи та вшановуючи їхній видатний і, на жаль, часто недооцінений доробок. Бо, наприклад, фразу "У моєму ательє диванних подушок не вишивають" (ст. 10) французького архітектора і теоретика Ле Корбюзьє стосовно французької дизайнерки Шарлотти Пер'єн і досі цитують як приклад несправедливої зневаги, якої зазнали багато жінок.
Але не думайте собі, що ця книга – лише розповідь про видатних і талановитих. Вона відновлює втрачений баланс, надаючи жінкам провідні, а не вторинні позиції у процесах. Важливість видання полягає і у прикладі, який дають юним мрійницям жінки, котрі досягли вершин, часто-густо починаючи із самих низів, долаючи власні страх і невпевненість, чужу критику та недовіру, проходячи кола бюрократичного й соціального пекла.
Авторка сподівається, що все сказане у книзі спонукатиме до роздумів, надихатиме на вчинки та стане поштовхом до змістовних розмов.
