Ментальне здоров'я як основа фізичного здоров'я людини | Рубрика "Ментальне здоров'я"

Ментальне здоров'я як основа фізичного здоров'я людини | Рубрика "Ментальне здоров'я"

11.03.2024
660
  Саме таку назву має книжкова виставка, що експонується у філії "Медична бібліотека" Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових.
  Психічне (ментальне) здоров'я – це стан психічного добробуту, який дозволяє людям давати раду життєвим стресам, реалізовувати свої здібності, навчатися і працювати, а також робити внесок у життя суспільства. Це невід'ємний компонент здоров'я та добробуту, який є основою нашої індивідуальної і колективної здатності ухвалювати рішення, будувати стосунки та формувати світ, у якому ми живемо. Психічне здоров'я – основне право людини. І це має вирішальне значення для особистого, суспільного та соціально-економічного розвитку.
  Психічне здоров'я – це більше, ніж відсутність психічних розладів. До станів психічного здоров'я належать психічні розлади і психосоціальні порушення, а також інші психічні стани, пов'язані зі значним стресом, порушенням функціонування або ризиком ушкодження.
  Психічне та фізичне здоров'я – однаково важливі компоненти для загального здоров'я людини. Так, наприклад, депресія збільшує ризик проблем зі здоров'ям, особливо діабету, хвороб серця й інсульту. Аналогічно наявність хронічних захворювань може збільшити ризик психічних захворювань.
  За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, кожна восьма людина у світі живе з психічними розладами, які можуть вплинути на її фізичне здоров'я, її добробут, те, як вона взаємодіє з іншими людьми, а також на її засоби для існування. Психічні розлади також зачіпають дедалі більше підлітків та молоді.

  Що спричиняє психічні захворювання?

  Нема єдиної причини виникнення психічних захворювань. Є низка факторів ризику їх розвитку:
  • генетичні чинники;
  • низький рівень освіти;
  • вживання алкоголю й наркотиків;
  • нездоровий режим харчування;
  • ожиріння та інші метаболічні ризики;
  • хронічні захворювання;
  • зниження рівня вітаміну D;
  • незадоволення власним тілом;
  • порушення сну;
  • соціальне насильство й жорстокість;
  • емоційне, фізичне насильство та зневага;
  • вживання психоактивних речовин матір'ю під час вагітності;
  • цькування (булінг);
  • насильство з боку інтимного партнера;
  • статус ветерана війни;
  • раптова втрата близької людини;
  • напружена робота/втрата роботи й безробіття;
  • приналежність до етнічних меншин;
  • кліматична криза, забруднення довкілля;
  • погана якість інфраструктури;
  • незадовільний доступ до послуг;
  • несправедливість, дискримінація і соціальне відчуження;
  • соціальна, економічна та гендерна нерівність;
  • війна і ВПО;
  • ускладнення стану здоров'я.

  Фактори захисту від розвитку психічних розладів:
  • генетичні чинники;
  • соціальні й економічні навички;
  • самооцінка;
  • хороше фізичне здоров'я;
  • фізична активність;
  • повноцінне харчування;
  • гарне виховання;
  • відчуття фізичної безпеки;
  • позитивні соціальні зв'язки та соціальна підтримка;
  • "зелений простір";
  • економічне забезпечення;
  • достатня якість інфраструктури;
  • безперешкодний доступ до послуг;
  • якість довкілля;
  • соціальна інтеграція;
  • дохід і соціальний захист;
  • соціальна та гендерна рівність.

  Як підтримати психічне здоров'я

  Турбота про себе може відіграти важливу роль у підтримці вашого психічного здоров'я і допомогти у лікуванні та одужанні, якщо у вас діагностували психічне захворювання.
  Турбота про себе означає знаходити час на заняття, які допоможуть вам жити добре й покращити як фізичне, так і психічне здоров'я. Фахівці дали кілька порад, як підтримати своє психічне та фізичне здоров'я:
  Регулярно займайтеся спортом. Лише 30 хвилин ходьби або занять фізичними вправами щодня допоможуть підняти настрій та покращити здоров'я. Дослідження свідчать, що фізична активність зменшує симптоми тривоги й депресії. Регулярна фізична активність також запобігає неінфекційним захворюванням, таким як хвороби серця, ожиріння, діабет і деякі види раку.
  Їжте здорову їжу та уникайте зневоднення. Збалансоване харчування й достатня кількість води можуть покращити ваш стан та концентрацію протягом дня.
  Дбайте про сон. Дотримуйтеся графіка й переконайтеся, що ви спите достатньо. Синє світло від пристроїв та екранів може ускладнити засинання, тому необхідно зменшити вплив синього світла від телефона чи комп'ютера перед сном.
  Спробуйте заняття з релаксації. Вивчіть програми для розслаблення чи оздоровлення, які можуть включати медитацію, м'язову релаксацію або дихальні вправи. Заплануйте регулярний час для цих та інших корисних занять, які вам подобаються (наприклад, ведення щоденника).
  Визначте цілі та пріоритети. Вирішіть, що потрібно зробити зараз, а що може зачекати. Навчіться говорити "ні" новим завданням, якщо ви починаєте відчувати, що берете на себе занадто багато. Намагайтеся пам'ятати про те, чого ви досягли наприкінці дня, а не про те, чого ви не змогли зробити.
  Практикуйте подяку. Нагадуйте собі щодня про конкретні речі, за які ви вдячні. Запишіть їх увечері або прокрутіть у голові.
  Зосередьтеся на позитиві. Виявіть свої негативні та марні думки й киньте їм виклик.
  Залишайтеся на зв'язку. Зверніться до своїх друзів або членів сім'ї, які можуть надати емоційну підтримку та практичну допомогу.
  Коли звернутися по професійну допомогу
  Зверніться по професійну допомогу, якщо ви відчуваєте серйозні або тривожні симптоми, які тривають два тижні або більше, такі як:
  • проблеми зі сном;
  • порушення апетиту, що призводить до небажаних змін маси тіла;
  • труднощі з концентрацією уваги;
  • втрата інтересу до речей, які зазвичай приносять вам задоволення;
  • нездатність виконувати звичайні повсякденні функції та обов'язки;
  • постійне відчуття втоми і втрати енергії;
  • думки про смерть чи самогубство.
  Не чекайте, поки ваші симптоми стануть непереборними, поговоріть про свої побоювання з лікарем, який за необхідності може скерувати вас до фахівця у сфері психічного здоров'я.
  Нагадаємо: Всеукраїнська програма ментального здоров'я "Ти як?" покликана надати всім українцям психологічну допомогу та навчити навичок самодопомоги. Мета цієї програми – довести, що звертатися по таку допомогу – не слабкість, не забаганка й не соромно, а відповідально.


  Пропонуємо користувачам ознайомитися з книгами та журнальними статтями, що представлені на книжковій виставці у філії " Медична бібліотека".

  1. Герасименко Л. О. Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Посттравматичний стресовий розлад : навч. посіб. / Л. О. Герасименко, А. М. Скрипніков, Р. І. Ісаков. – Київ : Медицина, 2023. – 119 с. : табл.
  Воєнні дії, що тривають в Україні, мають негативний вплив на різні категорії населення. У навчальному посібнику подано систему надання медичної допомоги пацієнтам із гострим стресовим розладом, посттравматичною стресовою реакцією та розладами адаптації.
  2. Гуменюк О. Є. Психологія Я-концепції / О. Є. Гуменюк. – Тернопіль : Економічна думка, 2002. – 185, [1] с.
  Це монографічне дослідження обґрунтовує авторську модель самотворення Я-концепції як гармонійне розуміння розвитку особистості.
  3. Захворювання нервової системи у практиці лікаря загальної практики – сімейної медицини : метод. рек. / Дніпропетр. мед. акад. МОЗ України ; [уклад. Л. А. Дзяк та ін.]. – Вид. 2-ге, зі змінами та доп. – Київ : Пергам, 2015. – 220 с. : іл., табл.
  У методичному посібнику розглянуто актуальні питання ведення пацієнтів із захворюваннями нервової системи на етапі первинної медичної допомоги з позицій доказової медицини.
  4. Скребець В. О. Основи психодіагностики : навч. посіб. для вищ. навч. закл. / В. О. Скребець ; М-во освіти і науки України. – Київ : Слово, 2003. – 191 с.
  У навчальному посібнику розглядаються актуальні проблеми сучасної психодіагностики, її теоретичні положення, змістовна характеристика психологічних методів дослідження.
  5. Стрес як фактор соматичної патології і комор бідності (сучасні аспекти діагностики, профілактики і лікування) : метод. рекоменд. / Міністерство охорони здоров'я України, Національна академія медичних наук України. – Харків, 2016. – 40 с.
  В умовах воєнного часу в Україні склалася стресова психотравмуюча ситуація, яка призводить до соціальних потрясінь та несе безумовну загрозу життю і здоров'ю громадян. Серед населення відбувається різке погіршення загального стану здоров'я, зростання рівня летальності від серцево-судинних захворювань. Жахливе воєнне протистояння (збільшення числа біженців, безпосередня участь у бойових діях, втрата житла, роботи та смерть близьких людей виступає потужним специфічним психосоціальним стрес-фактором).

  Далі рекомендуємо ознайомитися з журнальними статтями.

  1. Денисов Є. М. Призначення атипових антипсихотиків поза показаннями при лікуванні психічних розладів: сучасний погляд на проблему / Є. М. Денисов // HEЙРОNEWS. – 2023. – № 3. – С. 20–24.
  2. Здоров'я вдома: основні складові психічного здоров'я і благополуччя / Підгот. Лариса Мартинова // HEЙРОNEWS. – 2021. – № 10. – С. 6–8.
  3. Меморандум про співпрацю у сфері ментального здоров'я: психологічна підтримка на первинному рівні / Підгот. Лариса Мартинова // HEЙРОNEWS. – 2023. – № 1–2. – С. 5–6.
  4. Психічне здоров'я як одне з універсальних прав людини: тенденції, виклики, шляхи подолання проблеми / Підгот. Наталія Купко // HEЙРОNEWS. – 2023. – № 8. – С. 5–7.

  Крім вищевказаних на виставці є ще багато матеріалів про емоційний стан, стресостійкість та інші складові психічного здоров'я людини.
  Виставка працюватиме тривалий час та буде постійно оновлюватися.
  Ласкаво просимо до бібліотеки!
Повернутись
Поділитись:

Розклад роботи:

Бiблiотека:
ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00
Інтернет-центр:
ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00

обслуговування користувачів до 17:45
 

Під час ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

обслуговування користувачів
призупиняється