Іван Маслов (02.09.1879 – 07.09.1943) – завідувач хірургічного відділення Чернігівської губернської лікарні (нині – обласна лікарня), автор понад 101 наукової праці, раціоналізатор, ініціатор організації Чернігівської обласної наукової бібліотеки. Своєю плідною діяльністю зробив вагомий внесок у розвиток хірургічної допомоги в місті та області.
  Відомості про місце народження Івана Денисовича різняться. За автобіографією, складеною відомим чернігівським ортопедом-хірургом Петром Кияном, який знав Івана Маслова і працював з ним, Іван Денисович народився в Росії (місто Курськ). За іншими джерелами місце народження Івана Маслова – село Смичин Городнянського району Чернігівської губернії.
  Батько Івана – Денис Маслов – працював та навчався в Києві, здобувши освіту і звання провізора. А мати працювала сестрою милосердя.
  Після закінчення Чернігівської класичної гімназії Іван Денисович вступив на медичний факультет Київського університету, де здобув чудову освіту. Після цього працював хірургом у медичних закладах Києва.
  У 1914 році був призваний до армії та брав участь у Першій світовій війні. Потрапив у полон (1915–1918), де теж працював хірургом, лікував російських солдатів і полонених союзників. За цей період добре вивчив німецьку, англійську, французьку мови, що потім дало йому змогу використовувати у роботі досвід зарубіжних колег.
  З 1921 року на Чернігівщині Іван Маслов обіймає посаду завідувача хірургічного відділення Чернігівської губернської лікарні, організовує службу переливання крові хворим хірургічного профілю (1932). Пункти з переливання крові запрацювали в багатьох містах області. Деякий час Іван Денисович сам завідував станцією переливання крові. Організував рентгенкабінет при лікарні, де півтора року працював безкоштовно до введення штатної посади. До 1930 року надавав медичну допомогу кістково-туберкульозним хворим. Був ініціатором відкриття Інституту фізичних методів лікування (колишня поліклініка № 1), який 1925 року здобув славу всесоюзної оздоровниці, а з 1931 року – всеукраїнського курорту.
  У довоєнні роки викладав хірургічні дисципліни (загальну хірургію, масаж, травматологію) у фельдшерсько-акушерській школі (нині Чернігівський базовий медичний коледж). Мав раціоналізаторські розробки: наркоз – суміш ефіру і хлороформу в рівних частинах; наркоз – хлороформ зі спиртом; промивання шлунка перед операцією в положенні Тренделенбурга; передній розтин стегна при остеомієліті та ін. Його метод лікування "заячої губи" увійшов у "Руководство практической хирургии и оперативной стоматологии". Іван Маслов залучив Академію медичних наук до вивчення проблеми зоба на Чернігівському Поліссі. Організував лікувальне наукове товариство, став його головою та членом обласної вченої ради.
  Іван Денисович закликав своїх колег до збору медичної літератури, ставши, по суті, одним із організаторів Чернігівської обласної наукової медичної бібліотеки, яка й була відкрита в 1933 році при бактеріологічному науково-дослідному інституті. Дружина Івана Маслова Лідія Антипівна (у дівоцтві Бетко) була однією з перших працівниць бібліотеки.
  Під час Другої світової війни Іван Денисович залишився на окупованій території, надавав допомогу пораненим партизанам і підпільникам. Помер від інфаркту міокарда в 1943 році.
  Донька Івана Маслова – Світлана – закінчила Київський медичний інститут і працювала на Чернігівщині, у Михайло-Коцюбинській районній лікарні.

  Детальніше про життя Івана Денисовича можна прочитати в такій літературі:

  1. Відомі лікарі Чернігівщини (До 80-річчя Чернігівської обласної наукової медичної бібліотеки) / Управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації; Чернігівська обласна наукова медична бібліотека Чернігівської обласної ради. – Чернігів : видавець Лозовий В. М., 2013. – 101 с.
  2. Медицина Чернігівщини з сивої давнини до сьогодення: обласна медична конференція (матеріали конференції) / Обласна державна адміністрація; Чернігівський виконавчий комітет; міська лікарня № 2. –Чернігів, 2003. – 102 с.
  3. Чернігівський базовий медичний коледж (1868–2008) : Монографія / М. М. Шевела, М. М. Самойленко, Л. П. Шевела, Л. М. Беляєва. – Ніжин : Гідромакс, 2008. – 238 с.