25 червня виповнюється 100 років від дня народження засновника дитячої хірургії на Чернігівщині, автора автобіографічної книги "Про те, що в пам'яті" (2009) Віктора Брея.
  Віктор Петрович народився 25 червня 1925 року в селі Льгів Чернігівського району. Навчання у школі перервала Друга світова війна. У 1943 році сімнадцятилітній хлопець одягнув солдатську шинелю. Пройшов вогняними дорогами другого Білоруського фронту. Про мужність і відвагу гвардії піхотинця свідчать фронтові нагороди, до яких уже в часи незалежності України додався орден "За мужність".
  Після демобілізації Віктор Брей продовжив навчання в Чернігові, з відзнакою закінчив школу № 4. Це дало змогу вступити до Київського медичного інституту ім. О. О. Богомольця поза конкурсом. Працював головним лікарем у селі Стольне Менського району.
  Віктор Брей разом із дружиною Галиною Шевченко (теж лікаркою) лікували мешканців трьох населених пунктів – Стольного, Мени, Березни. До Чернігова нікого не відправляли – справлялися самі. Оперували навіть немовлят. За операційним столом, бувало, відстоювали від п'яти до десяти годин. Віктор Петрович не відходив від хворої дитини доти, доки не переконувався, що все гаразд. Летальність була нульовою. Спав лікар лише по 4–5 годин на добу.
  У 1959 році талановитого хірурга запросили до обласного центру для організації у міській дитячій лікарні хірургічного відділення. Воно нараховувало 20 ліжок і стало одним із перших, відкритих у той час.
  Віктор Брей оперував у Чернігові, виїжджав у райони. Тяжкохворих дітей завжди обслуговував тільки сам.
  Його самовіддана праця не могла бути не поміченою в Києві. Відомий київський професор Микола Снітковський запросив Віктора Петровича взяти участь у конкурсі на вакантну посаду завідувача відділення однієї зі столичних клінік. 1973 року Віктор Брей очолив відділення дитячої хірургії в Києві на 80 ліжок.
  Працював лікар не шкодуючи сил. Вимогливий і безкомпромісний, Віктор Петрович не терпів байдужості, легкодухості. У 50 років – перший інфаркт, згодом і другий. Довелося залишити хірургію.
  Але мешканці Стольного, Мени, Чернігова завжди пам'ятали його, називаючи "Наш доктор". Найкращим своїм учнем і послідовником Віктор Брей вважав Анатолія Шиша, в подальшому – заслуженого лікаря України, завідувача відділення дитячої хірургії Чернігівської обласної дитячої лікарні.
  Віктор Петрович пішов із життя у 83 роки, у 2008-му. Його онук – Віктор Володимирович Брей – продовжив справу діда, став лікарем-онкологом.

  Джерела

  1. Відомі лікарі Чернігівщини : (До 80-річчя Чернігівської обл. наук. мед. б-ки) / Управління охорони здоров'я облдержадміністрації, Чернігівська обл. наук. мед. б-ка ; уклад. Н. Д. Яременко. – Чернігів : Видавець Лозовий В. М., 2014.
  2. Віктор Петрович Брей – основоположник дитячої хірургії на Чернігівщині / Підг. Ірина Воронцовська // Хірургія дитячого віку. – 2015. – № 3. – С. 79–80.
  3. Груша А. М. З історії медицини Чернігівщини / А. М. Груша, М. М. Дуля. – Чернігів: [б. в.], 1999. – 290 с.: іл.
  4. Карета О. П. Від роду до народу / О. П. Карета. – Ніжин : ТОВ "Видавництво "Аспект-Поліграф", 2008. – 208 с. : іл.