23 листопада в Мистецькій вітальні Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відбулася презентація виставки світлин "Тиша після" проєкту "AFTERMATH" київського митця Ігоря Саченка.
  Митець у своїй творчости зосереджений на історії та сучасному мистецтві, колективній пам'яті та архітектурному середовищі як носієві людських переживань. Він досліджує синтез мистецтва і міського простору, а саме – як художнє втручання може впливати на сприйняття місця, пробудження емпатії, переосмислення болю чи подій. Його проєкти поєднують візуальну поетику із соціальною чутливістю, перетворюючи міські сліди минулого на мову, якою можна говорити про зцілення.
  Після початку повномасштабної війни митець почав документувати наслідки руйнувань у Чернігові, фокусуючись не на самих зруйнованих об'єктах, а радше на їхніх "ранах" – слідах, що залишилися на стінах, бруківці, фасадах. Так виник проєкт "Aftermath", у якому зображення пластиру стало метафорою болю та спроби залікувати простір. З часом до цієї ініціативи приєдналися інші – люди почали залишати пластирі на об'єктах, які побачили на світлинах автора у соцмережах. Так мистецтво перетворилося на форму спільного дотику та колективного співпереживання.
  "AFTERMATH" – це мистецький проєкт, що досліджує сліди руйнувань, залишених війною у міському просторі. Через образ пластиру, який "заклеює" тріщини та пошкодження, осмислюється досвід болю, тимчасового відновлення та крихкої надії. Це спроба автора показати, що навіть приховані рани залишають відбиток у колективній пам'яті. Місто, як і людина, носить свої шрами – і вони потребують не лише поверхневого прикриття, а й справжнього зцілення.
  На виставці світлин "Тиша після" представлено 14 фото, арт-інсталяція та скульптурна композиція. Вона продовжує ідеї "Aftermath". Це розповідь про місто, що вчиться жити після ударів, і про людей, які вчаться знову відчувати. Це не документальні свідчення, а художні жести – спроба зберегти крихкий баланс між пам'яттю і зціленням, тишею й продовженням життя.
  Ігор Саченко (із виступу): "Мені хотілося, щоби ця виставка говорила не про вибухи, а про те, що лишається після них. Про той проміжок між травмою та відновленням, той тонкий момент, коли місто ще болить, але вже встає на ноги.
  Як ми загалом взаємодіємо із "травмованими" місцями? Або боїмося туди повертатися, або перестаємо їх "бачити", свідомо не помічаємо. І між цими крайнощами губиться найважливіше – здатність прийняти присутність болю, не піддаючись йому.
  Проєкт "AFTERMATH" для мене – про звернення погляду туди, звідки його найчастіше відводять. Про те, що ми ще можемо торкатися місць, які місто носить, як шрами. Я хотів створити простір, де ми можемо дозволити собі побути поруч із цими слідами, не відчуваючи обов'язку знайти правильну реакцію – не намагатися пояснювати, не шукати величних слів, не ставити діагнози місту, а просто дати і собі, і йому трохи часу.
  Тиша після – це не пустка. Це простір, у якому ми намагаємося знову зібрати себе. Дякую, що прийшли розділити цю тишу зі мною".
  Слова схвалення і вдячности, гордости і підтримки, настанов та побажань прозвучали від мистецтвознавиці, членкині НСХУ, керівниці артстудії "Колібрі" Лілії Ібрагімової, доктора філософії, доцента кафедри мистецьких дисциплін НУЧК ім. Т. Г. Шевченка Євгена Силка, фотохудожника, очільника ЧОО НСФХУ Сергія Тарабари та фотохудожника та фотожурналіста, члена НСФХУ Віктора Кошмала, а Тетяна Олійник, поетеса і солістка філармонійного центру, підняла моральний дух гостей події своєю полум'яною поезією.

  Трохи про автора
  Ігор Саченко Ігор – архітектор, фотограф та митець. Народився 18 жовтня 2002 року в Чернігові, де отримав середню освіту. У підлітковому віці грав у шкільному театральному гуртку, брав активну участь у культурному житті навчального закладу.
  У 2016-19 роках пройшов курс навчання з образотворчого мистецтва в чернігівській артстудії "Колібрі". Брав участь у художніх виставках студії в Чернігівському обласному художньому музеї ім. Г. Галагана, виставковій залі ЧОО НСХУ, ЧОУНБ імені Софії та Олександра Русових.
  З 2019 року навчається у Київському національному університеті будівництва та архітектури, де у 2024 році отримав ступінь бакалавра зі спеціальності "Архітектура та містобудування". Фотографією займається із 2023 року.
  Ігор Саченко: "У проєкті "AFTERMATH" я намагався створити гротескний образ – спробу пластиром вилікувати сліди від прильотів, який демонструє, як намагання однієї людини пережити власну травму може лікувати простір міста. Для мене цей жест – це метафора людського прагнення повернути те, що втрачено. Зцілення починається з моменту, коли ми наважуємося побачити рану. Я хочу, щоб люди, відвідавши виставку, впізнали власний біль – але вийшли з відчуттям надії".
  Виставка експонується в Мистецькій вітальні (2 поверх) Бібліотеки Русових. Запрошуємо відвідати експозицію протягом місяця, доторкнутися до ран міста і розділити цю зцілювальну тишу із автором.
 

  Підготувала Катря Скрипка,
  членкиня НСЖУ