19 лютого – День Державного Герба України. У Центрі правової інформації Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових діє книжково-інформаційна виставка "День Державного Герба України", де можна ознайомитися з документами історії періоду козацької України (печатки, герби, знаки та емблеми кінця XVI – XVIII століть), пояснення Державного Герба України, герба Великого Київського Князя Володимира та герба Війська Запорізького.

 

  Малий Державний Герб України

  (Постанова Верховної Ради України від 19 лютого 1992 р. № 2137 – XII)

  Державними символами України є Державний Прапор. Державний Герб України і Державний Гімн України.
  Державний герб України, або малий Державний Герб України – офіційний символ держави Україна у вигляді золотого тризуба на синьому щиті. Один із трьох державних символів України нарівні з прапором і гімном.
  Тризуб був затверджений як малий герб України 19 лютого 1992 року постановою Верховної Ради разом зі своїм графічним зображенням. У 1996 році його статус був закріплений у статті 20 Конституції України, де він також згадується як "Знак Княжої Держави Володимира Великого".
  Герб походить від знаків Рюриковичів X–XII століть, з часів Київської Русі. Традиція використання герба-тризуба веде свій початок від герба Української Народної Республіки, від ухвал 12 лютого 1918 Малої ради в Коростені та 22 березня того ж року Української Центральної Ради в Києві. Окрім тризуба історичними гербами українських державних утворень були руський лев, руська погоня, лицар із самопалом Війська Запорізького тощо.
  Відповідно до Конституції тризуб має стати головним елементом великого Державного Герба України, що має бути прийнятий конституційною більшістю Верховної Ради (2/3 голосів) з урахуванням герба Війська Запорізького. Водночас, попри проведення декількох конкурсів на проєкт великого герба, жоден із них так і не був затверджений.

  Опис та затвердження
 

  19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю постановою Державний Герб України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольних змагань XX століття. Проєкт герба, затверджений Верховною Радою, був розроблений групою українських геральдистів – Андрієм Гречилом, Олексієм Коханом та Іваном Турецьким.
  Постанова визначала Тризуб малим гербом України, вважаючи його головним елементом великого герба. Зображення герба мусило розміщуватися на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ. Документ також мав додаток, у якому містилися кольорове, чорно-біле та схематичне зображення герба із вказаними пропорціями щита і тризуба.
  28 червня 1996 року була прийнята Конституція України, яка у статті 20 проголошувала Тризуб головним елементом Великого Державного Герба України. Тризуб визначався як знак княжої держави Володимира Великого і малий Державний Герб України. Згідно з Конституцією великий Державний герб мусив встановлюватися в майбутньому, окремим законом Верховної Ради України, з урахуванням малого герба та герба Війська Запорізького.

  Основні факти про Державний Герб України

  Офіційне затвердження. 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила золотий тризуб на синьому щиті як Малий Державний Герб України.
  Походження. Тризуб має тисячолітню історію, археологи знаходять його зображення на монетах, печатках та цеглі часів Київської Русі (X–XII ст.).
  Родовий знак Рюриковичів. Тризуб був родовим знаком князівської династії Рюриковичів, зокрема князя Володимира Великого, який карбував його на своїх монетах.
  Тлумачення. Існує понад 40 версій походження, найпоширеніші – стилізований сокіл, якір, корона або знак триєдності світу. У 1918 році в символі роздивилися слово "Воля".
  Історична тяглість. Тризуб використовувався як герб УНР (1918–1920), Карпатської України (1939) та Української Держави.
  Радянська заборона. В СРСР використання Тризуба переслідувалося, оскільки він вважався символом українського націоналізму.
  Сучасність. Авторський колектив сучасного зображення – Андрій Гречило, Олексій Кохан та Іван Турецький, праця яких базувалася на розробках Василя Кричевського 1918 року.
  Найбільший герб. Викладений із білого каменю в 1992 році воїном УПА на схилі гори в Івано-Франківській області.
  Символ Революції гідності. Під час Революції гідності 2013–2014 років тризуб став символом єднання та боротьби за свободу, його зображення були повсюдно на щитах і шоломах протестувальників.
  Герб на паспортах та монетах. Тризуб зображений на українських паспортах, військових жетонах, грошових знаках і навіть на печатках державних органів. Це єдиний символ, який використовується без додаткових елементів в офіційних документах та посвідченнях громадян України.
  Малий і Великий герб. Офіційно затверджено лише Малий Державний Герб. Конституція передбачає створення Великого герба, але його проєкт досі не ухвалено Верховною Радою.
 

  Великий Державний Герб України – офіційний символ держави Україна, передбачений статтею 20 Конституції України.

  Переможець конкурсу ескізів великого державного герба України 2007–2009 років
  19 лютого 1992 року Постановою Верховної Ради України "Про Державний герб України" заявлено про впровадження в Україні інституту великого державного герба. Прийнята 28 червня 1996 року Конституція України визначила, що великий державний герб України встановлюється з урахуванням малого державного герба України та герба Війська Запорозького, що головним елементом великого державного герба України є знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).
  Верховна Рада України на засіданні 24 серпня 2021 року в День Незалежності підтримала проєкт закону про великий герб у першому читанні.
  Згідно з проєктом:
  Державний Герб України є державним символом України, головним елементом якого є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України) золотого кольору, розміщений на синьому п'ятисторонньому щиті із заокругленими нижніми бічними кутами із золотою облямівкою; над щитом – зображення великокняжого вінця (корони) Ярослава Мудрого та пурпурово-золотого намету у вигляді рослинного орнаменту; щит тримають: з лівого боку – лев (герб Галицько-Волинського князівства), з правого – воїн-козак із рушницею (герб Війська Запорізького); під щитом – стрічка із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, під стрічкою – два золоті колоски пшениці, переплетені кетягом калини пурпурового кольору зі стилізованим листям пурпурово-золотого кольору. Зображення лева та воїна-козака виконані золотим кольором з елементами пурпурового.

  
Джерела

  1. 342(477)
  К 65
  Конституція України : відповідає офіц. тексту : нормативні док. з урахуванням останніх змін в ред. станом на 01.07.2025 р. – Суми : ВВП НОТІС, 2025. – 54, [1] с. – (Законодавство України).
  2. 929.6(477)
  В 42
  Відродження української національної символіки : зб. ст. / упоряд.: А. Бережина, А. Гречило, А. Малієнко. – Київ : Видавничий дім журналу "Пам'ятки України", 2021. – 559, [1] с.
  3. 63.2 / 902.9
  Г 81
  Гречило А. Б. Герби міст України (XIV – І пол. XX ст.) / А. Б. Гречило, Ю. К. Савчук, І. І. Сварник. – Київ : Брама, 2001. – 399 с.
  4. 63.2 / 902.9
  Г 81
  Гречило А. Б. Герби та прапори міст і сіл України Ч. 1 / А. Б. Гречило ; Укр. геральд. т-во, НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Львів. від-ня. – Львів : Друкарські куншти, 2004. – 120, XLIV с.
  5. 63.3(4УКР) / 9(С2)
  Г 91
  Грушевський М. С. На порозі Нової України: Гадки і мрії. Твори : у 50 т. / Михайло Грушевський ; [редкол. П. Сохань (голов. ред.) та ін.] ; НАН України [та ін.]. – Львів : Світ, 2002.– с. 225–267.
  Т. 4., Кн. 1 : Серія "Суспільно-політичні твори (доба Укр. Центр Ради, берез. 1917 – квіт. 1918. – 407 с. – Бібліогр. в комент.: с. 279–381.
  6. 63.3(4УКР)6 / 9(С2)
  К 20
  Капранов В. Мальована історія Незалежності України / Брати Капранови ; худож.: Ю. Журавель [та ін.]. – Київ : Зелений пес, 2013. – 79 с.
  7. 63.52 / 902.7
  Л 13
  Лаврик О. В. Україна. Все, що робить нас українцями / Оксана Лаврик. – Харків : Vivat, 2015. – 255, [1] с. : іл. – (Культурна спадщина України).
  8. 63.2 / 902.9
  П 16
  Панченко В. О. Соборний герб України / В. О. Панченко. – Київ : ПБП Фотовідеосервіс, 1993. – 41 с.
  9. 929(477)
  П 16
  Панченко В. Старовинні герби українських міст / Володимир Панченко. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018. – 383 с. : іл. – Бібліогр.: с. 379–383.
  10. 63.2 / 902.9
  П 19
  Пастернак О. Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого / О. Пастернак ; вступ. ст. Б. З. Якимовича. – Київ : Веселка, 1991. – 46 с. (Українське відродження).
  11. 63.3(4УКР)6 / 9(С2)
  С 17
  Савчук Ю. К. Великий Державний Герб України [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. – Київ : Наукова думка, 2003. – Т. 1 : А – В. – С. 466.
  12. 63.2 / 902.9
  С 41
  Ситий І. М. Козацька Україна: печатки, герби, знаки та емблеми кінця XVI – XVIII століть : [монографія] / Ігор Ситий. – Київ : TEMPORA, 2017. –969, [3] с. 12.
  13. 63.3(4УКР) / 9(С2)
  С 59
  14. Сокол А. В. Моя країна – Україна / Алла Сокол, Олена Конечна ; [худож.: О. Мяснікова, Л. Зотова ; ред. О. Коваленко]. – Чернігів : Деснянська правда, 2004. – 62, [3] с.
  15. 63.52 / 902.7
  С 89
  Супруненко В. П. Ми – українці : енцикл. українознавства : у 2 кн. Кн. 2. Вся Україна в цифрах, фактах, подіях і особах / В. П. Супруненко ; [упоряд. В. Супруненко ; макет та оформ. К. Д. Ткаченко. – Дніпропетровськ : Дніпрокнига, 1999. – 141, [1] с.
  16. 929.6(477)
  У 45
  Україна: герби та прапори / [авт. проекту та упоряд. : В. Г. Кисляк, О. А. Нескоромний]. – Київ : Парламентське видавництво, 2020. – 495 с.
  17. 63.52/902.7
  У 45
  Україна в словах : мовокраїнозн. слов.-довід. / [упоряд. Н. Данилюк]. – Київ : Просвіта, 2004. – 702, [1] с. – Бібліогр.: с. 692–702.
  18. 63.3(4УКР) / 9(С2)
  Ш 24
  Шаповал Ю. І. Держава : ілюстр. енцикл. України / Юрій Шаповал. – Київ : Балтія-Друк, 2008. – 159 с. : іл. – Прогр. "Українська книга".
  19. 929.6(477)
  Ш 32
  Шаян В. Українська символіка / Володимир Шаян. – Київ : Центр учбової літератури, 2019. – 35 с.
  20. 67 / 34
  Ю 70
  Юридична енциклопедія Т. 1. А – Г / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького ; редкол.: Ю. С. Шемшученко [та ін.]. – Київ : Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1998. – 669 с.
  21. Гай-Нижник П. П. З історії створення державного герба та печатки Української держави Павла Скоропадського // Архіви України. – № 6, 2001.– с. 20.
 

Підготувала Валентина Куценко, провідна бібліотекарка
Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових