Український мистецтвознавець, доцент кафедри етнології та краєзнавчо-туристичної роботи, член Національної Спілки художників України. 1966 р. – закінчив середню школу № 9 ім. М. Коцюбинського. Працював слюсарем на військовому заводі. Згодом робітник-будівельник на Чернігівській міжобласній виробничій науково-реставраційній майстерні № 3. Брав участь у відновленні Спаського собору, Колегіуму, будівель Єлецького і Троїцького монастирів.
  1968–1973 рр. – навчався на стаціонарному відділенні факультету теорії та історії образотворчого мистецтва Київського державного художнього інституту (нині – Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури). Захистив на "відмінно" дипломну роботу на тему "Архітектурно-меморіальний комплекс "Болдині гори в Чернігові". Дослідження і реставрація ансамблю".
  1973 р. – працював у Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику, філії Державного архітектурно-історичного заповідника "Софійський музей" у Києві (нині – Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній"). Обіймав посаду наукового співробітника, а згодом – старшого наукового співробітника. Вивчав мистецтво та архітектуру стародавнього Чернігова. Працював у відділі фондової роботи і формування експозицій.
  1973 р. – перша публікація в газеті  "Деснянська правда"  про виставку творів чернігівського художника Л. Б. Могучова.
  1978–1982 рр. – вступив до аспірантури відділу образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР (нині – Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України).
  1982 р. – працював науковим, старшим науковим співробітником Чернігівського музею народного декоративного мистецтва Чернігівщини – відділу Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. Вивчав історію писанкарства на Чернігівщині. Публікував наукові статті про чернігівські писанки в журналі "Народна творчість та етнографія". Дослідник українського живопису. Його мистецтвознавчі статті, присвячені творчості художників, публікувалися на сторінках журналу "Образотворче мистецтво" та інших періодичних видань.
  1989 р. – було обрано до Національної Спілки художників України.
  1990 р. – розпочав викладацьку діяльність у Чернігівському державному педінституті ім. Т. Г. Шевченка на посаді старшого викладача. Видав навчальний посібник "Художнє різьблення на дереві".
  1992 р – захистив дисертацію "Монументальне мистецтво Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть".
  1992 р. – кандидат мистецтвознавства.
  1995 р. – став доцентом.
  Автор понад 200 публікацій в українських, російських та білоруських виданнях, а також буклетів, каталогів  художніх виставок, методичних рекомендацій, студії про чудотворну ікону Чернігівської Єлецької Богоматері, біографічного довідника Чернігівської обласної організації Національної Спілки художників України, книги про портрет чернігівського полковника Василя Дуніна-Борковського та дослідження про писанки Чернігівщини. Брав участь у підготовчій роботі до видання Чернігівського тому "Зводу пам'яток історії та культури України".
  Станом на жовтень 2015 року викладає в Чернігівському інституті історії.

Джерело...