94(494)
Д 97
Дюран, Роже.
  Анрі Дюнан, 1828–1910 [Текст] / Роже Дюран ; [пер. з фр. О. Соломарської ; наук. ред. О. Чередніченко]. – Київ : Товариство Червоного Хреста України, 2020. – 104 с. : фот.

   Як для історика, так і для читача особистість Анрі Дюнана становить проблему, як тільки намагаєшся його описати чи його зрозуміти. Він сам – це суцільні контрасти. Часом він сяє так, що аж засліплює. Часом він занурюється у темряву так глибоко, що й слід його пропадає. Часом голова йде обертом від його підприємницької енергії, часом він розчаровує своїми зникненнями зі світу живих. Але він завжди і зачаровує, і дратує!

94(494)
Б 98
Бюньйон, Франсуа.
  Гюстав Муаньє, 1826–1910 [Текст] / Франсуа Бюньйон ; [пер. з фр. О. Соломарської ; наук. ред. О. Чередніченко]. – Київ : Товариство Червоного Хреста України, 2020. – 108 с.

  На фотографії, зробленій знаменитим фотографом Фредеріком Буассонна під час церемонії закриття Дипломатичної конференції 1906 року, на якій було змінено першу Женевську конвенцію, ми бачимо Гюстава Муаньє таким: жвавий погляд, біле, як сніг, волосся, груди, вкриті нагородами. Через чотири роки він помер, а Міжнародний Комітет Червоного Хреста, який він очолював з 1864 року і до самої смерті, отримав вирази співчуття і підтримки з усіх країн Європи, Азії та Америки.
  Між тим, через кілька років після його смерті про Муаньє забули. Під час конференції, яка відбулася 12 травня 1917 року в амфітеатрі університету Женеви, Бернар Був'є закликав своїх співгромадян "долучити його до лав тих, хто приніс найбільшу славу своїй країні". Його не почули. Якщо усім мешканцям Женеви більш-менш відомо, хто такі Кальвін, Руссо, Анрі Дюнан або генерал Дюфур, то мало хто з них колись чув про Гюстава Муаньє.
  Як пояснити цей контраст між життям, позначеним успіхом, славою, почестями, і цим швидким поринанням у безвість? Однак, головне, ким був Гюстав Муаньє?