Україна вступила у вирішальний період своєї історії. Після багатовікової неволі, подолавши безпрецедентне в історії світової цивілізації колоніальне ярмо, пройшовши через тотальний більшовицький геноцид, в результаті якого лише за 20 років Україна втратила 25 мільйонів своїх громадян, ми стали свідками того, як знову займається зоря українського національного відродження.
Чернігівській ОУНБ ім. В. Г. Короленка подаровано шість томів книги.
Сигаревич Дмитро (1868–1914), педагог і гром, діяч, родом з Волині; по закінченні Новорос. Ун-ту – учитель гімназії в Одесі (до 1907), згодом дир. Комерційної Школи в Олексаидрівському (нині – Запоріжжя). Активний діяч Одеської громади, за дорученням якої був у зв’язках з Галичиною. Автор нарисів про укр. нар. творчість, зокрема про думи.
Сигарів Василь (1874–?), укр. військ, діяч і військ, педагог, Ген. Штабу ген.-майор рос. армії. В Армії УНР Ген. Штабу ген.-хорунжий, на різних посадах у Ген. Штабі й Мін-Вій Військ. Справ (деякий час очолював Шкільну Управу); на еміґрації в Польщі. Ст. на военно-теоретичні теми у зб. "До зброї", ж. "Табор" та ін.
Чернігівській ОУНБ ім. В. Г. Короленка подаровано сьомий, восьмий і дев'ятий томи книги.
Проза
Борис Евсеев
Мастер обезьяны
Подземная весна. Лучше – нету! Она – как сладкое напоминанье о глубоком душном склепе, из которого только-только вырвалась придавленная долгой неволей душа. Она – как заново возводимый дом и нескончаемая просадь, к этому дому ведущая.
Весело, скользко, темно! Впереди – выход из всех жизненных неудобств и длиннот. Позади – ласковая толчея подземного входа. Что-то однако ж и тревожит. Что же? Свет полумертвый? Сырость? Запах?
Именно! Именно запах!
Чернігівській ОУНБ ім. В. Г. Короленка подаровано №№ 225, 231, 242 книги.
Майже тридцять років тому вийшло перше число "Вістей УВАН" ("Вісті УВАН", ч. І, Нью-Йорк, 1970, стор. 80) під час каденції президента, проф. Олександра Архімовича, за редакцією автора цих рядків, де поміщено низку матеріялів з тематики про діяльність Академії та бібліографію двох членів з додатком списка членів і наукових співробітників та видань УВАН у США. Конференція дійсних членів УВАН в квітні 1968 р. вирішила видавати орган-щорічник "Вісті УВАН", як періодичну, інформаційну публікацію, з метою інформування членства й культурних кругів нашої ширшої Громади про діяльність Секцій і Комісій Академії та про досягнення на науково-дослідному, організаційному й видавничому полі. Публіковані на сторінках "Вістей УВАН" статті, звіти й інші інформаційні дані мали згідно з пляном служити як тяглість наукової інформації матеріялами до написання в майбутньому Історії Української Вільної Академії Наук. "Передмова" до започаткованого журналу закінчувалася заввагою, що "Конференція дійсних членів УВАН у США затвердила редактором цього видання дійсного члена д-ра Олександра Домбровського".
Чернігівській ОУНБ ім. В. Г. Короленка подаровано ч. 2 і два екземпляри ч. 3 книги.
Четвертий том Вістей УВАН, присвячений 140-літним роковинам з дня народження Михайла Грушевського, містить важливі статті і матеріяли до історії УВАН у США. Зокрема в цьому томі друкується мініятурний нарис історії УВАН у США, "Протоколи" з конференцій дійсних членів УВАН і інші архівні матеріяли, які важливі для майбутнього видання джерельної історії УВАН і досліджень українського наукового життя в діяспорі. УВАН нав’язує до світлих традицій Української Академії Наук в Києві і наукової спадщини найвидатнішого українського історика Михайла Грушевського і Івана Франка й інших провідних будівничих української науки і національної культури. Ці публікації віддзеркалюють життя нашої науки в діяспорі й теперішні її органічні зв’язки з науковим світом державно відродженої України. УВАН служить заборолом української наукової правди в несприятливих умовах еміграційної дійсности. Українська наука в діяспорі духово живиться світлою традицією доби Михайла Грушевського, Івана Франка та інших світочів нашої науки й культури, які змагалися за перемогу української наукової правди в дусі Шевченкових переконань "...не скуєш душі живої, ні слова живого" і Франкового заповіту "Лупайте сю скалу!". Понад пів століття УВАН успішно намагається відкрити західньому науковому світу знання про Україну і невпинно крокує вперед на шляху відкриття золотого руна української наукової правди, правди народу, що є довговіковим компонентом європейської цивілізації.
Чернігівській ОУНБ ім. В. Г. Короленка подаровано два екземпляри четвертого тому книги.
Хмельницький Борис (1885–1959), лікар фтізіятр та діяч охорони здоров’я на Україні, родом з Катеринослава; закінчив мед. фак. Харківського Ун-ту (1910), оборонив докторську дисертацію "Змішана інфекція при легеневому туберкульозі" (1927); ординатор шпитальної терапевтичної клініки в Харківському Унті (1910–14); військ, лікар (1915–17), гол. Харківської губ. туберкульозної ради, завідувач заснованого ним Харківського центр, протитуберкульозного диспансера (1918–20); один з гол. засновників Укр. туберкульозного ін-ту в Харкові (1920), в якому завідував клінікою для дорослих (1920–39), потім дир. цього ін-ту (1940–55), проф. катедри туберкульози Харківського Мед. Ін-ту (1931–59), начальник спеціялізованого військ, шпиталя (1941–45); засновник двох туберкульозних санаторій. Був чл. міжнар. мед. т-в, Вченої Ради Мін-ва охорони здоров’я УССР тощо. Автор понад 50 наук, праць, у т. ч. кількох монографій.
Чернігівській ОУНБ ім. В. Г. Короленка подаровано десятий том книги.
обслуговування користувачів до 17:45
обслуговування користувачів
призупиняється