КОВАЛЕНКО Олександр Борисович

  271.2(477.51)
  Г 75
  Граб, Сергій Олександрович.
  Любецькі церкви [Текст] / Сергій Граб, Анатолій Федорченко ; Черніг. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України ГО "Черніг. земляцтво в м. Києві". – Київ : Друкарня Вольф, 2025. – 83 с.

Суперечки щодо любецьких церков, їх кількості та локацій тривають як серед науковців, так і серед мешканців Любеча ще з середини XIX ст., коли місцевий поміщик граф Григорій Милорадович опублікував перший варіант своєї книги про Любеч. Книга поклала початок систематичного вивчення багатої любецької історії. У цьому науково-популярному виданні автори, спираючись на публікації О. Бондара, О. Веремейчик, О. Коваленка, Ол. Коваленко, І. Кондратьева, В. Моренця, Ю. Ситого, археологічні дослідження любецьких пам'яток та місцеві легенди, здійснили спробу зібрати та систематизувати інформацію про любецькі церкви, зробивши наголос саме на ілюстративний матеріал.
  Значний масив інформації додали видані чернігівськими істориками і співробітниками Історико-археологічного музейного комплексу "Древній Любеч" набори листівок із зображенням любецьких старожитностей, та публікований у 2021 році фотоальбом "Виды Любеча. 1884 г.". Автори сподіваються, що ця книга дасть відповідь хоча б на частину порушених питань.
  Видання розраховане на широке коло читачів, усіх, хто цікавиться вітчизняною історією.
  На обкладинці розміщено світлину із зображенням Троїцької церкви в Любечі, яка не збереглася до наших днів.

069(477.51)
П 52
Половнікова, Світлана Олександрівна.
Хранителі [Текст] : нариси про очільників Музею українських старожитностей В. В. Тарновського в Чернігові / С. О. Половнікова, О. Б. Коваленко. – Чернігів : Scriptorium, 2025. – 39 с. : іл., фот.

Книга містить біографічні нариси про очільників Музею українських старожитностей В. В. Тарновського в Чернігові, які доклали значних зусиль для збереження і подальшого розвитку цієї скарбниці вітчизняної історії та культури.
Для науковців, співробітників музеїв, викладачів і вчителів, усіх, хто цікавиться історією та культурою Чернігівщини й України.

Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових подаровано три примірники книги.

63.3(4УКР) / 9(С2)
С 77
Старий Седнів у творах художників XIX ст. [Изоматериал] / Черніг. іст. музей ім. В. В. Тарновського ; [упоряд. і авт. тексту: О. Б. Коваленко, С. О. Половнікова]. – Чернігів : Лозовий В. М., 2012. – 1 тека (10 окр. листівок) : іл. – (Чернігівщина туристична).

Розташоване у мальовничій місцині над тихоплинним Сновом старовинне містечко Седнів (давньоруський Сновськ) добре відоме шанувальникам мистецтва. У тамтешньому Будинку творчості відпочивали й працювали представники кількох поколінь вітчизняних художників. Втім, репутацію своєрідної мистецької оази Седнів здобув задовго до появи цього популярного серед творчої інтелігенції закладу.

Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових подаровано два примірники видання.

85.113(4УКР) / 72С
П 15
Пам'ятки Седнева на малюнках і світлинах із зібрання Стефана Таранушенка [Изоматериал] / [упоряд. і авт. тексту: О. Б. Коваленко, А. М. Острянко, О. О. Тригуб]. – Чернігів : Лозовий В. М., 2013. – 1 тека (12 окр. листівок) : фот. – (Чернігівщина туристична).

Старожитності Седнева (давньоруського Сновська) здавна приваблювали істориків та археологів. У другій половині 20 – на початку 30-х рр. XX cm. до їх вивчення долучився видатний український вчений-мистецтвознавець Стефан Андрійович Таранушенко (1889–1976). Саме тоді він на чолі групи харківських науковців здійснив фронтальне обстеження і обміри пам'яток архітектури Лівобережної України XVII – XIX cm. Підсумки цих студій С. Таранушенко, якого було репресовано в 1933 р., спромігся частково підвести у капітальній монографії "Монументальна дерев'яна архітектура Лівобережної України", що побачила світ лише в 1976 р. за кілька місяців до смерті вченого. До неї, зокрема, увійшли й відомості про Георгіївську та Покровську церкви початку XVIII cm. у Седневі (остання з них до наших днів не збереглася). Водночас С. Таранушенко звернув увагу і на пам'ятки мурованої архітектури кінця XVII cm. – Воскресенську церкву та вкрай занедбану натоді кам'яницю Лизогубів, якій він присвятив окрему ґрунтовну працю, оприлюднену в 1931 р., що й досі не втратила своєї наукової цінності. У полі зору С. Таранушенка перебували й старовинні хати – він одним з перших побачив у традиційному народному житлі мистецький витвір, продукт архітектурної творчості українського народу.

Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових подаровано два примірники видання.

Поділитись:

Розклад роботи:

Бiблiотека:

ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00

Інтернет-центр:

ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00

обслуговування користувачів до 17:45

Під час ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

обслуговування користувачів
призупиняється