Нова книжка відомого літературознавця Віталія Дончика починається скрушними (але ж якими здавна актуальними!) запитаннями: "Чи замислювалися ви над тим, чому в нашої мови так багато неприхильників? Мова Шевченка й Лесі Українки, Стефаника й Кобилянської, Коцюбинського, Тичини й Рильського, Маланюка й Осьмачки, Малишка й Стельмаха, Гончара й Григора Тютюнника – мова самобутньої літератури, в якій сотні славних імен, мова неперевершеної української пісні, в якій дихає вічність і якій немає ліку, мова милозвучна, багата, розмаїта, та хоч би яка, – вона нам рідна, і цим усе сказано. Чим вона завинила й перед ким?"
  Саме на ці запитання дає відповідь у талановитій, чесній книжці знаний український інтелектуал, знавець літератури і взагалі, в усіх її вимірах, культури – Віталій Дончик.
  Він, як і завжди у своїх публікаціях, точний, вичерпний, непомильний. І – найголовніше – напрочуд сумлінний.
  Це видання буде мудрим, корисним радником-порадником для кожного українця. Чи будь-якої людини, яка вважає Україну Батьківщиною.