"Ніщо так не гріє душу, як рідна земля…" Саме ця коротка, але така вагома фраза сповна розкриває і зміст книги, і життєве кредо її авторки. Вислів може здатися дещо шаблонним, у високі слова не завжди віриться. Інколи вони звучать піднесено, навіть пафосно, а насправді... Проте у будь-кого, хто прочитає це, без перебільшення, зізнання в любові до Ічнянщини з початку до кінця, душа відгукнеться щирим "Вірю!". Майже як у Станіславського… Саме так сталося з авторкою передмови до цього теплого та світлого видання Валентиною Михайленко. Пані Валентина – творча особистість, отже, відчуває талант на відстані. Вона повірила у велику правду життя від Надії Прочай… Повірмо і ми.