СЛОБОЖАНІНА Наталія Петрівна

621.3(477)
Ч-75

Чорнобильське досьє КҐБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період : зб. док. про катастрофу на Чорнобильській АЕС / Галуз. держ. архів Служби безпеки України, Ін-т історії України НАН України, Укр. ін-т нац. пам'яті ; [ упоряд. : Олег Бажан, Володимир Бірчак, Геннадій Боряк ; редкол.: Андрій Когут та інші ]. – Київ : Марченко Ю. І., 2019. – 1197, [1] с.

У виданні зібрано і оприлюднено документи 1986-1991 рр., що висвітлюють пост-чорнобильське життя – суспільні настрої, повсякдення, заходи з ліквідації наслідків аварії. Наведено інформування радянськими органами держбезпеки відповідних інстанцій про стан ЧАЕС, вжиті заходи з підвищення безпечної експлуатації об’єкта "Укриття", ситуацію в зоні відчуження. Окрему увагу зосереджено на відтворенні моделі ситуативної поведінки різних груп населення України після оприлюднення інформації про "ядерне лихо" та реакцію світової спільноти на Чорнобильську трагедію.

621.3(477)
Ч-75

Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії : зб. док. про катастрофу на Чорнобильській АЕС / Галуз. держ. архів Служби безпеки України, Ін-т історії України НАН України, Укр. ін-т нац. пам'яті ; [упоряд.: О. Бажан, А. Когут, Г. Боряк ; редкол.: І. Лябах та ін.]. – Київ : К. І. С., 2020. – 686, [1] c. : іл., рис.

У книзі опубліковані документи з "архівів КҐБ". Вони охоплюють період від початку будівництва ЧАЕС до введення в експлуатацію об'єкту "Укриття" ("Саркофаг") після Чорнобильської катастрофи – тобто з 1970-х років до листопада 1986 року. Свідчення, зібрані у виданні, відображають перебіг будівництва, розслідування причин аварії 26 квітня 1986 року та перші місяці ліквідації її наслідків через призму діяльності радянських спецслужб. Відтак численні повідомлення про недоліки будівництва, можливі диверсії, донесення від агентів та інформування про інші можливі небезпеки на ЧАЕС стали наскрізною темою книги.

94(477)
Н 37

Наш Маріуполь / Віталій Бака [та ін.] ; Укр. ін-т нац. пам'яті, Маріуп. міськрада, Маріуп. краєзн. музей [та ін.]. – Київ : [б. в.], [2025]. – 48, [1] c. : іл. кольор.

Донедавна – промисловий велетень, важливий порт на березі тихоплинного Азовського моря, місце, де проживали представники багатьох народів, багатьох етносів. Донедавна. Місто приазовських греків, місто металургів й корабелів, місто з давнім минулим, місто непростої долі. 2022-й рік поділив його історію на "до" та "після", назавжди розшматувавши життєві сюжети, поховавши під залишками залізобетонних плит тисячі людських душ.
Проте для кожного з маріупольців та маріупольчанок, хто вижив, хто був змушений перебратися в інші краї, Маріуполь, його історія залишається назавжди в серці. Це – історія їхнього міста, їхня історія, їхній Маріуполь.
Наша виставка має на меті продемонструвати минувшину цього неймовірного міста-героя, його унікальне історичне обличчя. Це – сторінки історії нашого українського Маріуполя. Це – наш Маріуполь!

355.4(477)
В 42

Війна в історіях : рос. агресія в документах, фактах, свідченнях = War in stories : documents, facts and dates of the russian aggression / [над проєктом працювали: Г. Байкєніч та ін. ; пер. А. Величко ; Віртуал. музей рос. агресії та ін.]. – Київ : [б. в.], [2026]. – 94 с. : фот. кольор. – Текст парал. укр., англ.

Віртуальний музей російської агресії – унікальний ресурс, де історики і юристи, журналісти і правозахисники, політичні експерти з державного і недержавного секторів об'єднали зусилля для донесення якнайширшій зацікавленій аудиторії правди про російську агресію проти України.

94(477)
У 45

Українське військо: 1917–1921 : [виставка] / Укр. ін-т нац. пам'яті ; авт. вист.: Є. Пінак, Я. Файзулін, М. Майоров. – Київ : Спринт-Сервіс, 2024. – 52 с. : кольор. іл.

Брошура "Українське військо: 1917–1921" розповідає про початки Українського війська та його організацію, легендарних командирів, роди військ, однострої та відзнаки, зброю, найвизначніші військові формації та бойові операції 1917–1921 років, вшанування пам’яті і відновлення мілітарних традицій нині.

94(477)
Б 61
Білан, Наталія.

Мазепа. Karl XII. Пётр I. Топ 10 міфів ru.пропаганди / Наталія Білан, Людмила Шендрик, Сергій Макаренко. – Київ : [б. в.], 2024. – 45, [2] с. : кольор. іл. – Бібліогр.: с. 46.

Полтавська битва – один із перших і найвідоміших міфів, створених Російською імперією для утвердження своєї влади в українських землях. Пропаганда та брехня поширювалися водночас із веденням бойових дій та ще довго після їх завершення.
Метою створення комплексного міфу про велику перемогу Петра І у битві під Полтавою було назавжди очорнити український національний рух і його прагнення до незалежності. Роками російська пропаганда подавала участь гетьмана Івана Мазепи та його прихильників у Великій Північній війні як внутрішню боротьбу в Російській імперії. І будь-які спроби інакше трактувати Полтавську битву вважалися зрадою.
Сьогодні чинячи спротив російській агресії важливо віднайти й деконструювати всі російські імперські ідеологеми, що роками насаджувались українській історії та отруювали національну пам'ять нашого народу.
На підставі історичних джерел та досліджень спростовуємо 10 найпоширеніших міфів про Полтавську битву та Івана Мазепу.

930.85
Ш 78
Шокало, Олександер.

Українці й Тоджики: культурні взаємини : вибр. дослідж., есеї, ст., переклади / Олександер Шокало. – Київ : Український Світ, 2025. – 397, [2] c. : іл. – Бібліогр.: с. 383–394.

Видання містить вибрані дослідження, есеї, статті, переклади Олександра Шокала за 50 років праці у сфері Українсько-Тоджицьких літературно-культурних взаємин. Автор досліджує першоджерельні основи традицій Української й Тоджицької аграрних культур та міжкультурні взаємини од прадавнини до сьогодення. Уперше ґрунтовно і всебічно розглядає спорідненість культурних традицій Українців – прадавнього корінного народу в Центральній Європі й Тоджиків – прадавнього і єдиного Європейського народу в Центральній Азії. Культурна спорідненість Українців і Тоджиків закорінена в природно-космогонічній, господарсько-духовній, морально-світоглядній основах Давньоорійської агрокультурної традиції та розкриваються через системи господарсько-духовного досвіду, природно-космогонічних знань, автентичних дорелігійних календарних обрядів Сонячного Кола, традиційних звичаїв, ідеографічної символіки, мов, пісенності, народної мудрості, побуту; в них являються спільні релікти Зоряно-Сонячного світогляду Оріїв-хліборобів.

821(477)
Є 30
Єгорушкіна, Катерина Владиславівна.

Скриня : [для дошк. та мол. шк. віку] / Катерина Єгорушкіна. – Київ : Портал, 2020. – 36 с. : іл.

Скриня – річ корисна, однак і символічна. Ключ від неї носять на шиї поруч із хрестиком. Тут зберігають найцінніші речі, складають цілюще зілля. А ще – насіння, що допоможе пережити голод і засіяти нове життя.

Поділитись:

Розклад роботи:

Бiблiотека:

ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00

Інтернет-центр:

ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00

обслуговування користувачів до 17:45

Під час ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

обслуговування користувачів
призупиняється