Іван Рашевський народився 27 січня 1849 року в сім'ї Григорія Рашевського та Юліани Трипільської у м. Чугуєві, де на той час служив батько. Через деякий час сім'я переїхала в Сімферополь, пізніше – до Одеси, а згодом зупинилася на Чернігівщині, в родинному маєтку в селі Великі Осняки (Ріпкинщина).
  У 1869 році Іван Рашевський склав екзамен на атестат зрілості в Чернігівській гімназії та вступив на юридичний факультет Київського університету Св. Володимира.

  Євген Кріп (1948–2016) – художник-монументаліст, графік, член Спілки художників України, лауреат Українського фонду культури – "Людина 1992 року".
  Євген Михайлович народився 27 січня 1948 року в м. Жовква Львівської області, виріс у цьому краї і з дитинства полюбив святкове, радісне народне мистецтво Галичини, тому вибір професії був очевидним. Євген Кріп здобув освіту у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва (1966–1971). Великий вплив на становлення його як художника мав Роман Сельський – яскравий представник львівсько-краківської школи.

  24 січня в читальній залі Чернігівської ОУНБ імені В. Г. Короленка відбулося перше цього року засідання клубу "Краєзнавець". Це була спільна з Академією української музики музично-просвітницька зустріч "Чернігівська щедрівка", ініціаторкою і модераторкою якої стала заступниця начальника управління культури та туризму Чернігівської міської ради Катерина Литвин.

  Повідомляє "Черниговский историко-археологический отрывной календарь на 1906 год": "Цього дня [17 січня] здійснилось урочисте відкриття Чернігівської чоловічої гімназії в присутності малоросійського генерал-губернатора князя О. Б. Куракіна.

  8 січня 1907 року (27 грудня 1906 року за старим стилем) у приміщенні Чернігівської міської думи відбулися установчі збори Чернігівської "Просвіти".
  Цій події передував царський маніфест 17 жовтня 1905 року, яким уперше в Російській імперії проголошувалася низка свобод, а саме – слова, совісті, віросповідання. "Закон про спілки та товариства" від 4 березня 1906 року надав українській громадськості можливість легально відкривати неурядові просвітницькі організації, засновувати самодіяльні національні товариства, вільно користуватися рідною мовою тощо. Такі легальні товариства відповідно до мети і завдань отримали назву – "Просвіта".