Почесне місце серед відомих земських лікарів Чернігівської губернії останньої третини ХІХ ст. посідає Василь Шеболдаєв (1852–1900).
  Народився він 25 лютого (9 березня) 1852 року в сім'ї православного міщанина, купця 2-ї гільдії Валентина Шеболдаєва. Ця сім'я подарувала світові 5-х лікарів. Окрім Василя ще четверо його братів отримали це звання після закінчення різних університетів.

  Знаний земський статистик, етнограф, громадський і культурний діяч Олександр Русов народився 19 лютого 1847 року в Києві. У Чернігівській губернії Олександр Олександрович жив і працював протягом 1876–1879 та 1894–1899 рр. і залишив помітний слід у науковому та громадському житті регіону.
  Його дружина – відома громадська, культурно-освітня діячка, педагогиня Софія Ліндфорс (Русова) – народилася 18 лютого 1856 року в аристократичній сім'ї Ліндфорсів у маєтку, розташованому в селі Олешня Городнянського повіту Чернігівської губернії (нині Чернігівського району). У 1874 році Софія Федорівна вийшла заміж за статистика та етнографа Олександра Русова і стала його помічницею в усіх справах.

  Олександр Олександрович Русов народився 19 (7) лютого 1847 року в Києві у сім'ї лікаря Київського військового шпиталю Олександра Захаровича Русова та його дружини Олени Антонівни (у дівоцтві – фон-Фогель). Коли Олександру виповнилося 6 років, батько помер від холери. Сім'ї доводилося нелегко. Рання скрута наклала відбиток на весь подальший спосіб життя Олександра Олександровича – скромного і невибагливого – та змусила його власними зусиллями добиватися певного становища у суспільстві.

  19 лютого в читальному залі Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових у межах засідання клубу "Краєзнавець" відбувся перегляд фільму "Гриць Золотюсенький" з серії "Седнів таємничий" і творча зустріч з його авторами. Захід був приурочений до 170-річчя від дня смерті седнівського блаженного Гриця Мірочника (1821–1855).

  Народилася Софія Федорівна 18 лютого 1856 року в аристократичній родині Ліндфорсів у маєтку, що знаходився в селі Олешня Городнянського повіту Чернігівської губернії (зараз це Добрянська територіальна громада Чернігівського р-ну).

  11 лютого в читальному залі Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відбулося перше цього року засідання клубу "Краєзнавець", де була презентована книга Валентини Кузнєцової "Нариси історії євреїв Чернігова".

  Борис Наріжний народився 5 лютого 1935 року в місті Хорол на Полтавщині в сім'ї службовця. Дитинство та юність Бориса минули на Прикарпатті. Він закінчив школу і вступив на факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Я. Франка. Завершив навчання тут у 1958 році. Після цього отримав призначення до дрогобицької газети "Радянське слово".

  Ім'я Петра Добровольського свого часу було добре відоме в Чернігові. Активний громадський діяч і педагог, архівіст, краєзнавець, управитель Чернігівської губернської вченої архівної комісії, він зробив вагомий внесок у дослідження історії Чернігівщини.
  Народився Петро Михайлович 28 січня 1871 року в сім'ї диякона в селі Яриловичі Городнянського повіту Чернігівської губернії. Початкову освіту здобув у духовному училищі, а потім вступив до Чернігівської духовної семінарії, яка була на той час найзначнішим навчальним закладом у місті. У 1894 році через матеріальну скруту вимушений був покинути навчання.

  Щороку 27 січня згідно з Резолюцією № 60/7 Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року у світі відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.
  Голокост, Шоа (у приблизному перекладі з грецької – всеспалення, інше значення – катастрофа) – переслідування та масове знищення нацистами євреїв у часи Другої світової війни. Жертв Катастрофи знищували лише за етнічну приналежність.

  Майбутній учений народився 12 січня 1907 року у мальовничому Житомирі в учительській сім'ї. Приймала пологи бабуся з Ніжина Марія Матвіївна. Батько, Павло Корольов, демократично налаштований інтелігент, змушений був через переслідування влади часто міняти місце роботи. Мати, Марія Миколаївна, – домогосподарка, походила зі старовинного козацького роду Москаленків та Фурсів.
  У 1908 році сім'я переїхала до Києва. Невдовзі батьки Сергія розлучилися і він опинився на батьківщині матері, у Ніжині, де виховувався у великій і висококультурній родині Москаленків.