28 листопада у великому читальному залі Чернігівської ОУНБ ім. В.Г. Короленка відбулося відкриття виставки "Спротив геноциду".
  Вшанувати пам'ять жертв Голодоморів в Україні зібралися науковці, викладачі вишів, вчителі, бібліотекарі, студенти, учні, громадськість міста.
  Директор бібліотеки Інна Аліференко захід розпочала словами Івана Єжевського: "В жахливім сні нехай вам не присниться,що не від куль в бою, не від хвороб… Від голоду – на матінці – землиці, вмирав його величність хлібороб". "Вони дуже влучно передають суть організованого репресивною сталінською машиною нищення українського селянина", – наголосила директорка.
  Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам'яті у Чернігівській області, висвітлив тему "Люди правди. Спротив тоталітаризму і геноциду".
  "Цього року ми згадуємо Людей правди – тих, хто не боявся говорити та писати про Голодомор навіть у часи, коли це могло коштувати життя. Вони ризикували всім, аби зберегти та поширити правду. Офіційно голоду не було. Навіть таке слово в документах не вживалося – загибель мільйонів людей називали "продовольчими труднощами", – підкреслив дослідник Голодомору.
  Співробітник Українського інституту національної пам'яті України – Сергій Горобець, один з авторів виставки "Спротив геноциду", розповів про фотодокументальну виставку, створену до роковин Голодомору Українським інститутом національної пам'яті спільно із Галузевим державним архівом СБУ, Центром досліджень визвольного руху та Громадським комітетом із вшанування пам'яті жертв Голодомору 32-33 років в Україні та історію цих повстань. Українські селянські повстання 1930-1932 років поставили під загрозу режим Сталіна, адже у першому півріччі 1932 року 56% протестних виступів у СРСР припали на Україну. Тому диктатор завдав страшного удару у відповідь, яким став штучно організований голод.
  Сергій Лаєвський – директор Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського сказав, що голод 1932-1933 років став національною трагедією українців.
  "Бережи життя живущий", під такою назвою до заходу був організований колективний перегляд літератури, який презентувала бібліотекар відділу краєзнавства Чернігівської ОУНБ ім. В.Г. Короленка Вікторія Солонікова.
  Бібліотекам міста та області була подарована книга – каталог виставки "Спротив геноциду".
  Наш славетний земляк Олександр Довженко стверджував, що Україна пережила у XX столітті "новий Апокаліпсис".
  Коли подумаю, – писав він, – що сталося і що робиться, скільки страждань, кривди, смерті, жорстокості нелюдської, неземної, пекельних мук, нечуваної люті, катувань, неправди, прихованих скорбот, заслань і розстрілів. Скільки нелюбові до народу і боязні його невсипущого духу! …Я не знаю нічого страшнішого у світі.
  Кількість жертв Голодомору точно встановити на сьогодні досить важко. Між істориками тривають дискусії, скільки саме людей загинуло 4, 5, 7, 9 чи 10 мільйонів? Але так чи інакше йдеться про мільйони безвинних жертв.
  Якою має бути пам'ять про загиблих від голоду, без домовин закопаних у великих ямах поблизу кожного українського села? Глибокою і шанобливою – хрести, меморіали, свічки і молебні. Пам'ять повинна єднати людей! І, безперечно, ґрунтовні наукові дослідження, документальні виставки і фільми, аби минуле стало уроком і не повторилося для дітей і онуків. І наше суспільство потребує тиші, щоб засвоїти ці знання, відчути в собі внутрішній закон, правдивий і єдиний для всіх.