"Голокост – трагедія ХХ століття" – під такою назвою 27 січня у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В.Г. Короленка проведено годину історичної пам’яті.
  Валентина Зелинська, завідувач відділом із гуманітарних наук бібліотеки, під час відкриття заходу повідомила: "Голокост в перекладі з грецької мови означає "вогняна жертва", а в єврейській літературі поняття катастрофи, великої біди – це ШОА, загальний термін для позначення злодіянь, вчинених під час Другої світової війни нацистами та їхніми прислужниками відносно осіб єврейської національності. Щороку, 27 січня за рішення ООН, весь світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, на знак визволення у цей день в 1945 р. в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі".
  Семен Бельман, голова правління Чернігівського обласного об’єднання єврейських громад і віце-президент Єврейської ради України, наголосив, узагальнюючи наслідки нацистських злочинів проти єврейського народу під час Другої світової війни: "Нацистський режим у Німеччині за 12 років існування вбив 12 млн. людей, з них 6 млн. євреїв саме за національною ознакою".
  Він також привернув увагу до факту приховування керівництвом СРСР нацистської політики знищення євреїв за національною ознакою, змішуючи їх свідоме винищення з іншими видами злочинів. С. Бельман ознайомив учасників із документом – проектом повідомлення Надзвичайної державної комісії про руйнування і звірства німецько-фашистських загарбників у місті Київ про Бабин Яр від 8 лютого 1944 р. для преси, узгодженим із В’ячеславом Молотовим, першим заступником голови уряду і наркомом закордонних справ СРСР. У тексті цього інформаційного повідомлення, Олександр Щербаков, завідувач відділом міжнародної інформації ЦК ВКП(б), викреслив згадку про вбивство 29 вересня 1941 р. саме євреїв у Бабиному Ярі і замінив на "радянських громадян". Так було приховано один із катастрофічних епізодів Голокосту – вбивство нацистами 29-30 вересня 1941 р. майже 34 тис. людей за національною ознакою.
  Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, підкреслив: "Антисемітизм, українофобія, як і будь-яка фобія, – невід’ємна складова ідеології і державної політики тоталітарних і авторитарних режимів – нацистського, комуністичного та всіх інших".
  Він повідомив, що на українських землях за різними підрахунками істориків під час Другої світової війни нацисти вбили від 850 тис до понад 1 млн. євреїв. У Чернігівській області до німецько-радянської війни проживало майже 32 тис. євреїв, частину з них, яка були потрібні радянській владі, мобілізували в армію та евакуювали на схід як фахівців, а решту кинули напризволяще. До речі, єврейська спільнота в СРСР не була поінформована комуністичним режимом про смертоносну нацистську політику щодо них.
  У Чернігівській області окупанти знищили за одним підрахунками 2,7 тис., а за іншими – від 6 до 10 тис. євреїв. Символ скорботи Чернігова і Чернігівщини – як Березовий Рів.
  "Тема вшанування пам’яті жертв Голокосту у часи Другої світової війни на сьогодні як ніколи гостро актуальна: злочини сучасного російського агресора з його п’ятої колоною, який в ім’я т.зв. "русского миру" здійснював і здійснює злочини проти українців, кримських татар, євреїв, ромів, представників різних релігійних конфесій та інших "не істинних росіян", наочно показують, що зло не викоренено і з ним треба боротися", – наголосив історик.
  Валентина Зелинська презентувала тематичну виставку видань і публікацій зарубіжних, вітчизняних і місцевих авторів до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, окремий розділ розповідає про трагедію на Чернігівщині.

Олександр Майшев,
член Національної спілки журналістів України