28 липня в Мистецькій вітальні ЧОУНБ ім. В.Г. Короленка відбувся черговий захід Чернігівського клубу авторської пісні та поезії "Трамонтана". Цього разу гостями творчого об’єднання були барди із Одеси.
  Перед знайомством з ними присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять незмінного організатора Міжнародного фестивалю авторської пісні "Славутич", колишнього працівника Чорнобильської АЕС В’ячеслава Вострякова, який напередодні пішов у вічність. Він був справжнім другом "Трамонтани", всебічно підтримував клуб і його засновницю, особливо, на початковому етапі створення об’єднання.
  Барди  із Одеси Олександр Бебех та Анатолій Демчуков перебували у Чернігові проїздом у Могильовську область Білорусі, де у вихідні відбудеться фестиваль "Бард-рибалка". Обидва – автори із солідними творчими біографіями, лауреати багатьох бардівських фестивалів.
  Олександр Бебех завдяки двометровому зросту отримав у творчому середовищі неофіційне звання "Найвищий бард України" або, як він жартує "2 метри авторської пісні". Хоча, цікавий він не цим, а своїм творчим доробком, сповненим лірики і неповторного одеського гумору. На зустрічі в бібліотеці він співав блюз, жартівливі пісні, читав власну поезію, розповідав цікаві, часто смішні життєві історії. І в результаті – завоював щиру симпатію присутніх.
  Олександр повідомив, що зараз працює над гумористичним та ліричним альбомами, а також над збіркою афоризмів та "прикольних" віршів. Коли ж відповідав на запитання, зазначив, що Чернігів йому дуже сподобався: чисте, миле, створене "для себе" місто. Та особливо йому припав до душі бібліотечний антураж.  
  "З такою "підтанцьовкою" я ще ніколи не виступав", – сказав він, киваючи на розміщені за його спиною розкішні ляльки корюківської майстрині Марини Шикалової. Ще одна не менш прекрасна виставка робіт Тетяни Баженової прикрашає у ці дня стіни вітальні. На креативне оформлення зали під час спілкування з публікою гість звертав увагу кілька разів. З усього видно, що в інших містах барди співають у менш симпатичних приміщеннях.
  Автор-виконавець і практикуючий психолог Анатолій Демчуков, який використовує авторську пісню у своїй професійній діяльності, теж виявився душевним виконавцем. У його піснях, переважно присвячених Одесі, було більше лірики. Співав він неголосно і щиро.
  Незважаючи на будній день і липневу спеку, на зустріч із одеситами прийшло кілька десятків шанувальників авторської пісні. Люди скучили за клубом – "віддушиною", яким він для них є, і тому виявили неочікувану для організаторів вечора активність. Відтак, корабель під назвою "Трамонтана" пливе далі у пошуку нових творчих відкриттів.

Наталія Потапчук,
керівник Чернігівського клубу авторської пісні та поезії "Трамонтана"