"Театр – це така кафедра, з якої можна багато сказати світу добра".
Микола Гоголь
6 січня у відділі мистецтв Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка відкрито книжково-ілюстративну виставку "Видатні "франківці", присвячену 100-річчю від часу заснування Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Театр був заснований 1920 р. у Вінниці частиною акторів Молодого театру на чолі з Гнатом Юрою та акторами Нового Львівського театру на чолі з Амвросієм Бучмою. Об'єднавшись, митці утворили театральний колектив під назвою "Новий Драматичний театр імені Івана Франка", керівником якого було обрано Гната Юру.
В середині 20-х років колектив переїхав з Харкова до Києва. З 1926 р. франківці оселилися в старовинній споруді, що вважалася одним з кращих театрів на межі XIX-XX століть.
У 1920–1930-х роках акторське ядро театру складали Амвросій Бучма, Наталія Ужвій, Юрій Шумський, Ганна Борисоглібська, Дмитро Мілютенко, Віктор Добровольський, Поліна Нятко, Катерина Осмяловська, Євген Пономаренко, Петро Сергієнко, Микола Яковченко, Микола Братерський, Олександр Романенко та інші. Серед постановок були шедеври вітчизняної та світової класики: "Весілля Фігаро" П. Бомарше, "Пригоди бравого солдата Швейка" за Я. Гашеком, "Суєта" І. Карпенка-Карого, "Дон Карлос" Ф. Шіллера, "Борис Годунов" О. Пушкіна.
У повоєнний період в театрі працювали Б. Норд, Б. Тягно, Б. Балабан, В. Васильєв, М. Крушельницький, В. Івченко, В. Гаккебуш, від 1950-х років – В. Оглоблін, В. Крайниченко, В. Харченко, від 1960-х – Д. Алексідзе, В. Скляренко, Д. Лизогуб, Б. Мешкіс, О. Барсегян, Д. Чайковський, П. Морозенко, С. Коркошко, С. Сміян та інші.
Сценографія і музичне вирішення вистав традиційно були і залишаються сильною стороною творчості франківців – це роботи художників: М. Драка, В. Меллера, А. Петрицького, Д. Лідера, А. Александровича-Дочевського (головного художника театру), музика композиторів Н. Прусліна, Ю. Мейтуса, І. Шамо, І. Поклада, Л. Ревуцького, О. Білаша, М. Скорика та інших композиторів.
У 1978–2001 роках театр очолював Сергій Данченко. У цей час в акторському складі працюють Богдан Ступка, Богдан Бенюк, Анатолій Хостікоєв, Наталя Сумська, Лариса Кадирова, Лесь Задніпровський, Олексій Богданович, Ірина Дорошенко, Василь Мазур, Людмила Смородіна, Станіслав Станкевич, Лесь Сердюк, Михайло Крамар, Ніна Гіляровська та багато інших.
З кінця 2001 до 2012 року театр очолював народний артист України Богдан Ступка. Продовжуючи і розвиваючи традиції, закладені славними попередниками — фундатором театру Г. Юрою та багаторічним творчим побратимом С. Данченком — Богдан Ступка ввів в репертуар незвичні для української сцени імена: класиків української літератури Г. Сковороди ("Буквар Миру"), Г. Кониського ("Трагедокомедія о воскресенії мертвих"), познайомив із давньою індійською культурою ("Шякунтала" Калідаси), творчістю польського класика ХХ століття С. Віткевича ("Мама, або Несмачний витвір…") та інших.
Сьогодні генеральним директором-художнім керівником театру є Михайло Захаревич (з 2018 року), головним режисером – Дмитро Богомазов (з 2017 року). В штаті театру працюють режисери Петро Ільченко, Юрій Одинокий, Андрій Приходько, Дмитро Чирипюк, Давид Петросян.
Серед вистав останніх років: "Кайдашева сім'я" І. Нечуя-Левицького (реж. П. Ільченко), "В неділю рано зілля копала", "Земля" О. Кобилянської та "Перехресні стежки" І. Франка (реж. Д. Чирипюк), "Ідіот" Ф. Достоєвського, "Коріолан", "Приборкання норовливої" та "Річард III" Вільяма Шекспіра, "Фредерік або Бульвар злочинів" Е. Шмітта (реж. Ю. Кочевенко), "Грек Зорба" Н. Казандзакіса (реж. В. Малахов); "Весілля Фігаро" за мотивами Бомарше, "Гімн демократичної молоді" С. Жадана (реж. Ю. Одинокий); "Чайка" А. Чехова (режисер В. Козьменко-Делінде), "Morituri te salutant" за новелами В. Стефаника, "Незрівнянна" Пітера Квілтера, "Кін IV" Григорія Горіна та інші.
На книжковій виставці представлені книги і статті з українських мистецьких часописів, що висвітлюють яскраві сторінки історії театру та акторські досягнення його колективу.
Родзинкою виставки стала ювілейна серія видань театру "100 років першій сцені України 2020–1920". Авторський погляд на мистецький доробок Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка буде цікавим широкому колу читачів, любителям театрального мистецтва, а також фахівцям-театрознавцям.
Список літератури:
1. Вергеліс О. А. Театр, де розбиваються серця: ретро-сюжети / О. А. Вергеліс. – Київ : Радуга, 2017. – 332, [2] с. – (Глядацький зал).
2. Вергеліс О. А. Українська драма : епізоди / О. А. Вергеліс. – Київ : Радуга, 2016. – 452, [4] с. – (Глядацький зал).
3. Веселовська Г. І. Більше ніж театр. Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. 2001–2012 / Г. І. Веселовська. – Київ : Антиквар, 2019. – 324 с. : іл. – (100 років першій сцені України. 2020-1920).
4. Кисельов Й. Поетеса української сцени: Життя і творчість нар. артистки СРСР Наталії Михайлівни Ужвій / Й. Кисельов. – 2 вид. – Київ, Мистецтво, 1987. – 186 с.:іл.
5. Заславець Г. "Я живу під прапором Довженка, але змушений вписуватися в сьогодення " : [нар. артист України Лесь Сердюк] / Г. Заславець // Кінотеатр. – 2011. – № 4. – С. 55–56 : фотогр.
6. Захаревич М. "Театр імені Івана Франка. Сто років народної любові"/М. Захаревич // Кінотеатр. – 2020. – № 1. – С. 21–23.
7. Кадирова Л. Сергієві Данченку присвячую... / Л. Кадирова // Український театр. – 2012. – № 2. – С. 22–25 : іл.
8. Корнієнко Н. Український театр у переддень третього тисячоліття : Пошук. (Картини світу. Ціннісні орієнтації. Мова. Прогноз) / Н. Корнієнко. – Київ : Факт, 2000. – 160 с.
9. Марущенко В. Франківці. Миттєвості : [фотолітопис] / В. Марущенко ; [упоряд. Анастасія Коржова ; нотатки на полях Віталій Жежера]. – Київ : Антиквар, 2019. – 110, [1] с. : фотоіл. – (100 років першій сцені України. 2020–1920).
10. Мельниченко В. Ю. Богдан Ступка: обличчям до історії / В. Мельниченко. – Москва : Домашняя библиотека, 2013. – 414, [1] с., [8] арк. кольор. фотогр.
11. Нариси з історії театрального мистецтва України XX століття / [Г. І. Веселовська та ін. ; редкол.:. В. Сидоренко та ін.] ; Ін-т пробл. сучас. мистец. – Київ : Інтертехнологія, 2006. – 1051, [1] с. : іл.
12. Саква О. Незбаненна Сумська [нар. артистка України Наталія Сумська] / О. Саква // Кінотеатр. – 2019. – № 3. – С. 29–31.
13. Саква О. Своїм голосом. Акторський портрет Степана Олексенка [нар. артист УРСР] / О. Саква // Кінотеатр. – 2019. – № 5. – С. 23–25 : іл.
14. 100 років першій сцені України : [2020–1920. Альманах прем'єр. 2016 / авт. ідеї Михайло Захаревич ; відп. за вип. Анастасія Коржова] ; Нац. акад. драм. театр ім. І. Франка. – Київ : Антиквар, 2019. – 70, [1] с. : кольор. іл. – (в обкл.).
15. 100 років першій сцені України : [2020–1920. Альманах прем'єр. 2017 / авт. ідеї Михайло Захаревич ; відп. за вип. Анастасія Коржова] ; Нац. акад. драм. театр ім. І. Франка. – Київ : Антиквар, 2019. – 71 с. : кольор. іл. – (в обкл.).
16. 100 років першій сцені України : 2020–1920. Альманах прем'єр. 2018 / [авт. ідеї Михайло Захаревич ; відп. за вип. Анастасія Коржова] ; Нац. акад. драм. театр ім. І. Франка. – Київ : Антиквар, 2019. – 70, [1] с. : кольор. іл. – (в обкл.).
17. 100 років першій сцені України : 2020–1920. Альманах прем'єр. 2019 / [авт. ідеї Михайло Захаревич ; відп. за вип. Анастасія Коржова] ; Нац. акад. драм. театр ім. І. Франка. – Київ : Антиквар, 2019. – 69, [2] с. : кольор. іл. – (в обкл.).
18. Сценографія. Пошуки власної естетики. 1920–2020 / Нац. акад. драм. театр ім. І. Франка ; [упоряд.: Андрій Александрович-Дочевський та ін. ; авт. тексту Олена Ковальчук]. – Київ : Антиквар, 2019. – 302, [2] с. : іл.
19. Український театр XX століття / Держ. центр театр. мистец. ім. Л. Курбаса ; [редкол.: Корнієнко Н. та ін.] . – Київ : ЛДЛ, 2003. – 511 с. – (Світова театральна культура).
20. Фіалко В. Театр України другої половини ХХ століття: образна лексика / В. Фіалко. – Київ : Антиквар, 2016. – 427 с. : іл.
21. Юра Г. Моє життя / Упоряд., авт. вступ. ст. та приміт. І.О. Волошина / Г. Юра. – Київ, Мистецтво, 1987. – 183 с. іл.
обслуговування користувачів до 17:45
обслуговування користувачів
призупиняється