Щойно вийшла з друку третя книга "Літопис доль та днів минулих. Про бойові нагороди воїнів-земляків" у двох частинах, присвячена 75-річчю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Укладачі двотомника, журналістка Ганна Григорівна Адруг-Дараган і голова Чернігівського районного осередку Національної спілки краєзнавців України Андрій Леонідович Курданов, працюючи з архівними документами, розкрили важкі й драматичні військові долі, які інколи були незвичайними. Тому перша частина третьої книги "Літопису" розпочинається розділом "Фронтовики – незвичайні долі". Цінність його полягає в тому, що укладачі нічого не вигадують. Вони наводять нагородні листи, зміст яких стискає від болю серце, а у жилах стигне кров.
  Як приклад – цитата з такого документа про Андрія Федоровича Блажкуна, уродженця села Ведильці, учасника боїв на території Угорщини, де він потрапив у полон до німців, мовою оригіналу: "На допросе Блажкун отказался отвечать на все вопросы. Блажкуну скрутили руки веревкой и стали прижигать правую руку и плечо каленым железом. Блажкун молчал. Немцы, взбешенные стойкостью гвардейца, стали применять дикие зверства: Блажкуну отрезали уши, мягкие ткани носа, левую щеку, выжгли на правой щеке красную звезду, выкололи левый глаз. Советский патриот умирал, но молчал. Тогда немцы вырвали ему язык". Спотворений труп виявили радянські солдати. Андрію Блажкуну було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Рядовому солдату було лише вісімнадцять років.
  Не залишає байдужим і добір архівних документів про чотирнадцять столітніх ветеранів, які пройшли важкими фронтовими дорогами під час Першої і Другої світових війн; про фронтовиків, які стали науковцями; репресованих фронтовиків; сім’ї, які народилися попри війну; про відзначених іноземними нагородами. Шанувальники творчості народного художника України Анатолія Никифоровича Шкурка, уродженця села Смолин, з інтересом прочитають про те, як він створював фронтові малюнки і за що був нагороджений медаллю "За бойові заслуги".
  Без перебільшення можна сказати, що в літературі практично неможливо зустріти опис професій на полі бою і воїнів, які їх опанували. В окремий розділ укладачі виділили матеріал про автоматників, артилеристів, моряків, пілотів, ветеринарів, воїнів з військ хімзахисту, вожатих бойових собак. Вони здійснювали подвиги, виносячи з поля бою поранених солдатів і офіцерів, ризикуючи власним життям. У нагородних листах ці вчинки відзначені короткими фразами. Головним було – виконав поставлене бойове завдання і за це гідний нагороди.  
  Другу частину третьої книги "Літопису" складають дані про воїнів усіх фронтових професій, відзначених високими урядовими нагородами. А що могли робити на війні чоботарі та кравці? Уривок з нагородного листа про нагородження медаллю "За бойові заслуги" Григорія Кіндратовича Барабаша, уродженця с. Стаси: "…за то, что в трудных условиях наступательных действий своей мастерской за два последних месяца доброкачественно отремонтировал 733 пары обуви, выполнив нормы ремонта на 240 %". До цієї нагороди його представлено у грудні 1943 року, а до ордену "Червоної Зірки" у червні 1945 року. Тоді Григорій Барабаш у складі військ 1-го Білоруського фронту, які у важких боях утримували і розширяли плацдарм на західному березі ріки Одер, постійно потрапляв під артобстріл, але виконав свою почесну справу. Пізніше його нагородили ще медаллю "За взяття Берліну". Серед кравців була жінка Ганна Іванівна Шило зі Слабина, нагороджена медаллю "За бойові заслуги".
  Люди старшого покоління пам’ятають ось ці рядки: "Там, где мы бывали, / Нам танков не давали, / Но мы не терялись никогда. / На пикапе драном, / И с одним наганом, / Первыми въезжали в города. / Так выпьем за победу, / За нашу газету. / А не доживем, мой дорогой, / Кто-нибудь услышит, / Снимет и напишет, / Кто-нибудь помянет нас с тобой!". Це пісня фронтових кореспондентів. І зняли, і написали, і пом’янули укладачі "Літопису", вони присвятили землякам – військовим журналістам – окремий розділ. Сучасні газетярі можуть ними пишатися.
  Третя книга "Літопис доль та днів минулих. Про бойові нагороди воїнів-земляків" розкриває військові долі понад 2300 воїнів, народжених у Чернігівському районі. У майже 20 сільських громадах уже презентовані уточнені матеріали про загиблих на фронтах Другої світової війни воїнів-земляків та їхні бойові нагороди.
  Чернігівська ОУНБ імені В. Г. Короленка вже отримала цінний подарунок – книгу "Літопис доль та днів минулих. Про бойові нагороди воїнів-земляків"! Впевнені, що це видання викличе щиру зацікавленість наших читачів, а завдяки іменному покажчику кожна особа зможе відшукати інформацію про своїх родичів.
  Незабаром укладачі передадуть "Літопис" і до бібліотек сільських громад області, інших бібліотек і музеїв Чернігова.
  Слова подяки краєзнавцям і керівникам Чернігівського району за збережену пам’ять про воїнів, які захищали свою Батьківщину в роки Другої світової війни. Ветеран УПА полковник Віктор Роєнко, який у 90-х рр. ХХ ст. відвідав Чернігів і нашу бібліотеку, казав: "Йдучи під сталінськими прапорами у бій за комуністичну Україну, вони боронили нашу землю від кривавого гітлерівського нашестя. І ми не маємо права забувати про це".

Інформацію підготувала
бібліотекар відділу краєзнавства
Людмила Студьонова