З нагоди Дня української писемності та мови, який щорічно відзначається в Україні 27 жовтня, у відділі краєзнавства Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відкрилася книжково-інформаційна виставка "Голос нашої землі: чернігівські говірки".

  22 жовтня в читальному залі Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових у межах засідання клубу "Краєзнавець" відбулася презентація збірки історичної поезії знаного чернігівського поета, журналіста та краєзнавця, заслуженого журналіста України, голови Чернігівського обласного відділення Національної спілки письменників України Миколи Будлянського "Земля князів".

  Знаний український фольклорист, літературознавець, мистецтвознавець і педагог, доктор філологічних наук, професор Роман Волков народився 13 жовтня 1885 року у старовинному княжому місті Новгороді-Сіверському Чернігівської губернії в сім'ї приходського вчителя Михайла Волкова. Рід Волкових належав до свідомої української інтелігенції "з діда-прадіда". Дід Захарій був відомим на Чернігівщині іконописцем. Мати, Анастасія Костянтинівна, теж народна вчителька, походила з дворянської родини Ніротморцевих.

  6 жовтня 1898 року в селі Нова Басань (нині Ніжинського району) в селянській сім'ї народився майбутній український мікробіолог, вірусолог, інфекціоніст, історик мікробіології, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки України Сергій Дяченко.
  У 1919 році Сергій Степанович закінчив Чернігівську земську фельдшерську школу (нині Чернігівський базовий медичний коледж), надалі три роки працював санітарним інспектором та протиепідемічним фельдшером.

  29 вересня в читальному залі Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових у межах чергового засідання клубу "Краєзнавець" відбулася презентація книги Сергія Соломахи "Чернігів самоврядний: на шляху відновлення національної пам'яті (1990–2025)". Це видання стане неоціненним внеском у збереження історичної пам'яті про боротьбу за розбудову місцевого самоврядування й національне відродження в Чернігові. Книга наочно розкриває ключові етапи становлення громади: від трансформації виборчих процесів та відродження української духовності й церкви до безкомпромісного очищення міського простору шляхом декомунізації та деколонізації. Спираючись на архівні документи й публікації у пресі, автор простежує перебіг виборчих перегонів, розвиток виборчого законодавства, а також подає розлогий довідковий блок щодо перейменування міських годонімів.

  21 вересня традиційно відзначається День Чернігова – одного з найдавніших міст України. Ця дата пов'язана з історією Другої світової війни – 21 вересня 1943 року з Чернігова вигнали нацистських окупантів. Тому це не день заснування міста, а пам'ятна дата, яка згодом перетворилася на міське свято.
  Перша літописна згадка про Чернігів датується 907 роком, а саме місто, за оцінками дослідників, виникло ще раніше. За свою довгу історію Чернігів пережив кілька періодів зростання і занепаду.

  Літературознавець, педагог, музейний та архівний працівник Іван Капустянський народився 18 вересня 1894 року в селі Ракити Хорольського повіту Полтавської губернії в сім'ї дяка. Навчався в Лубенському духовному училищі, Полтавській духовній семінарії.

  Український поет, прозаїк, етнограф, фольклорист Анатоль Свидницький народився 13 вересня 1834 року в селі Маньківці Гайсинського повіту на Вінниччині. Анатоль Патрикійович походив із духовного стану: його дідусь був дияконом, а батько – Патрикій Якович – сільським священником. Мати майбутнього письменника, Мотрона Лаврентіївна Ганчевська, походила зі шляхти й була дочкою колишнього греко-католицького пароха села Попова Гребля. Загалом подружжя Свидницьких мало чотирьох синів та двох доньок. Отець Патрикій любив читати книжки й зібрав чималу бібліотеку, переважно з польських книг.

  Павло Білецький-Носенко – український письменник, педагог, мовознавець, етнограф, лексикограф, перекладач і громадський діяч. Його ім'я нерозривно пов'язане з розвитком української культури, освіти й мовознавства першої половини XIX століття. Він став автором першого великого словника живої української мови, який значно випередив свій час і став важливою основою для подальших українських лексикографічних праць.

  Один із найбільш читабельних прозаїків української еміграції Анатоль Галан (справжнє ім'я та прізвище – Анатолій Калиновський, псевдоніми – Іван Евентуальний, Анатоль Галан, Кость Галан, Василь Орлик, Колібрі, Андрій Чечко) народився 22 серпня 1901 року в селі Землянка Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині – Шосткинського району Сумської області), за іншими даними – в селі Гамаліївка, в сім'ї священника. У спогадах Анатоль Галан згадував про свою родину побіжно, жодного разу не назвавши імен та місця проживання родичів, щоб не наражати їх на переслідування.