Ярослав Волощук – український спортсмен, майстер спорту з самбо, педагог і тренер, один із тих діячів, що доклали багато зусиль для розвитку цього виду спорту в Україні. Ярослав Іванович був багаторазовим чемпіоном України з самбо, заслуженим майстром спорту СРСР, заслуженим тренером України.

  Чернігівський художник і поет Микола Небилиця народився 14 квітня 1945 року в Чернігові, де й прожив усе життя. У 1963 році закінчив Чернігівську середню школу № 3. Усі, хто знав Миколу, повсякчас наголошували, що прізвище його цілком відповідало характеру власника. На вигадки Микола був мастак. Причому подавав їх із таким серйозним виглядом, що навіть друзі часом піддавалися магії правдоподібності переказуваних ним абсолютно неймовірних історій.

  Земляцтво як явище має глибоке історичне коріння і є в будь-якій країні, особливо у великих містах, де люди з одного регіону підтримують одне одного, живучи вдалині від дому.

  19 березня у Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових у межах клубу "Краєзнавець" відбулася презентація монографії кандидата мистецтвознавства Анатолія Адруга "Мистецтво Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть".

  11 березня 1906 року в містечку Новгороді-Сіверському Чернігівської губернії у єврейській сім'ї торгівця тютюном Гілеля Давидова та Рашелі Орлової народився син, якого назвали Зуселе-Меєр. Сьогодні ця людина відома в усьому світі як успішний підприємець на ім'я Зіно Давидофф (Zino Davidoff).

  Володимир Михалевич (10.03.1930 – 05.08.1994) – український учений, чиє ім'я золотими літерами вписане в історію світової кібернетики та теорії оптимізації.

  5 березня у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Софії та Олександра Русових відбулося урочисте вручення обласної літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова цьогорічним лауреатам.

  Олександр Щербина – постать, чиє життя нагадує величну античну драму, де незламність людського духу перемагає найтемнішу долю. Він був не просто видатним ученим у галузі філософії та психології, а справжнім "педагогом милістю Божою", який випромінював яскраве інтелектуальне світло, сам перебуваючи у довічній темряві.
  

  Юрій Мірюта – визначний український учений-генетик, доктор біологічних наук та професор, чий життєвий шлях став справжнім літописом незламності інтелекту в епоху великих наукових потрясінь.
  Народився Юрій Петрович 25 лютого 1905 року в селі Маціївка Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині Прилуцького району Чернігівської області). Його батько Петро Іванович був учителем місцевої школи та пристрасним садівником, який заклав на успадкованій землі унікальний сад площею майже 5 гектарів. Саме цей мальовничий куточок Прилуччини, де поруч із традиційними плодовими деревами росли хвойні екзоти, став для Юрія першою живою лабораторією. Мати вченого, Мотря, виховувала шістьох дітей у повазі до аграрної праці, що згодом визначило вектор наукових пошуків її сина.

  25 лютого 2026 року в межах засідання клубу "Краєзнавець" відбувся вечір пам'яті нашої колеги – першої завідувачки відділу краєзнавства бібліотеки, талановитої бібліотекарки-бібліографині, краєзнавиці, дослідниці, журналістки, публіцистки, просвітянки, заслуженої працівниці культури України Людмили Студьонової.