Чернігівська земля володіє унікальною історичною енергетикою – вона стала справжньою колискою для цілої когорти геніїв ракетобудування та космонавтики. Саме з цим краєм пов'язані долі винахідника Миколи Кибальчича, предків академіка Михайла Янгеля, дитинство Сергія Корольова та шлях у велику інженерію Леоніда Кучми.

  Нам надійшла сумна звістка – 21 червня 2026 року відійшла у засвіти знана чернігівська науковиця, історик і педагог, кандидат історичних наук Тамара Демченко – людина енциклопедичних знань, видатної ерудиції та безмежної духовної культури.

  10 червня в читальному залі Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових у межах чергового засідання клубу "Краєзнавець" відбулася презентація збірника документів та матеріалів "Міське самоврядування в Ніжині XVII–XVIII ст.". Видання присвячене знаковому ювілею – 400-річчю надання Ніжину Магдебурзького права.

  Анатолій Гайдамака – український художник-монументаліст, дизайнер, живописець, автор музейних експозицій та меморіальних комплексів, один із найвідоміших творців сучасного українського музейного простору.

  Постать Петра Кононенка в сучасному українському інтелектуальному просторі стала символом невтомного служіння національній ідеї, науці й освіті. Видатний літературознавець, письменник, громадський діяч та фундатор сучасної концепції українознавства, він присвятив своє життя тому, щоб Україна була пізнана світом і перш за все – самими українцями.

  28 травня відзначається щорічне свято – Всеукраїнський день краєзнавства!

  28 травня в Національній історичній бібліотеці України відбувся круглий стіл "Українське бібліотечне краєзнавство у Добу Незалежності: традиції, досвід, перспективи", присвячений актуальним питанням бібліотечного краєзнавства, його ролі у збереженні культурної пам'яті, розвитку локальних досліджень та підтримці громад в умовах війни і суспільних трансформацій.

  Станіслав Панасович Реп'ях народився 14 травня 1938 року в місті Глухові Сумської області. Батько його Панас Петрович навчався у той час в Ніжинському педагогічному, а мати Марія Феофанівна готувалася до екзаменаційної сесії за другий курс Глухівського сільськогосподарського інституту. По закінченні екзаменів вона перевелася на заочне відділення і виїхала в рідне село Макіївку тодішнього Носівського району Чернігівської області. Сюди ж з дипломом вчителя української мови та літератури за рік повернувся й батько, коріння якого (з діда-прадіда) теж з с. Макіївка.

  Степан Антонович Гапеєв народився 10 травня 1890 року в Одесі. Після навчання у гімназії здобув вищу художню освіту, закінчивши Одеське художнє училище. Після відбуття військової служби в період Першої світової війни (1914–1918) у грудні 1918 року з сім'єю оселився у Новгороді-Сіверському. Працював учителем, знався на історичних дослідженнях, на краєзнавстві, археології.