Історія Чернігівської швейної фабрики починається у серпні 1920 року, коли в місті була утворена артіль "Промголка" – невеличка виробнича організація, що виготовляла одяг за індивідуальними замовленнями. Але чернігівці потребували дедалі більше одягу, тож незабаром на базі "Промголки" відкрили швейну фабрику. У 1929 році вона була перетворена на фабрику "Індпошив", яка почала шити для масового споживача. Це був перехід до індустріального способу виробництва. Фабрика отримала перше обладнання, збільшила кількість працівників, зокрема жінок.

  Лесь Мазур, чиє ім'я увійшло в історію Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (нині – імені Софії та Олександра Русових), був не просто керівником, а справжнім ентузіастом бібліотечної справи, журналістом і краєзнавцем. Його життя, сповнене випробувань та звершень, свідчить про глибоку відданість Україні і її культурній спадщині.

  23 липня в Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відбулася зустріч із представниками Кувечицької сільської громади Чернігівського району. Директор бібліотеки Юрій Соболь щиро привітав гостей головної книгозбірні області й під час невеликої екскурсії просторами закладу розповів про її історію і сьогодення.

  Відомий український ботанік, флорист, геоботанік, педагог Сисой Мулярчук народився 20 липня 1897 року в селі Малі Жеребки на Волині у бідній селянській сім'ї. Освіту вчителя початкових шкіл здобув у Дедеркальській вчительській семінарії, а 1925 року вступив до Ніжинського інституту народної освіти на факультет соціального виховання за спеціальністю "Агробіологія".

  У невеличкому будиночку неподалік річки Десни в містечку Остер у сім'ї вчителя Іллі Коваля 16 липня 1921 року народився син Анатолій. Його батька згадують як талановитого вчителя біології і ботаніки, який прищепив любов до рідного краю та України не одному поколінню острян. Отже, і своєму синові Ілля Іванович зумів передати любов до рідної землі. Не менший вплив на майбутнього письменника мала і мати, яка дуже гарно співала українських пісень. Із них Анатолій дізнався про душу українського народу і його історію.

  З нагоди Дня Української Державності, який щороку відзначається в Україні 15 липня, в день хрещення Київської Русі-України, фахівці відділу краєзнавства Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових підготували книжково-ілюстративну виставку "Чернігівщина: сторінки української державотворчості".

  Чернігівський пологовий будинок – це не просто медичний заклад. Це місце, де щодня народжується нове життя, де здійснюються найпотаємніші мрії батьків і де професіоналізм поєднується з особливою турботою.
  Історія пологового будинку сягає корінням у минуле, відображаючи еволюцію медичної допомоги жінкам та новонародженим на Чернігівщині. Розташований у серці стародавнього Чернігова, цей заклад є невід'ємною частиною історії міста, відіграючи ключову роль у демографічному та соціальному добробуті регіону.

  26 червня у читальному залі Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових у межах чергового засідання клубу "Краєзнавець" відбулася презентація книги Сергія Соломахи "Сіверянські акценти Помаранчевої революції". Це результат кропіткої праці автора, яка розкриває унікальний погляд на події 2004 року крізь призму регіональних особливостей Чернігівщини.

  Життя знаного українського історика Федора Лося було тісно пов'язане з освітою, наукою та вивченням вітчизняної історії, попри непрості часи, в які йому довелося працювати. Федір Євдокимович пройшов шлях від сільського вчителя до доктора історичних наук, професора та заслуженого діяча науки України.
  Народився Федір Лось 19 червня 1908 року в селі Півнівщина (нині Чернігівського району) в селянській сім'ї. Юнак починав свій шлях з рідного села просто, як доступно кожному: закінчив середню школу, в 1925 році – Городнянський педагогічний технікум, а вже в 1931-му здобув вищу освіту на соціально-економічному факультеті Чернігівського інституту соціального виховання. До 1933 року викладав історію у школі та педтехнікумі, потім два роки служив на Чорноморському флоті у Севастополі.

  Книги, написані про російсько-українську війну, почали формувати окрему нішу після 2014 року. Нині це здебільшого літературні праці цивільних людей, які описують власний досвід.
  Запрошуємо користувачів ознайомитися з творами журналістів та письменників Чернігівщини, пересічних жителів Чернігова, представленими на віртуальній книжковій виставці "Книги про війну і надію. Чернігівський контекст", яку підготували фахівці відділу краєзнавства бібліотеки до Тижня читання "Арабески книжкових світів". Це книги, написані різними авторами – як цивільними, так і військовими. Вони пишуть як про себе, так і про інших, занурюючись у біль страшної війни наживо.