Заслужений художник України, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, член-кореспондент Академії мистецтв України Олександр Івахненко народився 16 жовтня 1949 року в селі Манжосівка Прилуцького району.
Художня обдарованість у майбутнього митця проявилася ще в ранньому дитинстві. Мабуть, сама прилуцька земля історичними й культурними подіями, постатями спонукала Олександра до творчого розвитку. Від батьків – Івана Васильовича (учитель за фахом) та Віри Миколаївни (працювала швачкою) – хлопець отримав лагідну вдачу, душевну доброту, життєрадісне сприйняття світу, любов до історії рідного краю, народно-обрядової, пісенної творчості, селянську настирність і, звичайно ж, працьовитість.
Саме ці риси характеру визначили життєвий шлях майбутнього художника. Навчаючись у школі, Сашко відвідував художню студію, якою керував відомий у Прилуках художник Іван Тринчук-Задорожний. 11-річним хлопцем Олександр вступив до Київської художньої середньої школи ім. Т. Г. Шевченка. Закінчив її із золотою медаллю і вступив до Київського художнього інституту на факультет графіки. Завершив навчання в 1974 році (диплом з відзнакою).
Навіть під час служби в армії Олександр Івахненко не припиняв займатися улюбленою справою. Після військової служби протягом трьох років (з 1976 до 1979-го) навчався у творчих майстернях Академії мистецтв України. У 1978 році видав серію кольорових ліноритів за мотивами українських народних пісень.
Після прекрасного дебюту – циклу ілюстрацій до книжки Олександра Довженка "Зачарована Десна" (1975), яка потім вийшла друком англійською, іспанською та французькою мовами, – Олександр береться до ілюстрування творів Тараса Шевченка. Перші ілюстрації Олександра Івахненка до творів Кобзаря з'явилися 1981 року на виставці робіт молодих художників у залах Академії мистецтв, привернувши до себе увагу глибоким проникненням у літературні образи, гнучким використанням традицій українського народного мистецтва. Згодом вийшли у світ "Садок вишневий коло хати" (1982), "Поеми" (1984), "Поезії" у двох томах (1988), проілюстровані молодим художником. Саме за цей творчий доробок Олександр Івахненко став Шевченківським лауреатом (1989). Працював майстер і над монументальними розписами музею Тараса Шевченка в Каневі в 1989–1991 роках.
Серед інтерпретаторів Шевченкіани Олександр Івахненко вирізняється філософським прочитанням творів, тонким психологізмом та неперевершеною, унікальною технічною майстерністю.
Згодом художник цілком віддався станковому живопису. Саме в ньому Олександр Іванович міг реалізувати свої найпотаємніші творчі задуми, духовні запити і філософію свого мистецького мислення. У цей плідний для митця період з-під його пензля виходять у світ справжні шедеври української художньої культури: "Дві матері" (1992), "На Івана Купала" (1994), "Рушникові обереги" (1995), "Зачарована" (1996), "Дніпрове диво" (1998), "Козачки" (1999), "Минулі тривоги" (2000), "Татарське зілля" (2002), "Окрилена (Катерина)" (2003) та ін.
Республіканські видавництва "Веселка", "Дніпро", "Молодь" радо запрошували художника до співпраці.
У 1996 році Олександрові Івахненку присвоєно почесне звання заслуженого художника України. А у 2001 році митця обрано членом-кореспондентом Національної академії мистецтв України.
Оформлені Олександром Івахненком видання експонувалися на багатьох виставках та відзначені найвищими нагородами конкурсів мистецтва книги як в Україні, так і за її межами. З великим успіхом проходили його виставки у Братиславі, Софії, Вільнюсі, Берліні, Флоренції. Визначною подією у творчому житті митця стала виставка його живопису в Японії у 2006 році, де Олександр Іванович одним із перших репрезентував незалежну українську культуру.
Дві прекрасні картини майстра – "Козачки" й "Плин часу" – експонувалися 2009 року на Другій всеукраїнській виставці "Україна від Трипілля до сьогодення", що мала широкий розголос.
У 2014 році художник представив нову виставку графічних та живописних робіт. Поряд із добре знайомими глядачеві малюнками й полотнами демонструвалися і нові.
Твори Олександра Івахненка зберігаються в Національному художньому музеї (Київ), у музеях Т. Г. Шевченка в Києві та Каневі, в Національному музеї літератури (Київ), у Державному музеї книги, у фонді БІБ (Братислава), в Українському Єпархіальному музеї у Стемфорді (США), а також у музеях Івано-Франківська, Черкас, Хмельницького, Ужгорода, Прилук та у приватних колекціях США, Канади, Великобританії, Японії, Німеччини.
Яскравий представник сучасного образотворчого мистецтва, що поєднує новаторство з традиціями національного мистецтва, культури народу, його духовності, митець належить до плеяди найталановитіших українських майстрів книжкової графіки. Творчість Олександра Івахненка ущерть наповнена глибинною духовністю народного життя, його багатою культурою, вирізняється віртуозним використанням різноманітних технік. Він створив власний неповторний модерновий образ України. Полотна Олександра Івановича завжди вирізняються властивим тільки їм розміреним, неквапливим і водночас надзвичайно ліричним стилем. У них – саме життя: образне, насичене, цілісне.
Олександр Івахненко відійшов у вічність 10 червня 2014 року, залишивши нам, живим і сущим в Україні та за її межами, своє прекрасне національне мистецтво, генетично вивершене обличчя й чисту душу України.
Земляки-прилучани віддали належне пам'яті митця і 26 вересня 2015 року урочисто відкрили меморіальну дошку на приміщенні музичної школи ім. Л. Ревуцького у Прилуках, де з 1958 до 1961 року Олександр Іванович навчався в художній студії.
Олександр Івахненко був одним із тих небагатьох художників, чия творчість поцінована й визнана за життя. Тож нині ми маємо свято берегти його творчу спадщину і шанувати пам'ять великого митця.
Література
1. Гайдай Г. Олександр Івахненко / Георгій Гайдай // Скарбниця. – 2002. – № 1. – С. 1–2.
2. Забарний О. В. Митець чистого серця : (повість про художника) / Олександр Забарний. – Київ : [б. в.], 2021. – 91 с. : іл.
3. Зоць Т. Майстер образотворчого мистецтва / Тетяна Зоць // Град Прилуки. – 2015. – 21 жовт. (№ 42). – С. 22.
4. Івахненко Олександр // Імена України. 100 митців. ХХ століття : А–Я / [авт. перед. сл., вст. ст., уклад. біогр. і бібліогр. матер., комент. і кат. С. І. Побожій]. – Суми, 2023. – С. 98–99.
5. Тимофієва Л. Дзвони Воздвиження / Л. Тимофієва // Отчий поріг. – 2015. – № 11. – С. 5.
6. Цимбалюк М. Чиста душа України : [Олександр Івахненко] / Микола Цимбалюк // Світ-інфо. – 2014. – 26 черв. (№ 34). – С. 15.