Наука про міри

  20 травня відзначається Всесвітній день метрології. Слово "метрологія" утворене із двох грецьких слів: "metron" – міра і "logos" – наука. Дослівний переклад – наука про міри. Метрологія – це теоретична основа вимірювальної техніки, яка, у свою чергу, є одним із головних факторів технічного прогресу, і її рівень великою мірою визначає загальний рівень розвитку науки і техніки.
  20 травня 1875 року 17 держав Європи, Америка та Росія на Міжнародній дипломатичній конференції, присвяченій мірі довжини метра, з метою забезпечення міжнародної єдності і вдосконалення метричної системи підписали Метричну конвенцію. Вищий орган Міжнародної метричної конвенції – Генеральна конференція з мір і ваг (ГКМВ), яка збирається раз на 6 років для обговорення наукових проблем з метрології та прийняття необхідних заходів із розповсюдження й удосконалення метричної системи. Одне з важливих положень Метричної конвенції – затвердження нею згоди держав на утворення Міжнародного бюро мір і ваг (МБМВ) як наукового постійно діючого метрологічного закладу для наукової роботи та сприяння поширенню метричної системи мір у міжнародному масштабі. Міжнародне бюро мір і ваг розташоване у м. Севрі (поблизу Парижа). У його спеціальних приміщеннях зберігаються міжнародні еталони метра, кілограма, електричних і світлових одиниць, радіоактивності тощо. Бюро організовує регулярні міжнародні звіряння національних еталонів довжини, маси, електрорушійної сили, електричного опору, сили світла, світлового потоку, джерела іонізаційного випромінювання та інших зразків мір.
  1954 року X Генеральна конференція з мір і ваг установила шість основних одиниць (метр, кілограм, секунда, ампер, градус Кельвіна, свічка) практичної системи одиниць для міжнародних відносин. На цей час членами Метричної конференції стали близько 40 найрозвинутіших держав. Одночасно Міжнародний комітет з мір і ваг створив комісію з розробки єдиної Міжнародної системи одиниць. Вона одержала назву Міжнародної системи одиниць, скорочено СІ (SI – початкові букви французької назви Systeme International). Ухвалення Міжнародної системи у 1960 році XI Генеральною конференцією з мір і ваг було важливим прогресивним актом, який закріпив велику багаторічну роботу з цього питання та узагальнив досвід роботи наукових організацій з метрології, стандартизації, фізики й електротехніки.
  Відтворення, збереження та передача розмірів одиниць проводяться за допомогою еталонів і зразкових засобів вимірювання. Вищою ланкою у метрологічному колі передачі розмірів одиниць вимірювання фізичних величин є еталони.
  Наприкінці XVIII століття при введенні метричної системи мір був прийнятий перший еталон одиниці довжини – метр. За метр прийняли одну десятимільйонну частину Паризького меридіана. 1799 року на основі виміряної частини дуги меридіана був виготовлений еталон метра у вигляді платиново-іридієвої лінійки шириною 25 мм, товщиною 4 мм та довжиною 1 м з поперечним перерізом у формі X. Пізніше платиновий метр передали на збереження до Національного архіву Франції. Відтак еталон одержав назву "метра Архіву". 1983 року XVII Генеральна конференція з мір і ваг визнала за потрібне ввести нове визначення метра, яке ґрунтується на значенні фундаментальної сталої – швидкості світла у вакуумі – та є чинним і дотепер: "1 метр дорівнює довжині шляху, який проходить у вакуумі світло за 1/299 792 458 частину секунди".
  Еталоном кілограма з 1799 року була платинова гиря, але 1889 року її замінив циліндр зі сплаву платини та іридію, який зберігається у Міжнародному бюро мір і ваг під Парижем. Згодом учені вирішили, що матеріальний носій не підходить для визначення системи одиниць фізичних величин, оскільки за 100 років його маса могла змінитися на кілька десятків мікрограмів. Кілограм залишався єдиною одиницею системи СІ, яку визначали за допомогою предмета. Учасники 26-ї Генеральної конференції з мір і ваг у Парижі (2018 р.) відмовилися від матеріального еталона кілограма. Тепер усі одиниці системи СІ прив’язані до фундаментальних фізичних постійних. Кілограм визначатимуть через сталу Планка – коефіцієнт, який пов’язує величину енергії кванта з частотою його випромінювання, рівний 6,626 × 10^-34 джоуль-секунд і повірятиметься за допомогою ваг Кіббла.
  Існують також і інші еталони: еталон одиниці часу – секунда, еталон одиниці сили електричного струму – ампер, еталон одиниці температури – кельвін, еталон одиниці сили світла – кандела, еталон кількості речовини – моль.
  Метрологія посідає провідне місце в нашому високотехнологічному світі. Кожний аспект нашого повсякденного життя залежить від метрології, і все точніші й надійніші вимірювання необхідні для впровадження інновацій та зростання економіки, яка базується на знаннях. Надійні і простежувані вимірювання становлять основу нашого сучасного суспільства, відіграючи важливу роль у підтримці економічної конкурентоспроможності виробництва й торгівлі, а також якості життя. Завдяки простежуваності до Міжнародної системи одиниць (SI) узгоджені на міжнародному рівні національні еталони, які взяли участь у міжнародних звіреннях, гарантують, що вимірювання, які простежуються до них, порівнювані. Ця порівнюваність і узгодженість вимірювань мають вирішальне значення в розвитку сучасного світу. Один із прикладів такого розвитку – існування безлічі просторово рознесених, проте дуже точно синхронізованих атомних годинників, що створюють основу для Всесвітнього координованого часу (UTC), який забезпечує надійну комунікацію, навігацію і банківську справу.
  Метрологія – особливо важлива інноваційна складова підвищення промислової конкурентоспроможності. Інновації у сфері промисловості й контроль за процесом виробництва, точні і простежувані вимірювання дозволяють, наприклад, збирати такі складні машини та механізми, як літальні апарати з деталей, що випускаються різними підприємствами, розташованими дуже часто в різних країнах.
  Метрологія – ключовий інструмент для проведення фундаментальних досліджень, які, у свою чергу, забезпечують прогрес у новітніх галузях вимірювань, а вдосконалені вимірювальні можливості сприяють науково-технічному прогресу. Нові наукові відкриття дуже часто використовуються для поліпшення методів і засобів вимірювальної техніки, які допомагають удосконалити процес виробництва.
  Вищий орган з питань стандартизації, метрології та якості продукції України  – Державний комітет України з питань стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України). У структурі Держстандарту України нараховується 35 центрів стандартизації, метрології та сертифікації, в тому числі 26 обласних, 9 міських. Крім того до складу Держстандарту України входять декілька науково-дослідних інститутів, дослідні заводи й магазини стандартів.
  У Чернігові функціонує державне підприємство "Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології і сертифікації" з відділами в Ніжині та Прилуках. Метрологічний нагляд у Чернігові розпочався з надання місту магдебурзького права в 1623 році. Нагляд за торгівлею, мірами, цінами і збір податків були у віданні магістрату. Податки він стягував у тому числі і з мір та ваг. У Чернігові дивом зберігся дореволюційний будинок мір і ваг, споруджений у середині ХІХ століття за кресленнями чернігівського губернського архітектора Антона Карташевського Приміщення було побудовано на базарній Олександрівскій площі (урізаним варіантом якої нині є Центральний ринок), а тепер розташоване на території ретрансляційного телевізійного центру. До післявоєнного часу дожила тільки цегляна коробка цього будинку (8 на 8 м). Вона була відремонтована, надбудовано другий поверх. У цьому будинку розміщувалися "Червоний куточок" і підсобні приміщення. Будинок мір і ваг був частиною цілого комплексу будинків по краю Олександрівської площі, але єдиний уцілів. У "Нарисі історії міста Чернігова 907–1907" (обласний архів) є згадування про те, що у другій половині ХІХ століття міська влада з метою збільшення доходів здавала будинок мір і ваг, серед іншого майна, в оренду.
  У вересні 1918 року вийшов Декрет про введення в СРСР міжнародної метричної системи мір і ваг. 1924 року було організоване Чернігівське відділення київської "Восьмої перевірочної палати мір і ваг".
  Нині державне підприємство  "Чернігівстандартметрологія" надає послуги з сертифікації систем управління якістю, безпечністю харчової продукції, безпекою та гігієною праці (OHSAS), екологічного керування. У центрі діє Орган із сертифікації продукції та послуг, успішно працюють науково-випробувальна лабораторія харчової продукції та продовольчої сировини, випробувальна лабораторія промислової продукції. На підприємстві є відділи повірки засобів вимірювальної техніки, що також здійснюють додаткове метрологічне обслуговування, проводять добровільне оцінювання системи керування вимірюваннями та визнання вимірювальних можливостей метрологічних служб. "Чернігівстандартметрологія" має кваліфікований і досвідчений персонал, сучасне обладнання, актуалізований фонд нормативних документів.

Посилання:
Вікіпедія
Державне підприємство "Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології і сертифікації"

Український метрологічний журнал

Підготувала Наталя Карбовська, завідувачка відділу документів
з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук