Традиційну назву місяця "травень" в Україні офіційно було повернуто у ХХ столітті з відродженням мови народу Київської Русі. Назва походить від слова "трава".
Останній місяць весни цьогоріч найбагатший на свята, в тому числі релігійні. У травні християни відзначатимуть найбільш очікуване й радісне свято – Великдень. Цього місяця ми відзначаємо ще два свята: День міжнародної солідарності трудящих та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. На початку травня українці відпочиватимуть з 1 по 4 травня включно та ще три дні поспіль вихідних – з 8 по 10 травня.
Календар правових дат у травні включає дати, де головна увага зосереджена на захисті прав людей з обмеженими можливостями, вшануванні пам'яті всіх тих, хто боровся з нацизмом у Другій світовій війні, українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, жертв політичних репресій тощо. Дати, наведені в календарі, – це знаменні дати, офіційно проголошені ООН, а також дні, що визнані неурядовими організаціями. До кожної дати подано коротку інформацію про подію.
Сучасна історія свята свідчить, що 1 травня 1886 року американські робітники організували страйк з вимогою восьмигодинного робочого дня.
У липні 1889 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу, на згадку про виступ робітників Чикаго, ухвалив рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій. Уперше День міжнародної солідарності трудящих був відзначений 1890 року в Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччині, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції та деяких інших країнах. Довгий час Першотравень був символом революції, непримиренної класової боротьби.
Мир. Праця. Травень. Протягом 70 з гаком років у колишньому СРСР цей день відзначався як свято солідарності всіх трудящих. Тепер в Україні 1 Травня відзначається як свято весни і праці. Цей день у нашій державі оголошено вихідним.
1993 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 3 травня Всесвітнім днем свободи преси (рішення 48/432 від 20 грудня). Це рішення стало результатом роботи Генеральної конференції ЮНЕСКО, яка в резолюції 1991 року про "Сприяння забезпеченню свободи преси у світі" визнала, що вільна, плюралістична та незалежна преса – необхідний компонент будь-якого демократичного суспільства.
Дата 3 травня обрана не випадково. Саме цього дня 1991 року у столиці Намібії представники незалежної преси країн Африки прийняли "Віндхукську декларацію", де містився заклик до урядів держав світу забезпечувати свободу преси та її демократичний характер. У декларації підкреслювалося, що найважливіша складова частина будь-якого демократичного суспільства – вільна, плюралістична й незалежна преса. 1993 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила рішення проголосити 3 травня Всесвітнім днем преси.
Всесвітній день свободи преси – щорічне нагадування міжнародній спільноті про те, що свобода преси і свобода вираження поглядів – основні права, закріплені в Загальній декларації прав людини. Ми повинні захищати ці права, оскільки вони являють собою основу демократії і мають реальний вплив на життя людей у всьому світі.
Свій початок історія свята бере від 5 травня 1992 року. Цього дня люди з інвалідністю в сімнадцяти країнах ЄС, одночасно, провели перший Загальноєвропейський день боротьби за рівні права і проти дискримінації людей з обмеженими можливостями здоров'я.
Жодна категорія громадян не повинна залишитися без уваги влади. Незалежно від національності, релігії, майнового стану, стану здоров'я.
Пам'ятний день в Україні, який відзначають 8 травня, в річницю капітуляції нацистської Німеччини (цю подію прийнято розглядати як символ перемоги над нацизмом). Відповідно до Указу Президента України № 169/2015 від 24 березня 2015 року, мета відзначення цього дня – "гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму".
22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 8 і 9 травня днями пам'яті та примирення і, визнаючи, що держави-члени можуть мати свої дні перемоги, звільнення та святкування, запропонувала всім державам-членам, організаціям системи Організації Об'єднаних Націй, неурядовим організаціям і приватним особам щорічно відповідним чином відзначати один із цих днів або обидва як данину пам'яті всім жертвам Другої світової війни.
Щорічно відзначається у другу суботу травня.
Проголошений Всесвітньою організацією справедливої торгівлі.
Цей день, проведений під керівництвом Всесвітньої організації справедливої торгівлі (World Fair Trade Organization), дозволяє приблизно 350 колективам виробників та організаціям справедливої торгівлі з 70 країн заявити про свою участь у справедливій торгівлі.
Справедлива торгівля – це громадський рух, покликаний відстоювати міжнародні стандарти і громадську політику стосовно маркованих та немаркованих товарів.
Товарами справедливої торгівлі можуть бути такі продукти харчування, як чай, кава, какао, банани, а також предмети ремісничого виробництва й одяг. Головне – щоб вони були виготовлені без застосування рабської і дитячої праці.
День Червоного Хреста і Червоного Півмісяця заснований на честь швейцарського гуманіста Анрі Дюнана, який народився цього дня 1828 року. У середині минулого століття з його ініціативи вперше стали створюватися групи добровольців, які надавали допомогу пораненим на полях битв. 1863 року за його ініціативою була скликана конференція, що поклала початок міжнародному товариству Червоного Хреста.
Офіційно назву "Міжнародний Червоний Хрест" було затверджено 1928 року на 13-й міжнародній конференції в Гаазі, де був прийнятий статут організації, який змінювався згодом у 1952 і 1965 роках.
На 25-й міжнародній конференції Червоного Хреста, що відбулася в жовтні 1986 року, було затверджено нову назву організації – Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
Завдання МКЧХ – надання допомоги пораненим, хворим та військовополоненим під час збройних конфліктів, допомога жертвам стихійних лих. Основні принципи діяльності руху – гуманність, неупередженість, добровільність, єдність, універсальність.
У царській Росії товариство Червоного Хреста було створено у травні 1867 року під назвою "Товариство опіки поранених і хворих воїнів"; 1918 року воно було перетворене на Пролетарський Червоний Хрест; 1925 року був утворений Союз Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця СРСР.
Сьогодні Червоний Хрест працює у 176 країнах світу.
День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні встановлений відповідно до Закону "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років". Відзначення Дня перемоги над нацизмом включає в себе переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого.
Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року з нападу нацистської Німеччини на Польщу. Цього дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової війни на боці Німеччини став Радянський Союз. Радянська армія перейшла кордон Польської Республіки і розпочала бойові дії проти польської армії. Відповідно до таємної угоди з Третім Рейхом, СРСР окупував східні воєводства Польської Республіки (землі Західної України та Західної Білорусі).
Сьогодні вшановується пам'ять кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслюються солідарність і бойове братерство всіх Об'єднаних Націй – як держав, так і бездержавних тоді народів. Разом з тим, слід перенести акцент з історії воєнних дій на історії конкретних людей і відмовитися від святкування на користь ушанування пам'яті.
Офіційним символом святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вже кілька років поспіль є квітка червоного маку – загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів.
У роки Другої світової війни окупована нацистами Україна була одним із місць масових репресій проти євреїв та знищення їх. Одне з найсумнозвісніших таких місць – Бабин Яр у Києві.
Багато українців рятували євреїв, своїх знайомих, сусідів чи й сторонніх, від концтаборів та смерті, хоча за це нацисти жорстоко карали, також і смертю.
Держава Ізраїль ушановує неєвреїв, які тоді з ризиком для себе та своїх родин рятували євреїв, почесним званням "Праведник народів світу". Станом на 1 січня 2020 року, коли державний ізраїльський Центр пам'яті жертв Голокосту у світі "Яд ва-Шем" востаннє на цей час оновлював свою статистику, в переліку вдостоєних цього звання з України їх 2659 – це четверта найбільша кількість за країнами світу. Присвоєння цього звання мешканцям України відбувалися і після цієї дати.
З 2003 року у третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.
Щорічне святкування миру та єдності в Європі. Існують два різні визначення Дня Європи. 5 травня як день заснування Ради Європи і 9 травня як день народження Європейського Союзу.
Перше визнання Дня Європи відбулось у Раді Європи 1964 року. Пізніше Європейський Союз почав відзначати свій власний Європейський день на відзначення декларації Шумана 1950 року, внаслідок чого деякі називають його "Днем Шумана". День Європи, разом з єдиною валютою (євро), прапором та гімном, – символ ЄС як політичної сили.
Міжнародний день сім'ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН 1993 року і відзначається щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 року). Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім'ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім'ї, єдність усієї людської сім'ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.
Відмовники – це ті люди, які з моральних або релігійних міркувань відмовляються брати участь у збройних конфліктах або вступати в армію.
Громадяни низки країн зобов'язані проходити військову службу. З моральних, релігійних переконань деякі люди відмовляються від виконання цього обов'язку. Вони вважають неприйнятним брати участь у знищенні собі подібних і навіть опановувати ази військової справи. Щоб звернути увагу урядів, соціуму на проблему відмови від військової служби за переконаннями совісті і знайти її рішення, а також ушанувати пам'ять загиблих відмовників, засноване міжнародне свято.
Подію заснували учасники міжнародної зустрічі відмовників від військової служби, яка відбулася 1981 році в Копенгагені. 15 травня 1997 року Бундестаг (німецький федеральний парламент) реабілітував людей, які відмовилися від служби у Вермахті за переконаннями, та за дезертирство. Він визнав незаконними й жорстокими ряд дій Третього Рейху.
Комісія ООН з прав людини 1987 року затвердила резолюцію, яка визнала законною відмову від військової служби за переконаннями. Міжнародна організація закликає закріпити це право серед усіх країн і встановити механізми його реалізації.
До активних послідовників відмови від військової служби належать відомі письменники, вчені, музиканти, громадські діячі. А. Ейнштейн закликав зупинити Першу світову війну в "Заклику до європейців". Документ офіційно підтримало двоє людей.
За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я кожної третьої неділі травня прийнято згадувати людей, які померли від СНІДу. Це робиться в тому числі і з метою привернення уваги населення до епідемії, потреби в систематичному запобіганні захворюванню, а також привернення уваги влади до правового та соціального захисту ВІЛ-позитивних, хворих на СНІД.
Уперше Всесвітній день пам'яті жертв СНІДу відзначили в американському Сан-Франциско 1983 року. Через кілька років з'явився символ руху проти цієї хвороби. Ним стала червона стрічка, пришпилена до одягу, а також різнокольорові полотна – квілт, зшиті з клаптиків тканини в пам'ять про безліч людей, які пішли із життя. Ці атрибути придумав у 1991 році художник Френк Мур. І нині у Всесвітній день пам'яті жертв СНІДу активісти цієї акції і просто небайдужі люди прикріплюють до свого одягу червоні стрічки.
Цей День пам'яті і скорботи за жертвами, які загинули або постраждали в Україні внаслідок політичних репресій комуністичного режиму, спочатку з'явився в національному календарі країни наприкінці 90-х років і мав назву "День пам'яті жертв голодомору", відображаючи у своєму формулюванні один із найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади. Відзначався в четверту суботу листопада (Указ Президента України № 1310/98 від 26 листопада 1998 року). Потім, згідно з Указом Президента України № 1181/2000 від 31 жовтня 2000 року, цей пам'ятний день був перейменований і став називатися "День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій". Указом від 15 липня 2004 року № 797/2004 було встановлено назву "День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій". Надалі, згідно з Указом Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 року, з метою належного вшанування пам'яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким упровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людяності, дні пам'яті жертв голодоморів та жертв політичних репресій виділили в окремі пам'ятні дати. "День пам'яті жертв голодоморів", як і колись, відзначається в четверту суботу листопада, а "День пам'яті жертв політичних репресій" – щорічно у третю неділю травня.
Відзначають щорічно відтоді, як 1990 року гомосексуальність була виключена з Міжнародного переліку хвороб.
Цілі цього дня:
• протидія будь-якому фізичному, моральному й символічному насильству стосовно людей з іншою сексуальною орієнтацією або гендерною ідентичністю;
• підтримка і координація всіх ініціатив по всьому світу, які допомагають усім громадянам досягти рівних прав;
• прояв солідарності з усіма лесбійками, геями, бісексуалами і транссексуалами світу, в тому числі там, де вони не мають можливості виступати за свої права;
• проведення ширшої кампанії із захисту прав людини.
27 березня 2006 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію A/RES/60/252, в якій проголосила 17 квітня Всесвітнім днем інформаційної спільноти з метою привернення уваги світової громадськості до суспільних проблем, викликаних появою Інтернету і новітніми технологіями. Також малося на меті знизити цифрову нерівність. До 2006 року цей день святкували як Міжнародний день електрозв'язку чи Всесвітній день телекомунікацій ООН. Цей день відзначається з 1969 року за рішенням сесії Адміністративної ради Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ).
16 травня 2014 року. "Враховуючи, що через сімдесят років після депортації внаслідок дій тоталітарного режиму колишнього СРСР кримськотатарський народ постає перед загрозою дискримінації на рідній землі, з метою підтримки боротьби громадян України – кримських татар за реалізацію своїх прав як представників корінного народу, відповідно до статті 112 Конституції України постановляю встановити в Україні День боротьби за права кримськотатарського народу, який відзначати щорічно 18 травня" – підписано відповідний Указ виконувача обов'язків Президента України Олександра Турчинова.
День пам'яті в Україні, який відзначається щорічно 18 травня в річницю депортації кримськотатарського народу 1944 року. Започаткований 12 листопада 2015 року постановою Верховної Ради України.
Тією ж постановою ВР депортація з Криму кримських татар визнана геноцидом кримськотатарського народу.
2001 року ЮНЕСКО прийняла Загальну декларацію про культурне різноманіття, а у грудні 2002 року Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції 57/249 проголосила 21 травня Всесвітнім днем культурного розмаїття в ім'я діалогу та розвитку.
21 травня 2003 року вперше відзначався Всесвітній день культурного різноманіття в ім'я діалогу та розвитку. У зв'язку з цим Генеральний директор ЮНЕСКО Коїтіро Мацура звернувся до міжнародної громадськості з таким посланням:
"Завданням ЮНЕСКО, як і ООН, не є організація культурної діяльності у світі. Однак вона може підтримати людей планети в їхніх сподіваннях і надіях. Саме в цьому сенсі має сприйматися святкування 21 травня, яке об'єднує нас сьогодні.
Загальна декларація ЮНЕСКО про культурне різноманіття – прекрасний інструмент діалогу та розвитку. Кожен із нас повинен прагнути до того, щоб плюралізм культур, завдяки встановленню діалогу між ними, став нашим спільним багатством. Тільки таким чином ми зможемо уникнути трагічних конфліктів і домагатися сталого розвитку, гарантувати який мають стійкість розмаїття культур та продовження конструктивного і пильного діалогу".
Серед перших законодавчих актів, прийнятих після проголошення незалежності України, були Декларація прав національностей України (1991 р.), Закон України "Про національні меншини в Україні" (1992 р.).
Міжнародний день біологічного різноманіття спочатку був призначений на 29 грудня, коли набрала чинності Конвенція з біологічного різноманіття. Проте така дата не дуже зручна для проведення міжнародного дня, адже на кінець грудня в багатьох державах припадають національні свята, тому 2000 року було вирішено проводити Міжнародний день біологічного різноманіття 22 травня – дата, яка відповідає представленню Конвенції з біологічного різноманіття на Конференції з проблем усиновлення у Найробі.
Програма ООН з довкілля 1988 року впровадила робочу групу експертів, що повинні були вирішити проблеми потреби у міжнародній конвенції з біорізноманіття. 1989 року була організована група правових експертів для підготовки правової бази створення міжнародної конвенції. 22 травня 1992 року в Найробі на Конференції з проблем усиновлення (англ. Conference for the Adoption) було представлено фінальний текст угоди про створення Конвенції з біологічного різноманіття.
Конвенція про біологічне різноманіття являє собою міжнародну угоду, покликану сприяти збереженню й раціональному використанню запасів біорізноманіття і його вигод на справедливій та рівноправній основі. Основна мета Конвенції – збереження біологічного різноманіття на генетичному, видовому, екосистемному рівнях.
Кожна нація має право на свої традиції, культуру та мову. Слов'янські громади складаються з безлічі братніх народів і нараховують більше трьохсот мільйонів осіб.
24 травня – День слов'янської писемності і культури. Спочатку свято було встановлено постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 30.01.1991 року № 568-I "Про День слов'янської писемності і культури".
В Україні День слов'янської писемності і культури встановлений відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 та відзначається щорічно того ж дня.
Щорічно 24 травня в усіх слов'янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія – творців слов'янської писемності.
Із 2002 року в усьому світі 25 травня за підтримки Європейського центру зниклих і таких, що зазнали сексуального насильства, дітей відзначають Міжнародний день зниклих безвісти дітей. Його мета – привернути увагу громадськості до пошуку дітей, які зникли безвісти, а також висвітлення проблематики насилля над дітьми.
Символ цього дня – маленька квіточка – синя незабудка. Назва рослини говорить сама за себе: не забувай, памʼятай мене.
Ініціатива проведення Міжнародного дня зниклих безвісти дітей виникла спочатку в США: 25 травня 1979 року після занять у школі не повернувся додому шестирічний хлопчик на ім'я Евіан Пейтс. Минуло чотири роки після цієї трагедії, і президент США Рональд Рейган оголосив 25 травня Національним днем зниклих безвісти дітей.
1984 році в США організували Національний центр пошуку зниклих безвісти дітей. 1997 року, так само з ініціативи США, був створений Міжнародний центр пошуку зниклих безвісти дітей, а також дітей, які стали жертвами експлуатації, – International Center for Missing and Exploited Children (ICMEC).
Започаткований 2002 року ООН з метою вшанування всіх чоловіків та жінок, які брали участь у миротворчих операціях ООН, завдяки високому професіоналізму, відданості й мужності, і вшанування пам'яті тих, хто загинув в ім'я миру. Саме цього дня 1948 року Рада безпеки ООН заснувала першу місію з підтримки миру.
В Україні цей день був упроваджений указом Президента "Про Міжнародний день миротворців" від 30 квітня 2003 року.
Цього дня 1431 року була спалена на вогнищі Жанна д'Арк. 1932 року того ж дня в Німеччині був прийнятий "Закон про юридичне становище жінок-чиновників". Невідомо точно, який із цих двох фактів став причиною того, що 30 травня відзначається як День жіночої емансипації або, як його ще також називають, День емансіпе.
Емансипація жінок – це надання їм рівноправності в суспільному, трудовому та сімейному житті. Рівноправність передбачає право жінок на освіту, право обирати й бути обраною до державних органів влади, право на працю і рівну зарплату з чоловіками.
Використані матеріали:
Всесвітній день свободи преси [Електронний ресурс] // Вікіпедія.
Всесвітній день культурного розмаїття в ім'я діалогу та розвитку [Електронний ресурс] // Вікіпедія.
День Європи [Електронний ресурс] // Вікіпедія.
В Україні – День перемоги над нацизмом у Другій світовій [Електронний ресурс] // Укрінформ.
Сьогодні відзначають міжнародний день миротворців ООН [Електронний ресурс] // Укрінформ.
Всесвітній день справедливої ??торгівлі [Електронний ресурс] // Альманах визначних подій.
Календар [Електронний ресурс] // DilovaMova.com / Ділова мова : публічне інтернет-видання.
Календар знаменних та пам'ятних дат в 2020–2022 році [Електронний ресурс] // Інформаційно-освітній сайт.
Календар прав людини [Електронний ресурс] // Council of Europe.
Міжнародний день відмовника від військової служби за переконаннями совісті [Електронний ресурс] // UkrMedia : інтернет-газета.
Міжнародний день проти гомофобії [Електронний ресурс] // Вікіпедія.
Парламентський довідник знаменних і пам'ятних дат [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : офіційний вебпортал парламенту України.
Сьогодні відзначають Всесвітній день пам'яті жертв СНІДу [Електронний ресурс] // Інформаційне агентство "Українські Національні Новини".
Цей день в історії [Електронний ресурс] // Сьогодні в історії : сайт.
Підготувала Юлія Чирка,
провідний бібліотекар відділу документів із гуманітарних наук
обслуговування користувачів до 17:45
обслуговування користувачів
призупиняється