16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР, "виконуючи волю українського народу до побудови вільної незалежної держави", ухвалила доленосний документ – Декларацію про державний суверенітет України, яким визначені основи державного, політичного, економічного ладу та підкреслені самостійність і суверенітет України. Документ проголошував право України безпосередньо реалізувати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами. Україна декларувала статус нейтральної держави, яка не братиме участі у військових блоках і зобов'язується дотримуватися трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти і не набувати ядерної зброї. У Декларації проголошувалося, що Україна має своє громадянство, де "всі громадяни рівні перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять". Базові положення цього документа згодом стали основою законодавчих актів державного значення – Конституції та законів України.
  "Переломним моментом стало ухвалення Декларації 16 липня 1990 року. ...Ідея незалежності Української держави оселилася у владних коридорах, а до цих пір жила на майданах. ...Незалежність стала питанням часу. 3 серпня Верховна Рада ухвалила закон про економічну самостійність України, 30 липня – постанову про військову службу, яка започаткувала повернення наших хлопців із конфліктних гарячих точок. 24 жовтня 1990 року Верховна Рада внесла зміни до Конституції про перевагу республіканських законів над союзними. Фактично луснула правова союзна система", – депутат Верховної Ради УРСР 12-го скликання, автор одного з проєктів декларації Іван Заєць.
  За прийняття Декларації проголосувало більш ніж 98 відсотків депутатів тодішньої Верховної Ради (з 384 депутатів, зареєстрованих у залі, "за" проголосувало 355 осіб, "проти" – 4, утримався – 1, решта не брала участі в голосуванні).
  Свій підпис під документом поставив перший заступник голови Ради Іван Плющ. Від дня прийняття документа від імені народу могла виступати виключно Верховна Рада України, а територія України в чинних межах проголошувалася недоторканною. При прийнятті Декларації про державний суверенітет України влітку 1990 року ВР УРСР керувалася волею народу України, прагненням створити демократичне суспільство, потребою всебічного забезпечення прав і свобод людини, пошаною до національних прав усіх народів, турботою про повноцінний політичний, економічний, соціальний та духовний розвиток народу України, визнанням необхідності побудови правової держави, а також мала на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України.
  Дата прийняття Декларації про державний суверенітет України була оголошена Днем незалежності України. Однак згодом святкування перенесли на 24 серпня, адже саме цього дня в 1991 році Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності України й остаточно вивела державу зі складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
  "По-перше, це єдино можливий на той час і перший в історії України державно-правовий документ або державно-політичний, який проголосив суверенітет. До цього часу проголошували і суверенітет, і незалежність різні організації: Народний рух, Гельсінська спілка і багато-багато. Але на державному рівні (що дуже важливо!) вперше радянська соціалістична держава проголошує суверенітет. Це унікальне явище. По-друге, декларація як документ розбудила лідерів, розбудила частину українського суспільства і народу та вселила в нього віру, що таки суверенітет і таки незалежність можливі в наш час", – перший Президент незалежної України Леонід Кравчук на "Радіо Свобода" 17 липня 2010 року.
  Історичне значення Декларації про державний суверенітет України полягає в тому, що вона продовжила традиції українського державотворення; стала фундаментом для мирного, безкровного відновлення незалежної Української держави; стала взірцем для інших народів у справі цивілізованого становлення державності. Декларація про державний суверенітет України стала основою для Акта проголошення незалежності України.
  До 31-річчя проголошення Декларації про державний суверенітет України в Центрі правової інформації Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка представлена виставка-панорама "Подія, яка змінила Україну", де можна ознайомитися з документами й матеріалами, що стосуються прийняття Декларації та подій, які їй передували, а також виданнями, що торкаються загальних аспектів теорії походження суверенітету, відображають етапи становлення національної ідеї і державотворення.

Список літератури:
    1. Алексєєв Ю. М. Україна на зламі історичних епох  : (державотворчий процес 1985–1999 рр.) / Ю. М. Алексєєв, С. В. Кульчицький, А. Г. Слюсаренко. – Київ : ЕксОб, 2000. – 293, [2] с.
    2. Вівчарик М. М. Українська нація: шлях до самовизначення  / М. М. Вівчарик, П. П. Панченко, В. І. Чмихова. – Київ : Вища школа, 2001. – 286, [1] с. – Бібліогр. в кінці розд.
    3. Віхи історії України в документах і матеріалах (1939–1991 рр.) : хрестоматія / [уклад. О. В. Власюк та ін.]. – Рівне ; Острог : Волинські обереги, 2015. – 446 с. : табл. – Бібліогр.: с. 444–446.
    4. Гайдуцький П. І. Біль за Україну / Павло Гайдуцький. – Київ : ДКС-центр, 2019. – 654 с., [12 арк. фот.] : іл., табл. – Парал. тит. арк., зміст англ.
    5. Гринів О. І. Державний ренесанс нескореної нації: подолання комплексу малоросійства  : непретензійні нотатки / Олег Гринів. – Львів : Тріада плюс, 2018. – 393 с.
    6. Грицак Я. Й. Нарис Історії України  : формування модерної нації XIX–XX століття / Ярослав Грицак. – Київ : Yakaboo Publishing, 2019. – 653 с. : іл. – Бібліогр. в прим.: с. 599–653.
    7. 25 років: Заповіти незалежності України  / О. В. Савченко [та ін.]. – Київ : Самміт-книга, 2017. – 177, [5] с. : іл. – (Із книгою – по життю!).
    8. Декларація про державний суверенітет України: історія прийняття, документи, свідчення  / Асоц. нар. депутатів України ; [ред. рада: О. Барабаш (голова) та ін.]. – Житомир : Рута, 2010. – 865 с. : [32] с. фотогр.
    9. Енциклопедія історії України  : [в 5 т.]. Т. 2. Г – Д / НАН України, Ін-т історії України ; ред. рада: В. М. Литвин (голова) [та ін.] ; редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. – Київ : Наукова думка, 2004. – 511, [11] с. : іл.
    10.  Енциклопедія Сучасної України . Т. 7. Г – Ді / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т енцикл. дослідж. ; [голов. редкол.: І. М. Дзюба (співголова) та ін.]. – Київ : [б. в.], 2007. – 707 с. : іл. – Бібліогр. в тексті.
    11.  Журавльов Д. В. 100 ключових подій української історії / Д. В. Журавльов. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. – 398 с. : іл. – Бібліогр.: с. 395.
    12.  Здобуття Незалежності України, 1991 : історія проголошення, документи, свідчення : у 2 т. / Асоц. нар. депутатів України ; [ред. рада: О. Барабаш (голова) та ін.]. – Житомир : Рута, 2011. Т. 1. –  2011. – 751 с., [16] с. фотогр. с. – Бібліогр. в підрядк. прим.
    13.  Здобуття Незалежності України, 1991 : історія проголошення, документи, свідчення : у 2 т. / Асоц. нар. депутатів України; [ред. рада.: О. Барабаш (голова) та ін.]. – Житомир : Рута, 2011. Т. 2. –  2011. – 894 с., [32] арк. фотогр. с. – Бібліогр. в підрядк. прим.
    14.  Капранов В. Мальована історія Незалежності України / Брати Капранови ; худож.: Ю. Журавель [та ін.]. – Київ : Зелений пес, 2013. – 79 с. : іл.
    15.  Касьянов Г. В. Україна 1991–2007: нариси новітньої історії : фотоматеріали надані ред. газети "Голос України" / Георгій  Касьянов. – Київ : Наш час, 2008. – 427, [1] с. : іл. – Бібліогр.: с. 413–420.
    16.  Кушерець В. І. Через терни – до України  / Василь Кушерець, Василь Василашко. – 2-ге вид., переробл. – Київ : Знання України, 2012. – 151 с. : [10] арк. фот., іл.
    17.  Новітня історія України (1900–2000) : підруч. для іст. спец. вищ. навч. закл. / [А. Г. Слюсаренко, В. І. Гусєв, В. М. Литвин та ін.]. – 2-е вид., переробл. і допов. – Київ : Вища школа, 2002. – 718, [1] с. – Бібліогр.: с. 688–706.
    18.  Павличко Д. В. Українська національна ідея  : статті, виступи, інтерв'ю. Документи / Дмитро Павличко. – Київ : Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2012. Т. 1. –  2012. – 854, [1] с. – Бібліогр. в підрядк. прим.
    19.  Павличко Д. В. Українська національна ідея  : статті, виступи, інтерв'ю. Документи / Дмитро Павличко. – Київ : Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2012. Т. 2. –  2012. – 845, [1] с. – Бібліогр. в підрядк. прим. та в прим. документів.
    20.  Петровський В. В. Історія України неупереджений погляд  : факти, міфи, коментарі / В. В. Петровський, Л. О. Радченко, В. І. Семененко. – Харків : Школа, 2008. – 601, [33] с. : іл. – Бібліогр.: с. 588–599.
    21.  Політична історія України. XX століття  : у 6 т. / [В. П. Андрущенко, В. К. Баран, О. Д. Бойко [та ін.] ; редкол.: І. Ф. Курас (голова) та ін.] ; НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. – Київ : Генеза, 2002 – 2003. Т. 6 : Від тоталітаризму до демократії (1945–2000). –  2003. – 693, [1] с. : іл. – Бібліогр. в прим.
    22.  Прокоп М. Напередодні незалежної України: спостереження і висновки  / М. Прокоп ; Наук. т-во ім. Т.Г. Шевченка. – Нью-Йорк : [б. в.], 1993. – 646 с. – (Бібліотека Українознавства ; т. 62). – Бібліогр.: с. 629–634.
    23.  Рудницький С. Чому ми хочемо самостійної України  / С. Рудницький ; [ред. Л. М. Гарбарчук]. – Львів : Світ, 1994. – 416 с.
    24.  Сорока М. М. Світ відкриває Україну: про зовнішню політику Української держави у 90-х роках XX ст. Статті. Документи. Коментарі.  / М. М. Сорока. – Київ : Київська правда, 2001. – 782 с. : фотогр., 16 арк. фотогр.
    25.  Томенко М. В. Україна: історія Конституції  : [навч. посіб.] / Микола Томенко. – Київ : Генеза, 2015. – 143 с. : іл. – Бібліогр. в кінці розд.
    26.  Трансформація української національної ідеї / Нац. Форум трансформації України, Центр дослідж. політ. цінностей ; упоряд. Олесь Доній. – Київ : Наш формат, 2019. – 460, [1] с. : фот.
    27.  Україна: антологія пам'яток державотворення X–XX ст.  : дорога до себе : у 10 т. / [редкол.: Дзюба І. М. та ін.]. – Київ : Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2008–2009. – Президентський фонд Леоніда Кучми "Україна". –  Т. 10 : Відродження й утвердження української державності (1987–2005 роки) / упоряд., передм. та прим. В. Сергійчука. –  2009. – 670 с. – Бібліогр. в прим.
    28.  Українське державотворення. Невитребуваний потенціал  : слов.-довід. / [голов. ред. М. Тимошик ; авт. О. М. Мироненко та ін.]. – Київ : Либідь, 1997. – 557, [3] с.
    29.  Україна на міжнародній арені : зб. док. і матеріалів, 1986–1990 рр. / [упоряд. і авт. комент. Ю. К. Качуренко ; редкол.: А. М. Зленко, В. Г. Батюк, А. Д. Бутейко]. – Київ : Україна, 1993. – 551, [1] с.
    30.  Україна. Нова епоха: 1991–2011 / [упоряд. А. А. Кокотюха].  – Київ : Країна Мрій, 2011. – 351 с. : іл.
    31.  Україна: утвердження незалежної держави (1991–2001)  / [Н. П. Барановська, В. Ф. Верстюк, С. В. Віднянський та ін.] ; голов. ред. В. А. Смолій ; НАН України. – Київ : Альтернативи, 2001. – 702, [1] с. – Бібліогр.: с. 689–695.
    32.  Федун П. М. Концепція самостійної України . Т. 2. Документи і матеріали / Петро Федун – "Полтава" ; НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича, Центр незалеж. іст. студій. – Львів : [б. в.], 2013. – 891, [2] с. : іл. – Бібліогр. в тексті, бібліогр. в підрядк. прим.
    33.  Чернігівщина: 20 років незалежності України  : довідник / [Черніг. обл. орг. Всеукр. т-ва "Просвіта" ім. Т. Шевченка, Черніг. обл. орг. Укр. нар. партії] ; [упоряд.: В. Ф. Ступак, С. В. Соломаха, С. В. Бутко]. – Чернігів : Лозовий В. М., 2011. – 135 с. : іл., табл.

  Підготувала Олена Журман, бібліотекар відділу документів із гуманітарних наук