Настав серпень… Останньому місяцю літа належить особлива роль. Адже протягом усього року хлібороби працюють на серпень. Цей місяць збирає в комори щедрий урожай, нагадує про близьку осінь. У народі говорили: "Один серпневий день рік годує". Назва місяця "серпень" походить від знаряддя, яким у давнину жали зернові.
Серпень подарує нам кілька великих свят – як державних, так і православних. Зокрема, віруючі відзначатимуть три Спаси – Медовий (у народі це свято має назви Маковій, Макотрус, Спас на воді, а за церковним календарем – Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Семи святих мучеників Маккавеїв), Яблучний (Преображення Господнє) та Горіховий (по-народному він зветься Спасом на полотні, по-церковному – Перенесенням з Єдеси до Царгорода Нерукотворного образу Господнього), а також Успіння Пресвятої Богородиці (народна назва – Перша Пречиста). На початок місяця припадає одне з найзначніших православних свят – день пророка Іллі. З цим святом пов'язували завершення літа. У народі вважалося, що після Іллі не можна купатися в річках та озерах (стосовно цього є декілька повір'їв).
Наприкінці місяця українці відзначатимуть дві важливі дати: День Державного Прапора України й День Незалежності України.
На третій місяць літа припадає чимало професійних, міжнародних свят, неофіційних і значущих дат, серед яких – Міжнародний день молоді, Міжнародний день світлофора, День авіації України, День Повітряних сил Збройних сил України, День шахтаря, День будівельника. Також є дати, пов'язані з процесом державотворення та правами громадянина.
Дати, наведені в календарі, – це знаменні дати, офіційно проголошені ООН, а також дні, що визнані неурядовими організаціями. До кожної з дат подано коротку інформацію про подію.
2 серпня роми всього світу відзначають Скорботний день – Калі траш (чорний жах). Ця дата – пам'ять про тих, хто загинув від геноциду в роки Другої світової війни. У багатьох державах Європи 2 серпня відзначають на офіційному рівні як День вшанування пам'яті жертв нацистського геноциду ромів 1933–1945 років, в Україні цей день відзначається відповідно до постанови Верховної Ради України № 2085-IV від 8 жовтня 2004 року.
Саме цього дня 1944 року нацисти в концтаборі Аушвіц-Біркенау (Освенцим) улаштували так звану "Циганську ніч", знищивши більше 20 тисяч ромів. Остаточне число загиблих під час репресій не встановлено. Загалом за роки Другої світової війни нацисти, здійснюючи расистську політику етноциду, вивезли з окупованих країн і спалили в концтаборах близько 500 тисяч ромів.
Цього дня вшановують пам'ять жертв першої атомної бомби, скинутої на Хіросіму в Японії 1945 року.
6 серпня 1955 року в Хіросімі відбулася перша міжнародна конференція за заборону атомної і водневої зброї. А вже 1985-го південна частина Тихого океану була оголошена без'ядерною зоною (Договір Раротонга).
Проголошений 1994 року Генеральною Асамблеєю ООН з метою сприяння і захисту прав корінних народів світу.
У світі налічується не менше 5000 різних груп корінних народів. Вони представляють більше 4000 різних мов із 6700 відомих, які, як вважається, існують сьогодні. Більшість мов корінних народів перебуває під загрозою зникнення.
У багатьох країнах більше 50% корінних народів уже живуть у містах. Це сталося частково через порушення прав цих людей, зокрема їхнього права на землю і культурне виживання.
Встановлений ООН 17 грудня 1999 року з метою привернення уваги до проблем молоді в усьому світі.
Свято засновано на рівні ООН 1998 року. Заходи дня присвячені розвитку рішень і висвітленню проблем молоді, захисту її прав та свобод у міжнародному аспекті.
Це свято вперше відзначали 13 серпня 1992 року за ініціативою британського Клубу ліворуких, створеного в 1990 році. Заходи дня присвячені питанням прав ліворуких людей та приверненню уваги виробників товарів до проблем шульг.
На Русі до ліворуких ставилися підозріло. Їм навіть забороняли давати свідчення в суді. Вважалося, що шульгою був сам диявол. А в радянських школах маленьких лівшів переучували в обов'язковому порядку. Нині такого вже не роблять. Психологи говорять, що всі ці люди володіють сильним характером і потужним творчим потенціалом.
Список відомих людей, які все робили "однією лівою", вражає: Марк Твен, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Бетховен, Сергій Рахманінов, Пол Маккартні і Рінго Старр, Мерилін Монро, Роберт Де Ніро. Ліворукими були Юлій Цезар та Олександр Македонський, Наполеон і Карл Великий, Уінстон Черчілль та Жанна Д'Арк і навіть три президенти США – Рональд Рейган, Джордж Буш-старший, Білл Клінтон.
День установлений ЮНЕСКО у зв'язку з трансатлантичною работоргівлею. Присвячений повстанню 23 серпня 1791 року, коли раби Санто-Домінго на Карибських островах організували бунт, що зрештою призвів до Гаїтянської революції та сприяв руху за права людей.
Рабство – одна з найтемніших сторінок людської історії. Незважаючи на те, що рабство було скасоване й засуджене на міжнародному рівні, воно, як і раніше, існує в нових формах і зачіпає сьогодні мільйони людей у всьому світі. За даними ООН, щороку мільйони людей, переважно жінки та діти, стають жертвами обману й насильства, перетворюються на "живий товар" і зазнають експлуатації. "Нова работоргівля" – сучасна торгівля людьми – стала однією з найбільш гострих та широкомасштабних проблем сучасності.
23 серпня в Європі й у світі вшановують День пам'яті жертв сталінізму та нацизму, відомий також як День пам'яті жертв тоталітарних та авторитарних режимів чи "День чорної стрічки".
Цього дня 1939 року був підписаний так званий пакт Молотова – Ріббентропа, за таємним протоколом до якого нацистський режим у Німеччині і сталінський режим у тодішньому СРСР об'єднали зусилля в розподілі між собою Європи.
Європейський День пам'яті жертв сталінізму та нацизму запропонував запровадити 2008 року Європарламент; від 2009-го його вшановують усі інституції Євросоюзу.
На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України 23 серпня в Україні відзначається державне свято – День Державного Прапора України.
Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.
24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.
У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня Державного Прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День Державного Прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Нині цей день відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента № 987/2004 від 23 серпня 2004 року зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 602/2009 від 7 серпня 2009 року.
Святкування Дня Державного Прапора спрямоване на вшанування історії українського державотворення, державної символіки незалежної України, виховання поваги громадян до державних символів країни.
30 років із дня ухвалення Верховною Радою України Акта проголошення незалежності України (24.08.1991). Постанова Верховної Ради України "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2021 році" (№ 1092-IX від 16 грудня 2020 р.) Історію України прийнято відраховувати з моменту створення Київської держави в ІХ столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду на дрібні князівства у ХVІІ столітті утворюється Козацько-Гетьманська держава, яка проіснувала до кінця ХVІІІ століття, після чого, аж до ХХ століття, незалежної Української держави не існувало.
Уперше День Незалежності України був відзначений 16 липня 1991 року в пам'ять про те, що рік тому, 16 липня 1990-го, Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України.
24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР проголосила Україну незалежною, демократичною державою і винесла Акт проголошення незалежності України на підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.
Святкування Дня Незалежності України спрямоване на засвідчення поваги до подвигу борців за свободу, незалежність і територіальну цілісність та державних символів України.
Відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента (№ 621/2019 від 23 серпня 2019 р.).
Відзначення Дня пам'яті захисників України саме 29 серпня обрано не випадково, бо саме цього дня у 2014 році в ході російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ із російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових та загинула найбільша кількість українських воїнів. Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України на полях, де росли соняхи, які вже поспіли. І саме під цими соняхами сотні захисників України в боротьбі з ворогом поклали свої життя на вівтар свободи й незалежності нашої країни. Саме тому сонях став символом Дня пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
День встановлено згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 2010 року за підтримки міжнародних правозахисних організацій та Червоного Хреста. Тією ж резолюцією Асамблея оголосила 30 серпня Міжнародним днем жертв насильницьких зникнень.
Цей день установлений з метою забезпечення гарантій захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень, членів їхніх сімей, підвищення ефективності заходів зі встановлення, розшуку й забезпечення державної підтримки таких осіб та членів їхніх сімей.
Використані матеріали:
29 серпня вшанування пам'яті захисників України [Електронний ресурс] // Посольство України в Республіці Ірак .
Календар [Електронний ресурс] // DilovaMova.com / Ділова мова : публічне інтернет-видання.
Календар знаменних та пам'ятних дат в 2020–2022 році [Електронний ресурс] // Інформаційно-освітній сайт.
Календар прав людини [Електронний ресурс] // Council of Europe.
Парламентський довідник знаменних і пам'ятних дат [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : офіційний вебпортал парламенту України.
Сьогодні – Міжнародний день голокосту ромів [Електронний ресурс] // Укрінформ.
Підготувала Юлія Чирка,
провідний бібліотекар відділу документів із гуманітарних наук
обслуговування користувачів до 17:45
обслуговування користувачів
призупиняється