До 30-річчя незалежності України працівники відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук підготували книжково-ілюстративну виставку "Від златника до гривні", на якій представлені книги і статті з періодичних видань про історію становлення української національної валюти.
  Гроші – це не тільки фінансово-економічне явище. Це – символ держави, відображення її національних, культурних та духовних цінностей. Українська гривня – одна з найстаріших грошових одиниць, що веде свій початок з часів Київської Русі.
  Найпершими монетами київського карбування були златники Володимира. Одночасно зі златниками почалося виготовлення срібляників. Срібло у монетах не завжди було чисте, скоріше – сплави, монети виготовлялися з арабських дирхемів, оскільки власних запасів срібних руд держава не мала. За зовнішнім виглядом монети Київської Русі схожі з монетами Візантійської імперії, що свідчить про тісні економічні, торгівельні, культурні зв'язки.
  Карбування монет Давньої Русі тривало не більше 25–30 років на межі Х–ХІ сторіч за часів правління Володимира Святославовича, Святополка та Ярослава Мудрого. Кількість відомих золотих монет князя Володимира надзвичайно мала, що вказує на нерегулярну короткочасну емісію златників. Відомо 10 златників, лише два з яких зберігаються у вітчизняних колекціях – у Національному музеї історії України та Одеському археологічному музеї.
  Довгий час карбування монет у Київській Русі було не підтверджене знахідками, але 1792 року стала відома перша давньоруська монета – срібник Ярослава Мудрого. Знайдений він був колекціонером у Києві серед церковних привісок до ікони.
  Давньоруські монети не могли конкурувати на зовнішньому ринку з іншими іноземними монетами і водночас залежали від притоку срібла з-за кордону. З XI сторіччя у Давній Русі настав безмонетний період. У цей проміжок часу основною формою грошових відносин став обіг великих срібних зливків. У писемних пам'ятках грошові зливки фігурують під іменем "гривні", що походить від назви шийної прикраси. Найбільше значення у грошовому обігу на Русі мали новгородські гривні. Перехідною від київської до новгородської була чернігівська гривня (за формою близька до київської, а за вагою – до новгородської). Науковці вважають, що поява чернігівських гривень була спричинена намаганням об'єднати південну гривневу систему з північною.
  У середині XIV сторіччя срібні зливки поступово зникають із грошового обігу Русі. Він поступово набуває монетного характеру, і надалі у грошовому обігу беруть участь монети Золотої Орди, празькі гроші, монети Київського князівства часів Володимира Ольгердовича, монети Червоної Русі та інші.
  Пізніше відродити власне карбування монет планував Богдан Хмельницький. Іще від початку Визвольної війни 1648–1654 років гетьман прагнув проводити самостійну фінансову політику, вважаючи її однією з основних ознак державності.
  Після проголошення 7 листопада (за ст. ст.) 1917 року Третім Універсалом Української Народної Республіки (УНР) Центральна Рада розпочала активний рух у бік запровадження власних грошових знаків та створення національної фінансової системи. Нові гроші отримали назву "карбованці". Нарівні з національною валютою продовжували вільно "ходити" російські рублі – як царські, так і Тимчасового уряду (так звані "керенки").
  А 1 березня 1918 року Центральна Рада прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці – гривні.
  У періоди боротьби вояків ОУН-УПА за незалежність України були в обігу "бофони" (скорочене від "бойовий фронт") – однобічні (рідше двобічні) грошові документи з національною символікою та символікою ОУН і УПА. Уповноважені особи від імені ОУН чи УПА видавали їх населенню за добровільно внесені, стягнуті як контингент, реквізовані кошти, у вигляді готівки, іноді – продуктів харчування, одягу тощо.
  Зі здобуттям Україною незалежності надзвичайно важливим було створення національної грошової системи. Уже 10 січня 1992 року Національний банк увів до обігу купони багаторазового використання. Правову підтримку купонокарбованці одержали 20 березня 1991 року з прийняттям Закону України "Про банки і банківську діяльність". Деякий час одночасно в обігу перебували і рублі, й купонокарбованці. А з 12 листопада 1992 року єдиним засобом платежу України у готівковому та безготівковому обігу став український карбованець.
  З 2 по 16 вересня 1996 року в Україні відбулася грошова реформа, внаслідок якої національною валютою стала гривня.
  Сьогодні Україна має власні високотехнологічні потужності із виробництва грошових знаків та карбування обігових, пам'ятних і ювілейних монет із дорогоцінних та звичайних металів.

  Список літератури

  1. Банкноти і монети України. 2006. [Вип. 11.] / [відп. ред. О. І. Кірєєв ; упоряд. А. В. Папуша]. – Київ : [б. в.], 2007. – 224 с.
  2. Бофони: грошові документи ОУН і УПА / Служба безпеки України ; [авт.-упоряд. О. О. Клименко ; редкол.: В. Даниленко (відп. ред.) та ін.]. – Київ : УБС НБУ, 2008. – 189 с.
  3. Бумажные деньги, ходившие на Украине : каталог XX столетия / [сост. А. С. Бадаев]. – Чернигов : Редакционно-издательский отдел областного управления по печати, 1991. – 195 с.
  4. Вермонд К. Таємне життя грошей : дит. путівник світом готівки / Кіра Вермонд ; іл. Клейтона Генмера ; [пер. з англ. Ганни Базецької]. – Харків : Vivat, 2019. – 158 с.
  5. Гроші України = Money of Ukraine / [Р. М. Шуст та ін. ; редкол.: С. Г. Арбузов (голова) та ін.] ; Нац. банк України. – Київ : [б. в.] (Харків : Фоліо), 2011. – 503 с.
  6. Гроші в Україні: факти i документи / HAH України [та ін.] ; авт. кол.: М. Ф. Дмитрієнко [та ін.]. – К.: ARC-Ukraine, 1998. – 456 с.
  7. Деньги мира / [гл. ред. М. Аксёнова]. – Москва : Мир энциклопедий Аванта+ : Астрель, 2007. – 183 с.
  8. Дмитренко В. В. Історія грошей / В. В. Дмитренко, М. Ю. Відейко. – Харків : Фоліо, 2019. – 123 с.
  9. Історія грошей і банківництва : підручник / [І. Г. Скоморович, С. К. Реверчук, Я. Й. Малик [та ін.] ; за ред. С. К. Реверчука]. – Київ : Атіка, 2004. – 339 с.
  10. Колесников О. В. Історія грошей та фінансів : навч. посіб. для вищ. навч. закл. / О. В. Колесников, Д. І. Бойко, О. О. Коковіхіна ; Укр. держ. акад. залізн. трансп. – 2-ге вид., випр. та допов. – Київ : ЦУЛ, 2008. – 139 с.
  11. Кузьмін В. В. Історія грошей : навч. посіб. для вищ. навч. закл. / В. В. Кузьмін, О. П. Зикова ; Херсон. екон.-прав. ін-т. – Київ : ЦНЛ, 2006. – 175 с.
  12. Лопата В. І. Надії та розчарування, або Метаморфози гривні / В. І. Лопата. – Київ : Дніпро, 2000. – 158 с.
  13. Матвієнко В. П. Автограф на гривні / В. П. Матвієнко. – Київ : Наукова думка, 2000. – 205 с.
  14. Науменко Д. Електронні гроші в Україні : аналіт. звіт / Д. Науменко, В. Кравчук, А. Глибовець ; [наук. ред. І. Бураковський] ; Ін-т екон. дослідж. та політ. консультацій. – Київ : [б. в.], 2012. – Бібліогр.: с. 63–64.
  15. Туган-Барановський М. І. Паперові гроші та метал / М. І. Туган-Барановський; пер. з рос. та наук. редагування пер. М. І. Савлука ; Київ. нац. екон. ун-т. – Київ : КНЕУ, 2004. – 197 с.
  16. Тхоржевський Р. Й. Нариси історії грошей в Україні (з давніх часів до сучасності) : навч. посіб. для екон. та іст. ф-тів / Р. Й. Тхоржевський ; Терноп. акад. нар. госп-ва, Н.-д. центр історії грошей. – Тернопіль : Видавництво Карп'юка, 1999. – 237 с.
  17. Фергюсон Н. Еволюція грошей : фінансова історія світу / Ніл Фергюсон ; пер. з англ. Катерина Диса. – Київ : Наш формат, 2017. – 378 c.
  18. Ющенко В., Панченко В. Історія української гривні / В. Ющенко, В. Панченко; Національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ: Бібліотека українця, 1999. – 112 с.

  Періодичні видання

  1. Гуржій І. Грошові сурогати купецтва у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. / І. Гуржій, А. Бойко-Гагарін // Український історичний журнал. – 2020. – № 5. – С. 55–63.
  2. Забаштанський Д. "Батько" паперових грошей / Дмитро Забаштанський // Вісник податкової служби України. – 2013. – № 22. – С. 56–59.
  3. Ільїн В. Еволюція грошей : від засобу обміну – до загальної міри цінностей / В. Ільїн // Вісник Національного банку України. – 2009. – № 4. – С. 68–71.
  4. Ільїн В. Еволюція грошей: від засобу обміну – до загальної міри цінностей / В. Ільїн // Вісник Національного банку України. – 2011. – № 4. – С. 60–64.
  5. Козубовський Г. А. Про початок використання грошової монети в Україні / Г. А. Козубовський // Археологія. – 2018. – № 3. – С. 31–46.
  6. Козубовський Г. А. Про срібло давньоруських монет / Г. А. Козубовський // Археологія. – 2019. – № 1. – С. 59–73.
  7. Короб А. Перші українські паперові гроші / А. Короб // Казна України. – 2020. – № 7. – С. 42–46.
  8. Лейбик Л. Фізичний калейдоскоп "Фізика та гроші" / Л. Лейбик // Фізика та астрономія в рідній школі. – 2018. – № 1. – С. 31–34.
  9. Пантєлєєва Н. Нові форми грошей в умовах формування інформаційного суспільства / Н. Пантєлєєва // Вісник Національного банку України. – 2015. – № 5. – С. 25–31.
  10. Полозенко Д. Історія грошей та кредиту / Д. Полозенко // Фінанси України. –2011. – № 8. – С. 125–126.
  11. Пшик І. Екскурс в історію карбування монет у Львові / І. Пшик // Казна України. – 2018. – № 4. – С. 44–46.
  12. Пшик І. Продовження екскурсу в історію карбування монет: Львівський монетний двір у XVII столітті / І. Пшик // Казна України. – 2019. – № 4. – С. 42–45.
  13. Швайка М. Роль Народного Руху України у створенні грошової системи як важливого елементу української держави / М. Швайка // Банківська справа. – 2014. – № 11–12. – С. 91–101.