Згадаймо шанобливим словом українську письменницю-модерністку, ранню учасницю жіночого руху на Буковині Ольгу Кобилянську. Вона – майстриня драматичної повісті й оповідань про утиски українського жіноцтва, кризове становище села. У своїх творах письменниця порушувала питання етики та моральної досконалості людини в умовах насильства й соціальної несправедливості.
  Народилася Ольга Юліанівна 27 листопада 1863 року в містечку Гура-Гумора (Південна Буковина) у шляхетній багатодітній сім'ї четвертою з семи дітей. Уся родина Кобилянських не володіла українською мовою. З дитинства Ольга досконало знала польську та німецьку мови, якими розмовляли в її сім'ї. Та, як і мати, згодом вивчила українську.
  Ольга була гарна – її інтелігентна, навіть аскетична краса, струнка постать привертали до себе увагу. Мала витончений смак, одягалася елегантно, за тогочасною модою. Ольга, розумна й освічена, без сумніву, була непересічною особистістю. Окрім літератури вона цікавилася музикою, грала на фортепіано, цитрі та дримбі, непогано малювала, грала в театрі, навіть мріяла стати професійною актрисою. Любила верхову їзду. Висока тонка дівчина в зеленій амазонці… Якось Ольга писала, що їй у літературі хочеться зробити щось подібне до справжнього польоту на дикому коні.
  Перші твори Ольга Кобилянська написала в 14 років. Це були вірші німецькою мовою. У 17 дівчина пише перше оповідання – "Гортеза, або Нарис з життя одної дівчини", теж німецькою. Навіть свою "Царівну" вона почала писати німецькою мовою під назвою "Лореляй".
  Ольга Кобилянська залишила великий літературний спадок. Її твори, зокрема трагічна повість "В неділю рано зілля копала", стали класикою української літератури. А сама письменниця стала окрасою жіночої літературної когорти України. У творах Ольги Кобилянської віддзеркалювалася музика душі, пройнята глибоким ліризмом на основі тонкого психологічного аналізу. Письменниця шукала нових обріїв – і в житті, і у творчості, і в коханні, і в собі самій. І псевдонім собі обрала відповідний – Гірська Орлиця.
  Ольга Кобилянська була справжньою жінкою: цікавилася новинками моди, мала вишуканий смак. 14 років дружила з Лесею Українкою, проте бачилися вони лише тричі за життя.
  У Чернівцях, у літературно-меморіальному музеї письменниці, є засушена гілочка едельвейсу. Цю квітку письменниця зберігала все своє життя. За легендою, дівчина, яка знайде едельвейс, матиме щасливе кохання. Проте Ользі так і не пощастило в особистому житті. Найбільшим її коханням був редактор газети "Буковина" Осип Маковей, який несподівано одружився з іншою. Чи заслуговувала вона на те? Ольга так і не вийшла заміж. Після розриву з Осипом вона спалила всі листи від нього.
  Ольга Кобилянська прожила 78 років і померла в 1942-му. Все своє довге життя вона палко прагнула утвердитися, сказати вагоме слово – і у творчості, і в коханні. Найвища насолода – творити, а ще – кохати. Вічні цінності – вони житимуть, доки існує саме життя.
  Непересічна, яскрава, прогресивна, завзята, розумна, надзвичайно обдарована й талановита і при цьому жіночна, романтична й натхнена – така вона, Ольга Кобилянська.
  Вона ще з дитинства мріяла побачити море, але за все життя жінки її бажання так і не здійснилося.
  До вашої уваги – добірка творів Ольги Кобилянської та видань, які розповідають про її життєвий і творчий шлях. Усі ці книги є у відділі абонемента Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка.
 

  Список літератури

  1. Кобилянська О. Ю. Апостол черні [Текст] / О. Ю. Кобилянська. – Львів : Каменяр, 1994. – 242, [1] с. – (Знамениті письменники).
  2. Кобилянська О. Ю. В неділю рано зілля копала [Текст] : повість / О. Ю. Кобилянська. – Київ : Центр учбової літератури, 2017. – 182 с. – (Класика української літератури).
  3. Кобилянська О. Ю. Вибрані твори [Текст] / Ольга Кобилянська. – Київ : Центр учбової літератури, 2019. – 297 с.
  4. Кобилянська О. Ю. Вибрані твори [Текст] : [повісті, оповідання] / Ольга Кобилянська ; [упоряд. та авт. вступ. ст. Ю. Б. Кузнецов]. – Київ : ІНТЕЛЕКТ-АРТ, 2008. – 431 с. : іл. – (Класики української літератури).
  5. Кобилянська О. Ю. Людина [Текст] ; Царівна / Кобилянська О. Ю. – Київ : Котигорошко, 1994. – 358 с. – (Школьная библиотека).
  6. Кобилянська О. Ю. Огрівай, сонце. [Текст] : зб. малої прози = Warme, Sonne : sammlung von Kurzprosa / О. Ю. Кобилянська ; [упоряд., вступ. ст. Я. Б. Мельничук, пер. нім. Н. П. Щербань]. – Чернівці : Букрек, 2011. – 398 с., [8] c. ілюстр. – Укр., нім.
  7. Кобилянська О. Ю. Повісті [Текст] ; Оповідання ; Новели / О. Ю. Кобилянська. – Київ : Наукова думка, 1988. – 667 с. – (Бібліотека української літератури. Дожовтнева українська література).
  8. Кобилянська О. Ю. Через кладку [Текст] : повість / Ольга Кобилянська. – Винніпег : Накладом і друком "Українського Голосу", 1942. – 329 с.
 

  Про неї

  1. Вознюк В. А. Ольга Кобилянська [Текст] / В. А. Вознюк. – Київ : Укрвидавполіграфія, 2012. – 151 с.
  2. Гоян Я. Гірська Орлиця [Текст] : есе / Ярема Гоян ; [іл. В. І. Касіяна]. – Київ : Веселка, 2015. – 310, [1] с. : іл.
  3. Лещенко М. П. Ольга Кобилянська [Текст] : (літ. портрет) / М. П. Лещенко. – Київ : Дніпро, 1973. – 173 с.
  4. Луців Л. Ольга Кобилянська [Текст] : (в 100-річчя її народин) / Лука Луців. – Ню Йорк : Свобода, 1965. – 67, [2] с.
  5. Мельничук Я. Б. 20 есеїв про Ольгу Кобилянську та її поціновувачів [Текст] / Ярослава Мельничук. – Чернівці : Букрек, 2014. – 215 с. : іл.
  6. Ольга Кобилянська в критиці та спогадах [Текст]. – Київ : Держлітвидав УРСР, 1963. – 559 с. : 1 л. портр.