"Кожний з нас повинен постійно бути в польоті – крізь долю, над суєтою.
  І при цьому, однак, не відриватися від землі. Пам'ятати священні речі –
  навіщо живеш, звідки ти родом, до чого прагнеш, що скажеш людям,
  з якого колодязя п'єш живу воду. Я вийшов з того віку, коли звертаєш
  увагу на дрібниці – автографи, популярність. Мене турбує інше:
  що буде з нашим пісенним садом завтра?"
  Назарій Яремчук

   Він був українським поп-айдолом* 80-х та 90-х, його голос підкорював слухачів з перших митей, пісні, які він співав, і досі живі у пам'яті й на вустах народу, а дорогу в останню путь йому встелили квітами тисячі шанувальників.
  Сьогодні, 30 листопада, до 70-річчя від дня народження, згадуємо голос душі української пісні – народного артиста України Назарія Яремчука.

  Не уявляв свого життя без пісні – історія співака Назарія Яремчука – за посиланням
 
  Назарій Назарович Яремчук (30.11.1951, Рівня (тепер Вижниця) – 30.06.1995, Чернівці) – український естрадний співак (тенор). Народний артист УРСР (1987). Герой України.
  Батько співака і композитора, народного артиста України Назарія Яремчука-молодшого та співака, народного артиста України Дмитра Яремчука, а також співачки Марії Яремчук.
  Відомий насамперед виконанням українських пісень: "Червона рута", "Водограй", "Смерекова хата", "Стожари", "Гай, зелений гай", "Родина", "Я піду в далекі гори", "Пісня буде поміж нас" та інших. За 43 роки земного життя Назарій Яремчук записав понад 150 пісень.

  Назарій Яремчук. Місія позначена Небом – за посиланням
 
  Сайт, присвячений Назарію Яремчуку – за посиланням
 
  Назарій Яремчук народився в музичній селянській родині: у батька Назарія був тенор, він співав у церковному хорі, а мати Марія, крім співів, грала на мандоліні й виступала в місцевому народному театрі. Ще маленьким хлопчиком Назарій також почав співати.
  У дванадцять років Назарій пережив перший тяжкий удар – помер батько. Мати мусила віддати сина до Вижницької школи-інтернату. У 1969 році він закінчив Вижницьку середню школу № 1.
  Після закінчення школи Назарій подав документи в Чернівецький університет на географічний факультет, але не пройшов за конкурсом. Довелося йти працювати сейсмологом у Західноукраїнській геологорозвідувальній партії. Тільки з другої спроби в 1970 році, коли юнак уже був солістом "Смерічки" Левка Дутковського, Назарію вдалося вступити до університету.

   Десять фактів з життя Назарія Яремчука – за посиланням
 
  Після занять Назарій часто приходив послухати репетиції ВІА "Смерічка" Вижницького будинку культури. Керівник ансамблю помітив постійного відвідувача й запропонував йому заспівати пісню на вибір. Це була пісня Ігоря Поклада "Кохана". Голос молодого співака керівникові сподобався, і з осені 1969 року Назарій почав співати у "Смерічці".
  Знайомство з молодим буковинським композитором, студентом медінституту Володимиром Івасюком відіграло велику роль у житті Назарія. Глядачі почули "Червону руту" й безліч інших пісень молодого автора.

  Назарій Яремчук та ВІА "Смерічка" – Я піду в далекі гори – за посиланням
 
  Перше мистецьке визнання колективу принесли пісні "Червона рута" і "Водограй" Володимира Івасюка, "Горянка" й "Незрівняний світ краси" Левка Дутковського. За виконання цих творів ансамбль "Смерічка" та його солісти Назарій Яремчук і Василь Зінкевич були удостоєні звання лауреатів Всесоюзного конкурсу "Алло, ми шукаємо таланти", а також "Пісня року – 71/72".

  Назарій Яремчук та ВІА "Смерічка" – Водограй – за посиланням
 
  Назарій Яремчук – Червона рута – за посиланням
 
  Улітку 1971 року співак узяв участь у зйомках музичного фільму "Червона рута" з піснями Левка Дутковського "Незрівняний світ краси" та "Якщо мине любов". Цей фільм зробив солістів Назарія Яремчука і Василя Зінкевича народними улюбленцями. Але після зйомок сталася друга трагедія в житті Назарія – померла його мати Марія Даріївна, велику любов до якої син плекав у серці протягом усього свого життя.

  Назарій Яремчук – Батько і мати – за посиланням
 
  У 1973 році ансамбль "Смерічка" запросили на професійну сцену Чернівців. З цього часу Назарій, сповна віддаючись естрадній пісні, перевівся на заочну форму навчання в університеті. У філармонії молодий співак вів активне творче життя, виступаючи у переповнених глядачами концертних залах, – деколи по два, три концерти на день.
  У 1972 році композитор Левко Дутковський познайомив Назарія з його першою майбутньою дружиною Оленою Шевченко, якій запропонували бути солісткою вокально-інструментального ансамблю "Смерічка". Як згадувала потім сама Олена, "це було кохання з першого погляду…"

  Назарій Яремчук – Чорнії брови, карії очі – за посиланням
 
  1 січня 1975 року Назарій та Олена одружилися. 19 лютого 1976 року у молодого подружжя народився перший син, якого назвали Дмитром, а згодом, 23 березня 1977 року, на світ з'явився другий син – Назарій. У шлюбі Назарій та Олена прожили 15 щасливих років – з 1975 до 1990-го.
  Їхнє розлучення в 1990 році стало трагедією для дітей та потрясінням для друзів. Олена вийшла заміж удруге, переїхала до Києва, а Назарій лишився з синами в Чернівцях.

  Назарій Яремчук – Гай, зелений гай – за посиланням
 
  Коли трагічно загинув Володимир Івасюк, Назарій був одним із перших, хто, не зважаючи на заборону влади, приїхав на похорон до Львова. Тоді це могло коштувати всього: кар'єри, спокою, репутації. Траурна колона починалася з великого вінка з білих квітів, який Яремчук ніс із Левком Дутковським. Це було дуже небезпечним на той час, та Володимир був для обох великим другом, і наслідки їх не цікавили.
  Потрібно відзначити, що тривалий час на естраді у Яремчука було амплуа ліричного героя, але він говорив, що любить виконувати пісні, у яких сполучаються лірика і громадянське звучання. У 80-х Назарій Яремчук був романтичним співаком, заспівавши пісню "Запроси мене у сни свої". Перший диск-гігант Назарія "Незрівнянний світ краси", названий за піснею Левка Дутковського (1980), – одна з найкращих платівок в українській дискографії того періоду.
  1986 року після Чорнобильської катастрофи співак тричі побував у 30-кілометровій зоні відчуження, де виступав перед ліквідаторами аварії, що пізніше і назвуть імовірною причиною його хвороби.
  У 1988 році Яремчук закінчив факультет сценічної режисури Київського державного інституту культури імені Карпенка-Карого, адже професійна естрада вимагала відповідної професійної підготовки.

  Назарій Яремчук – Стожари – за посиланням
 
  2 лютого 1991 року співак одружився вдруге. У 1991–1993 роках їздив з концертами за кордон, зокрема в Канаду, США, Бразилію. 2 березня 1993 року у Яремчуків народилася дівчинка, яку назвали на честь матері Назарія – Марічкою. А тоді раптом Назарій дізнався, що хворий на рак.
  У 1995 році друзі співака допомогли йому виїхати в Канаду, сподіваючись, що західна медицина зможе допомогти. Проте операцію зробили занадто пізно і вона не допомогла. Та навіть тяжко хворим Яремчук продовжував виступати. Після повернення з-за кордону Назарій з'явився на вечорі Юрія Рибчинського і всі відзначили як співак схуд.

  Назарій Яремчук – Посвята. Травень, 1995 р., останній виступ [живий звук] – за посиланням
 
  30 червня 1995 року Назарій Яремчук помер у Чернівцях. Співака поховали на центральному кладовищі міста. У березні 1996 року Указом Президента України Назарію Яремчуку посмертно присуджено Національну премію України імені Тараса Шевченка.
  У 2011 році синами Назарія Яремчука – народними артистами України співаком Дмитром Яремчуком та композитором Назарієм Яремчуком-молодшим – було засновано пісенний фестиваль "Родина" імені Назарія Яремчука на знак ушанування пам'яті видатного українського співака.

  ЖВЛ. Дмитро та Назарій (молодший) Яремчуки – сини Назарія Яремчука – за посиланням
 
  Звісно, найкращою формою мистецької події, яка би викликала зацікавлення, підтримувала й живила потяг до творчості Назарія Яремчука, визначили пісенний фестиваль – можливість дарувати пісню, а з нею і приємні емоції, людям.

  Назарій Яремчук – Родина – за посиланням

  Назарій Яремчук – Родина. Останній виступ, 1995 р. [живий звук] – за посиланням
 
  Назва фестивалю – "Родина" – досить символічна, в ній закладено як його зміст, так і багатогранність слова "родина", що було дуже важливим у творчості Назарія Яремчука. У назві фестивалю знайшли відображення родинні зв'язки, дружні стосунки і назва однієї з найвідоміших пісень у виконанні співака.

  Більше про фестиваль можна дізнатися за посиланням
 
  З ім'ям Назарія Яремчука в українській естраді пов'язана ціла епоха. Спогади про нього вкарбувалися у пам'ять багатьох завдяки добрим, щирим, задушевним пісням, що підносять красу людських стосунків, оспівують кохання та любов до рідного краю. Образ ліричного героя, створеного співаком, асоціювався зі справжнім українцем, для якого найважливішими в житті були родина і Батьківщина.

  Назарій Яремчук. "Пішов у синє небо він..." 02.07.1995 р. [відео з поховальної процесії співака] – за посиланням
 

  За матеріалами з відкритих джерел
  підготувала Катерина Мехеда,
  провідний бібліотекар відділу мистецтв

  *Айдол – медіаперсона, зазвичай пов'язана з музичною індустрією, позитивний приклад для молодого покоління, недосяжний предмет любові прихильників