Життєвий шлях творчої, талановитої людини – це завжди радість і горе, удача і невезіння, світло і пітьма.
Ангели і демони.
До 165-річчя від дня народження Михайла Врубеля (1856-1910 рр.), художника-символіста, життя і творчість якого були тісно пов'язані з Україною, відділ мистецтв підготував мультимедійний творчий портрет та невелику віртуальну виставку.
Пропонуємо переглянути короткий огляд книг, виданих за матеріалами сучасних українських дослідників творчості митця.
Переглянути огляд можна за посиланням.
Врубель Михайло Олександрович народився 17 (5) березня 1856 року в Омську. Батько художника, поляк за походженням, був військовим юристом. Як і багато військових, батько часто переїжджав з місця на місце за військовим наказом, тому сім'я постійно мешкала в різних містах – в Омську, Астрахані (1859), Харкові (1860-1865, там маленький Михайло швидко навчився читати і захоплювався книжковими ілюстраціями, особливо в журналі "Живописний огляд"), в Петербурзі, Саратові, Одесі (туди сім'я переїхала 1869 року і тут Михайло закінчив Рішельєвську гімназію, одночасно відвідуючи малювальну школу "Товариства витончених мистецтв"), і знову в Харкові (1883-1889), де батько Олександр Михайлович займав посаду голови Харківського окружного військового суду. Отож Харків протягом 13 років був домівкою Михайла Врубеля. Після одруження з Надією 3абілою вони також жили в Харкові, де Надія співала в Харківській опері (1896-1897).
З юних років в хлопчик любив мистецтво, але своє життя, за наполяганням батьків, він вирішив з юриспруденцією, вступивши у 1874 році до Санкт-Петербурзького університету. Закінчив він його через 6 років, але займатися нудною справою йому не хотілося. Тому в 1880 році Михайло вступив до Петербурзької Академії мистецтв, навчаючись у педагога Павла Чистякова. До слова, його вчитель навчав Рєпіна, Сурікова, Васнецова і Сєрова. Манера мистецтва Врубеля була нова і несподівана. Михайла не приваблювала класика, він в живописі впроваджував риси модернізму.
Початок самостійної творчої діяльності збігається з його приїздом 1884 р. до Києва для розпису ікон та створення фресок Кирилівської церкви. Тут він вивчав давні мозаїки, а також створив композицію над хорами "Зішестя Святого Духа", ескізи для розписів у Володимирському соборі (розписав лише орнаменти в бокових нефах).
Пропонуємо переглянути короткі документальні фільми про Михайла Врубеля та київський період його творчості.
Ніч у музеї. Михайло Врубель. Частина 1
Ніч у музеї. Михайло Врубель. Частина 2
Ніч у музеї. Михайло Врубель. Частина 3
У Києві написав картини "Дівчина на фоні перського килима" (1886; Музей східного мистецтва), "Східна казка" (1886) тощо.
Наприкінці 1885 р. оселився в Москві. Ще в Києві почав працювати над навіяним творчістю М. Лермонтова образом демона ("Демон", 1890; "Демон зборений", 1902).
У 1896 Врубель закохався – його обраницею стала оперна співачка Надія Іванівна Забіла, яку художник побачив на сцені Панаєвського театру під час репетицій. Швидке зближення завдяки мистецтву завершилося весіллям у Швейцарії влітку 1896. Надія Іванівна стала не лише дружиною Врубеля, а й моделлю та музою: її красу художник увіковічнив у безлічі своїх робіт, зокрема в одному з визначних його творів – "Царівна-лебідь".
Історія кохання Михайла Врубеля та Надії Забіли.
У 1897 році потрапив на виставку Олександра Іванова, яка проходила в Москві, роботи якого справили велике враження на Врубеля. У 1898 році Врубель разом з Коровіним, Левітаном, Васнецовим брав участь у "Виставці російських і фінських художників", де його зрозуміли і прийняли дуже схвально.
У 1901 році у подружжя Врубелів народився син Сава, однак прожив він недовго і незабаром помер. Ця подія похитнула психіку Врубеля.
Знаменита картина "Демон сидячий" була намальована в 1890 році, викликавши у цінителів мистецтва суперечливі почуття. Крім живопису, Михайло Врубель серйозно захоплювався керамікою, скульптурою, оформленням постановок у театрах.
Продовженням першого "Демона" стала картина "Демон зборений". Але у художника прогресувала душевна хвороба, яка завадила закінчити картину. У 1905 році Врубель різко почав втрачати зір, і через півроку він осліп повністю. Останньою його роботою був портрет Валерія Брюсова – метра російського символізму. Останні роки художника пройшли в повній темряві.
Помер 14 квітня 1910 р. в Петербурзі.
Найвизначніші твори М. Врубеля: "Божа Матір" (Кирилівська церква), "Дівчина на фоні перського килима" (1886), "Демон сидячий" (1890), "Венеція" (1893), "Іспанія" (1894), "Пан" (1899), "Царівна-лебідь" (1900). У цих картинах виявилися найважливіші риси творчості художника: глибина змісту, складність, напруженість символьного образу, органічне сполучення життєвих спостережень з фантастичним уявленням, живописна майстерність, тяжіння до монументальності.
Список літератури:
85.143 / 75С
В 83
Ефремова Л. А. Врубель [Текст] / Л. А. Ефремова. – Москва : ОЛМА-ПРЕСС, 2005. – 127 с. : ил. – (Галерея гениев).
Підготувала Катя Скрипка,
член Національної Спілки журналістів України,
провідний бібліотекар відділу мистецтв
обслуговування користувачів до 17:45
обслуговування користувачів
призупиняється