Життєвий шлях творчої, талановитої людини – це завжди радість і горе, удача і невезіння, світло і пітьма.
Ангели і демони.
До 165-річчя від дня народження Михайла Врубеля (1856-1910 рр.), художника-символіста, життя і творчість якого були тісно пов'язані з Україною, відділ мистецтв підготував мультимедійний творчий портрет та невелику віртуальну виставку.
![]()
Пропонуємо переглянути короткий огляд книг, виданих за матеріалами сучасних українських дослідників творчості митця.
Переглянути огляд можна за посиланням.
![]()
Врубель Михайло Олександрович народився 17 (5) березня 1856 року в Омську. Батько художника, поляк за походженням, був військовим юристом. Як і багато військових, батько часто переїжджав з місця на місце за військовим наказом, тому сім'я постійно мешкала в різних містах – в Омську, Астрахані (1859), Харкові (1860-1865, там маленький Михайло швидко навчився читати і захоплювався книжковими ілюстраціями, особливо в журналі "Живописний огляд"), в Петербурзі, Саратові, Одесі (туди сім'я переїхала 1869 року і тут Михайло закінчив Рішельєвську гімназію, одночасно відвідуючи малювальну школу "Товариства витончених мистецтв"), і знову в Харкові (1883-1889), де батько Олександр Михайлович займав посаду голови Харківського окружного військового суду. Отож Харків протягом 13 років був домівкою Михайла Врубеля. Після одруження з Надією 3абілою вони також жили в Харкові, де Надія співала в Харківській опері (1896-1897).
З юних років в хлопчик любив мистецтво, але своє життя, за наполяганням батьків, він вирішив з юриспруденцією, вступивши у 1874 році до Санкт-Петербурзького університету. Закінчив він його через 6 років, але займатися нудною справою йому не хотілося. Тому в 1880 році Михайло вступив до Петербурзької Академії мистецтв, навчаючись у педагога Павла Чистякова. До слова, його вчитель навчав Рєпіна, Сурікова, Васнецова і Сєрова. Манера мистецтва Врубеля була нова і несподівана. Михайла не приваблювала класика, він в живописі впроваджував риси модернізму.
Початок самостійної творчої діяльності збігається з його приїздом 1884 р. до Києва для розпису ікон та створення фресок Кирилівської церкви. Тут він вивчав давні мозаїки, а також створив композицію над хорами "Зішестя Святого Духа", ескізи для розписів у Володимирському соборі (розписав лише орнаменти в бокових нефах).
Пропонуємо переглянути короткі документальні фільми про Михайла Врубеля та київський період його творчості.
Ніч у музеї. Михайло Врубель. Частина 1
Ніч у музеї. Михайло Врубель. Частина 2
Ніч у музеї. Михайло Врубель. Частина 3
У Києві написав картини "Дівчина на фоні перського килима" (1886; Музей східного мистецтва), "Східна казка" (1886) тощо.
Наприкінці 1885 р. оселився в Москві. Ще в Києві почав працювати над навіяним творчістю М. Лермонтова образом демона ("Демон", 1890; "Демон зборений", 1902).
![]()
У 1896 Врубель закохався – його обраницею стала оперна співачка Надія Іванівна Забіла, яку художник побачив на сцені Панаєвського театру під час репетицій. Швидке зближення завдяки мистецтву завершилося весіллям у Швейцарії влітку 1896. Надія Іванівна стала не лише дружиною Врубеля, а й моделлю та музою: її красу художник увіковічнив у безлічі своїх робіт, зокрема в одному з визначних його творів – "Царівна-лебідь".
![]()
Історія кохання Михайла Врубеля та Надії Забіли.
![]()
У 1897 році потрапив на виставку Олександра Іванова, яка проходила в Москві, роботи якого справили велике враження на Врубеля. У 1898 році Врубель разом з Коровіним, Левітаном, Васнецовим брав участь у "Виставці російських і фінських художників", де його зрозуміли і прийняли дуже схвально.
У 1901 році у подружжя Врубелів народився син Сава, однак прожив він недовго і незабаром помер. Ця подія похитнула психіку Врубеля.
Знаменита картина "Демон сидячий" була намальована в 1890 році, викликавши у цінителів мистецтва суперечливі почуття. Крім живопису, Михайло Врубель серйозно захоплювався керамікою, скульптурою, оформленням постановок у театрах.
Продовженням першого "Демона" стала картина "Демон зборений". Але у художника прогресувала душевна хвороба, яка завадила закінчити картину. У 1905 році Врубель різко почав втрачати зір, і через півроку він осліп повністю. Останньою його роботою був портрет Валерія Брюсова – метра російського символізму. Останні роки художника пройшли в повній темряві.
Помер 14 квітня 1910 р. в Петербурзі.
Найвизначніші твори М. Врубеля: "Божа Матір" (Кирилівська церква), "Дівчина на фоні перського килима" (1886), "Демон сидячий" (1890), "Венеція" (1893), "Іспанія" (1894), "Пан" (1899), "Царівна-лебідь" (1900). У цих картинах виявилися найважливіші риси творчості художника: глибина змісту, складність, напруженість символьного образу, органічне сполучення життєвих спостережень з фантастичним уявленням, живописна майстерність, тяжіння до монументальності.
![]()
![]()
![]()
![]()
Список літератури:
![]()
85.143 / 75С
В 83
Ефремова Л. А. Врубель [Текст] / Л. А. Ефремова. – Москва : ОЛМА-ПРЕСС, 2005. – 127 с. : ил. – (Галерея гениев).
Підготувала Катя Скрипка,
член Національної Спілки журналістів України,
провідний бібліотекар відділу мистецтв
обслуговування користувачів до 17:45
обслуговування користувачів
призупиняється