З нагоди 200-річчя від дня народження українського фольклориста, етнографа, історика, громадсько-політичного діяча, музикознавця Опанаса Васильовича Марковича (1822–1867) у відділі краєзнавства Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка розгорнуто книжково-інформаційну виставку "Сіяч добра, краси і науки".
  Опанас Маркович народився 8 лютого 1822 року в селі Кулажинці на Полтавщині в родині начальника канцелярії військового міністра Василя Марковича та Олени Леонтіївни Керстен. Він був шостою дитиною в сім'ї.
  По закінченні гімназії Опанас вступив до Київського університету св. Володимира. Професор І. Д. Красовський, викладач російської літератури, був пристрасним любителем українського фольклору. За його дорученням О. Маркович записував українські народні перекази, казки, прислів'я та приказки, пісні, почуті від селян у Кулажинцях.
  Університетські роки залишилися позаду. Опанас Васильович Маркович розпочав у Києві громадську діяльність. Був активним членом Кирило-Мефодіївського товариства, за що у травні 1847 року його заарештували й вислали до російського міста Орел. Працював у канцелярії військового губернатора. Тоді ж познайомився зі своєю майбутньою дружиною Марією Вілінською. Термін заслання закінчився, і в січні 1851 року вони побралися в Орлі. За декілька років Марія Олександрівна стає відомою письменницею Марком Вовчком, авторкою "Народних оповідань".
  У 1851 році Марковичі переїхали до Чернігова, де Опанас Васильович влаштувався коректором у видавництво газети "Черниговские ведомости".
  З життям і діяльністю Опанаса Марковича пов'язане село Сорокошичі Остерського повіту, де він проживав з дружиною у брата Василя. На Остерщині Марковичі записали народні пісні, приказки, приповідки, характерні вислови селян. На прохання В. Тарновського Опанас Васильович зробив статистичний опис колекції старожитностей у Качанівці, маєтку Тарновських.
  Опанас Маркович зібрав понад 50 тисяч прислів'їв, приказок, пісень тощо. Систематизований матеріал передав М. Симонову (М. Номису), який і видав його в 1864 році в Петербурзі. Ця книга стала повним збірником українських прислів'їв та приказок того часу. Перу О. Марковича належать праці "Описание Малороссии", "Записки о дворянском сословии Черниговской губернии", які не втратили свого наукового значення і до сьогодні.
  У січні 1859 року Маркович виїхав до Петербурга, де брав активну участь у літературному житті української громади Санкт-Петербурга, зокрема у виданні українського журналу "Основа", якийсь час мешкав у Києві, Чернігові, Орлі, Москві.
  11 серпня 1866 року Опанаса Васильовича, хворого на туберкульоз кишківника, перевели в Сосницю, але хвороба посилилась і він опинився в Чернігові. Боровся з болями і працював. За п'єсою К. Тополі написав оперу "Чари". Познайомився зі співачкою Меланією Загорською, виконавицею головної партії в його творі. Вона взяла Опанаса Васильовича Марковича під свою опіку.
  1 вересня 1867 року Опанас Маркович помер у Чернігівській лікарні. Його друзі та сім'я тодішнього губернатора князя С. П. Голіцина зібрали гроші для поховання на Болдиних горах Чернігова.
  На виставці представлені фольклорні та етнографічні праці Опанаса Марковича, статті з наукових збірників і публікації у періодиці, що знайомлять з життям та творчістю видатного науковця і просвітителя.

 

  Список літератури

  1. Васюта О. "Наталка Полтавка" у постановці Глібовського аматорського гуртка "товариство кохаючих рідну мову": (до 175-річчя від дня народження О. В. Марковича і 170-річчя Л. І. Глібова) / Олег Васюта // Сіверян. літопис. – 1997. – № 1/2. – С. 126–129.
  2. Кузнєцова Т. Опанас Маркович: трудівник на ниві рідної культури / Тетяна Кузнєцова // Світ-інфо – 2017. – № 98 (2 берез.). – С. 13.
  3. Маркович Опанас Васильович (1822–1867) : фольклорист, етнограф, педагог // Згадайте, братія моя : Київ Тараса Шевченка. – Київ, 2015. – С. 250–253.
  4. Морозова А. Документи до біографії Опанаса Марковича / Анна Морозова // Сіверян. літопис. – 2018. – № 6. – С. 98–102.
  5. Подолинний А. Нове слово про Марковичів / Анатолій Подолинний // Слово Просвіти. – 2015. – № 17. – С. 12.
  6. Половець В. М. Олександр Михайлович Маркович (1790–1865) / Володимир Половець. – Чернігів : Просвіта, 2019. – C. 207–217.
  7. Половець В. Опанас Васильович Маркович. 1822–1867 рр. : (до 195-річчя з дня народження) / Володимир Половець // Сіверянський літопис. – 2017. – № 3. – С. 165–170.
  8. Приход С. Маркович, Ассінг, Уралов, Вахтангов / Світлана Приход // Сіверський край (Новгород-Сіверський). – 2016. – 26 берез. – С. 4.
  9. Реп'ях С. Незбагнений Опанас: (до 175-річчя від дня народження О. В. Марковича) / Станіслав Реп'ях // Просвіта. – 1997. – 10 трав. – С. 3.
  10. Рябчук І. Опанас Маркович: братчик, фольклорист, етнограф / Ірина Рябчук // Деснянська правда. – 2012. – 11 лют. – С. 3.
  11. Студьонова Л. В. "Любов тікає від тих, хто женеться за нею". [Марко Вовчок, Опанас Маркович, Пантелеймон Куліш, Ганна Барвінок] / Людмила Студьонова // Студьонова Л. В. Чернігівський beau monde, або Записки бібліографа. – Чернігів, 2016. – С. 170–178 : фот.
  12. Українські приказки, прислів'я і таке інше : зб. О. В. Марковича та ін. / уклав. М. Номис ; [упоряд., прим., вступ. ст. М. М. Пазяка]. – Київ : Либідь, 1993. – 764 с.
  13. Фольклорні записи Марка Вовчка та Опанаса Марковича / АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського; атрибуція автографів, упоряд., передм., прим. О. І. Дея ; відп. ред. Н. Є. Крутікова. – Київ : Наук. думка, 1983. – 527 с.