Україна багата на видатних митців, зокрема художників, правду про яких, на жаль, свідомо замовчували або викривляли. Сьогоднішнє важливе завдання дослідників і діячів культури – відшукати якомога більше художників з українським корінням та справедливо повернути пам'ять про їхній внесок у світове мистецтво до рідної Батьківщини, зокрема і для того, аби відомі імена припинили асоціювати з неправильною країною.
  Наступною з циклу інформаційних замальовок "Вкрадені митці, або Як московія собі українських художників привласнила" від відділу мистецтв Чернігівської ОУНБ стане історія про українського художника-мариніста, колекціонера та мецената вірменського походження Івана Айвазовського.

  Тезово про митця

  • Народився в місті Феодосія у Криму.
  • Справжнє ім'я художника – Ованес Айвазян (вірм.).
  • Більшість життя жив і творив у рідному місті.
  • Багато подорожував Європою, зокрема Італією, Англією, Францією.
  • Душею завжди хотів бути ближчим до рідної землі на півдні.
  • Відомий як художник-мариніст, колекціонер та меценат.
  • Мав унікальну пам'ять, тому писав картини, зокрема й "морські", не з натури.
  • "Моя адреса завжди – місто Феодосія".
  • Був близький до Миколи Гоголя і Тараса Шевченка.

  Біографічна довідка

  Іван Айвазовський (або Гайвазовський, вірм. Ованес Айвазян) народився 17 квітня 1817 року у Феодосії, у Криму, в сім'ї дрібного торговця-вірменина. Незважаючи на розорення батька та гостру потребу у грошах, майбутній художник спромігся вступити до Сімферопольської гімназії, по закінченні якої вступає до Академії мистецтв у Петербурзі (1833–1839 рр.).
  У 1840 році Академія направляє Айвазовського в Італію на стажування. Окрім Італії художник відвідав Англію, Францію та інші країни Європи, а його виставки проходили з неймовірним успіхом.
  Після повернення в росію працював у Головному штабі морських сил і створив серію картин для потреб цього відомства. Та все ж душа Айвазовського завжди просилася на південь – ближче до рідного Криму. Іван Костянтинович подав рапорт і повернувся до Феодосії, щоби працювати й завершити розпочаті картини. Повернувшись, митець побудував на березі моря будинок і велику художню майстерню. "Моя адреса завжди – місто Феодосія", – написав він якось в одному з листів.
  1860–1870-ті роки вважаються розквітом творчості Івана Айвазовського. У мистецькій спадщині художника є цикл картин на національну та біблійну теми, наприклад: "Хрещення вірменського народу", "Зішестя Ноя з Арарату". Чимало картин митець присвятив Україні, красі її природи, своєрідності побуту, звичаям, традиціям і культурі ("Український пейзаж з чумаками при місяці" (1869), "Млин на березі моря", "Під час жнив в Україні" (1883) тощо).
  Художник ніколи не писав картин з натури, користуючись своєю унікальною пам'яттю. Він говорив, що рухи живих стихій невловимі для пензля. Писати з натури блискавку, порив вітру, сплеск хвилі – немислимо, художник повинен запам'ятовувати їх.
  Іван Айвазовський також відомий своєю благодійною діяльністю. У рідній Феодосії за його кошт відкрилися художня галерея та школа для юних художників. Знаючи про проблеми з питною водою в місті, Іван Костянтинович побудував фонтан і проклав 20-кілометровий водогін від джерела на території свого маєтку. Також фінансував прокладання залізниці в порт Феодосії, відкриття якої відбулося у 1892 році.
  Іван Айвазовський помер 19 квітня 1900 року. Похований у своєму рідному місті у дворі церкви Сурб Саргіс, де він був хрещений та вінчався. На надгробній плиті є напис: "Народився смертним, залишив після себе безсмертну пам'ять".
  За своє довге життя Айвазовський створив понад шість тисяч картин, безліч графічних малюнків та акварелей, улаштував близько 125 персональних виставок, кошти від яких передавав на благодійність.
 

Млин на березі моря, 1883


Хрещення вірменського народу, 1892


Буря на морі вночі, 1849


Дев’ятий вал, 1850


Підчас жнив в Україні, 1883


Ранок на морі, 1849


Український пейзаж з чумаками при місяці, 1869

  Підготувала
  Леся Позняк, бібліотекарка відділу мистецтв