Віра Козлова родом із Сосниці – батьківщини Олександра Довженка. Нині живе в Чернігові. Свої найкращі роки – дитинство та юність – провела в чудовому Придеснянському краї. Усе світле, добре і радісне у поетеси пов'язане з теплом батьківського дому, з невеличкою річечкою поблизу, із запашними луками, що біжать аж до самої Десни, з лелечим гніздом, що біля хати, з безкорисливою турботою старших сестер, повною любові, яка через десятки років і сотні кілометрів зігріває її серце й нині.
  Восени 1985 року юна панна приїхала до Чернігова. Навчалася, працювала, вийшла заміж, виховувала дітей. Спочатку своїх. А потім, за щасливою випадковістю, стала нянею для хлопчика в одній чудовій родині. Це неповторне відчуття – любити маленьку душу, що так довіряє тобі й відповідає взаємністю! Так назавжди змінилася професія жінки – з торговельно-економічної на педагогічну, і пані Віра наразі її опановує.
  Ми знаємо, що все починається з дитинства. Перший свій вірш Віра склала зовсім малою, в чотири роки. У школі вона любила писати твори, особливо на вільну тему. Декілька років тому пані Віра була приємно вражена розповіддю однієї знайомої про те, що зошити з тими творами зберігаються у школі, де вона навчалася, і їх зачитують дітям як приклад. Вірші, написані в юності, у молоді роки, складалися до шухляди. З часом, коли пані Віра відкрила для себе Чернігівську обласну літературну студію (друзі допомогли), з'явилися й перші публікації.
  Віра Козлова вкладає у свої вірші всю ніжність, яку має в серці, даруючи її слухачам і читачам. У житті поетеси важливу роль відіграє природа. Пані Віра дуже гарно її описує. Метафоричність образів дає нам можливість милуватися красою. Один із яскравих прикладів – ось цей прозорий, мов чисте повітря, і легкий, ніби найтонше мереживо, вірш. "…А мрії – вони щасливі, є сонячні і польові, є мрії, що квітнуть ранком…"
  Напевно, ліс для всіх – загадкова територія, сповнена таємниць. Ось як цікаво, наче про живу істоту, пише про нього поетеса: "…його душа широка і без краю чимало чула на своїм віку…"
  Віра Козлова нагороджена дипломами за участь у І, ІІ, ІІІ, ІV, V обласних поетичних фестивалях "Дотиком душі", що проходили у Чернігівській ОУНБ ім. В. Г. Короленка. Лауреатка V Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича (номінація "Проза"). Твори пані Віри друкувалися в "Антології сучасної новелістики та лірики України", літературному альманаху "Скіфія", Віснику міжнародного конкурсу гумористичного твору "Що робить папірець…", альманахах "Первоцвіт", "Мандрівні вірші. Поети Чернігівщини", "Цвіт папороті", журналах "Літературний Чернігів", "Ренесанс", збірниках "Аrtelen", "Течі Я", "Postscriptum" та інших, хрестоматії "Література рідного краю. Чернігівщина". Віра Козлова – учасниця Чернігівської обласної літературної студії "Гарт", творчого клубу "Натхнення", поетичного бібліопростору "А+" при Чернігівській ОУНБ імені В.Г. Короленка, поетичної творчої ГО "Білі ворони". Входить до ВТС "Конгрес літераторів України".
 

  Наталія Утиро