Олеся Білоцвіт – прилучанка, яка досить довго живе в Австралії, де має свою сім'ю. Талант поетка перейняла від своїх батьків Ніни та Миколи Ткаченків, які також передали дочці відчуття поетичного слова. Ця родина унікальна на теренах Чернігівщини тим, що і Ніна Яківна, і Микола Никифорович (нині покійний), і їхня молодша Олеся – учасники Національної спілки письменників України. Батько пані Олесі відомий у літературних колах та серед шанувальників поетичного слова під псевдонімом Микола Чорновус.
  Вірші Олесі Білоцвіт вражають філософічністю образів, широким діапазоном актуальних тем – від жіночих ліричних роздумів до глибоких патріотичних лозунгових поезій із загостреним розумінням глобальних тем Всесвіту. Прикладами можуть слугувати такі цитати з її віршів: "…Символічно і принципово обираєш для серця мову, як окрасу і як спасіння і Господнє благословіння…", "…Бо пам'ять – це рай, з якого нас ніхто не вижене…", "…Відкриваю душі портали".
  Останнім часом поезії Олесі Білоцвіт просто вибухнули переживаннями за рідну Україну, за її незалежність, за мову та стійкість народу.

  Наталія Утиро