Так називається дебютна книга українського захисника з позивним "Капелан" Павла Вишебаби, п'ять примірників якої подаровано Чернігівській ОУНБ фондом "Бібліотечна країна" з ініціативи видавця творів молодого поета – "Видавництво Однієї Книги" (ФОП Зінченко Яніна Олександрівна). Щиро дякуємо!
  Ця книга вийшла наприкінці 2022 року і за перші 15 днів стала бестселером. За словами поета і редактора цієї збірки Івана Малковича, небагато поетів так стрімко вривалися в літературу. Своїми віршами Павло Вишебаба привернув давно небачену увагу до української поезії: декламація автора набирає мільйони переглядів у соцмережах, про вихід нових текстів пишуть у ЗМІ, вірші Павла Вишебаби читають у прайм-тайм на центральних телеканалах, їх кладуть на музику та озвучують на проукраїнських мітингах у всьому світі різними мовами. Для багатьох ці тексти стали літописом почуттів українців у режимі онлайн, а Павло Вишебаба – поетичним голосом часу.
  Вірш "Тільки не пиши мені про війну…", перший рядок якого став назвою збірки, – напевно, найзворушливіший. Його Павло присвятив своїй доньці, яка з Європи, куди виїхала, рятуючись від війни, надіслала татові листа із запитанням, про що розповісти. Батько попросив не писати йому про війну… Краще – про радість…

  Тільки не пиши мені про війну.
  Розкажи, чи є біля тебе сад,
  Чи ти чуєш коників і цикад
  І чи повзають равлики по в'юну.
  Як у тих далеких від нас краях
  Називають люди своїх котів?
  Те, чого найбільше би я хотів, –
  Щоб не було суму в твоїх рядках.
  Чи цвітуть там вишня та абрикос?
  І якщо подарують тобі букет,
  Не розказуй, як бігла ти від ракет,
  Розкажи, як добре нам тут жилось.
  Запроси в Україну до нас гостей,
  Всіх, кого зустрінеш на чужині.
  Ми покажемо кожному по війні,
  Як ми вдячні за спокій своїх дітей.

  Усі п'ять книг віднині "житимуть" у нашій бібліотеці. Приходьте, беріть, читайте!
  До речі, біля деяких віршів, уміщених у книзі, є QR-коди. Варто лише навести на них сканер – і ви почуєте ці рядки у виконанні автора.

  Довідково

  Павло Вишебаба народився у Краматорську Донецької області, закінчив факультет журналістики Маріупольського державного університету. Після закінчення вишу (з відзнакою) переїхав до Києва.
  Музикант, екоактивіст, зоозахисник, співзасновник та голова ГО "Єдина планета", посланець з питань толерантності ПРООН в Україні.
  Після окупації Краматорська найманцями РФ та колабораціоністами повністю відмовився від російської мови.