Всесвітній день донора крові відзначається щорічно 14 червня. П'ятдесят восьма сесія Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я, відзначаючи позитивний ефект проведення у 2004 році з метою сприяння добровільному і безкоштовному донорству крові, прийняла 23 травня 2005 року резолюцію про заснування Всесвітнього дня донора крові. Цього дня в 1868 році народився Карл Ландштейнер, австрійський лікар, імунолог, який отримав у 1930 році Нобелівську премію за відкриття груп крові людини.
  Донор може подарувати ще один день народження, ще одну ніч під зірками, ще одне побачення, ще одну хвилину сміху, ще одну розмову з близькою людиною, ще один шанс…
  Донорство крові під час війни стало ще однією лінією оборони України.
  Зазвичай цей день передбачає обширну інформаційну кампанію та заклик до дії, але вторгнення Росії на територію України суттєво змістило акцент. Багато чоловіків приєдналися до складу Сил оборони, через що не можуть здавати кров, хоча саме вони роками були регулярними донорами й закривали потребу у крові. Нині ж – захищають країну від ворога.
  Під час воєнних дій, відколи історія пам'ятає кровопролитні війни, донорська кров була ледь не єдиним способом урятувати бійця, який зазнав поранення з масивною крововтратою.
  У реаліях сьогоднішньої війни, де ворог переважає у силі й техніці, ми, українці в тилу, зобов'язані робити все від нас залежне, аби зберегти життя кожному бійцю. Крім того не слід забувати і про цивільних, які стають жертвами ракетних та артилерійських ударів. Цим людям теж необхідна донорська кров.
  З цього моменту й надалі українці мають формувати у своїй спільноті і громаді культуру регулярного та безоплатного донорства крові. Саме такою діяльністю вже сім років займаються "Агенти крові". Зокрема, від початку війни вони координували донорів у семи ключових центрах крові та продовжують щодень купувати кровоспинні засоби для ЗСУ.

  Хто може бути донором крові

  Донором крові може бути українець чи українка у віці від 18 до 60 років. Мінімальна вага для допуску становить 50 кг, але деякі центри підвищують межу до 60 кг. Також донорами можуть бути іноземці, які мають посвідку на постійне проживання в Україні.

  Що треба зробити

  За три дні до донації відмовитися від прийому анальгетиків і аспірину, а також ліків, що їх містять (ці речовини погіршують зсідання крові). Не вживати алкоголь за 48 годин до здавання крові. Виключити з раціону жирну, смажену, копчену, молочну їжу та соління.
  Обов'язково відпочити й поснідати (солодкий чай, дієтичне печиво, каша на воді). Не курити за годину до здавання крові. Не приходити здавати кров, якщо відчуваєте нездужання (озноб, запаморочення, головний біль, слабкість).
  Під час огляду лікарем перед донацією відверто відповісти на запитання і не приховувати інформацію про вживання ліків, алкоголю, наркотичних речовин та перенесені захворювання.

  Чому важливе регулярне донорство

  Здавання компонентів крові (плазми, наприклад) потребує повторної донації, аби перевірити кров донора через 6 місяців після першої кроводачі й переконатися, що плазму можна безпечно використовувати. До цього плазму заморожують на 6 місяців і не використовують її аж до моменту наступної кроводачі. Таким чином саме регулярне донорство дозволяє безперебійно використовувати зарезервовані запаси крові.

  Який інтервал між донаціями

  Перерва між донаціями цільної крові становить 60 днів і для чоловіків, і для жінок, а між донаціями плазми чи тромбоцитів – 14 днів для людей будь-якої статі.
  Після п'яти регулярних донацій рекомендовано зробити перерву не менше трьох місяців. Якщо ви здали цільну кров, то на донацію плазми або тромбоцитів можна йти через 30 днів.
  Варто пам'ятати, що кров потрібна завжди, особливо в умовах воєнного стану. У медичній практиці є дуже багато ситуацій, зокрема непередбачуваних, де потрібне переливання крові, і жоден із нас не застрахований від імовірності стати цим пацієнтом. Працюючи на випередження, найкраще, що ви можете зробити, – це здати кров у тилу, аби більше бійців Сил оборони повернулися з фронту живими.
  У філії "Медична бібліотека" Чернігівської ОУНБ представлена виставка книг та періодичних видань з цієї тематики. Вона працюватиме з 14 до 25 червня.

  Пропонуємо короткий огляд деяких представлених джерел:

  1. Виробнича трансфузіологія: монографія / В. В. Любчак, В. П. Любчак, А. С. Тимченко, В. А. Сміянов. – Суми : Сумський державний університет, 2017. – 272 с.

  Виробнича трансфузіологія – унікальна галузь медицини, що поєднує лікувальні та виробничі напрями і фактично є службою крові. Вона включає в себе обстеження, комплектування донорів, заготівлю, зберігання крові та її компонентів, передавання на виробництво або до процесу переливання. У монографії розглядаються аспекти сучасної виробничої трансфузіології як окремої науки, що використовує унікальні для медицини матеріали й методи зі своєю історією та шляхами розвитку. Вирішуються питання забезпечення патогенної безпеки, якості компонентів і препаратів служби крові.

  2. Історія служби крові: монографія / В. В. Любчак, В. П. Любчак, А. С. Тимченко, Л. М. Хоменко. – Суми : Сумський державний університет, 2020. – 336 с.

  Людство було переконане в чудодійній силі крові з найдавніших часів. Іще Гіппократ писав про ефективність лікування психічно хворих за допомогою крові здорових людей. Метод кровопускання застосовувався у скіфів при різних захворюваннях. Система кровообігу в людському тілі була описана в 1628 році англійським ученим Вільямом Гарвеєм. Він відкрив закон кровообігу, вивів основні принципи руху крові в організмі, що через деякий час дозволило розпочати розроблення методики переливання крові. У цій знаковій праці розглядається історія виробничої та клінічної трансфузіології: Висвітлюються питання перших згадок про ці науки й супутні матеріали у світі та Україні. Аналізуються історія служби крові за регіонами України і майбутнє служби крові.

  3. Менеджмент якості в службі крові / за заг. ред. проф. С. Видиборця., к. мед. н. О. Сергієнка, Дж. Стенлі. – Видання друге. – Київ–Вашингтон, 2017. – 308 с. – Бібліогр.: с. 243–249.

  У навчальному посібнику систематизовано дані вітчизняної і зарубіжної літератури, присвяченої проблемі впровадження менеджменту якості в діяльність спеціалізованих установ та закладів служби крові. Розраховано на студентів медичних університетів і слухачів системи післядипломної підготовки лікарів, викладачів медичних навчальних закладів та лікарів усіх спеціальностей практичної ланки охорони здоров'я.

  4. Топчій І. І. Вміст фактора росту фібробластів-23 у сироватці крові хворих на діабетичну нефропатію та його прогностична роль у розвитку ураження нирок // Український терапевтичний журнал. – 2021. – № 3. – С. 21–27.

  Стаття присвячена важливості донорської крові для хворих на діабетичну нефропатію на фоні розвитку цукрового діабету. Саме цукровий діабет посідає третє місце за поширеністю хвороби після серцево-судинних та онкологічних захворювань. Використання донорської крові позитивно впливає на лікування діабетичної нефропатії і попереджає розвиток ниркової недостатності.

  5. Мітряєва Н. А. Вміст VEGF, ЦОГ-2 та ПГЕ-2 у сироватці крові хворих на недрібноклітинний рак легені при різних схемах конформної променевої терапії у динаміці лікування // Український радіологічний та онкологічний журнал. – 2022. – № 3. – С. 33–40.

  Донорська кров сприяє позитивній динаміці лікування такої складної хвороби, як недрібноклітинний рак легень. Використання її в комплексі з променевою терапією – один із прогресивних підходів подолання складних наслідків хвороби. У статті викладено матеріали наукового дослідження, в якому взяли участь 36 хворих, що проходили лікування в Інституті медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор'єва Національної академії медичних наук України.
  Запрошуємо користувачів бібліотеки ознайомитися з книжковою виставкою та долучитися до благородної справи донорства. Не будьмо байдужими!