Ця історія особлива і дуже реальна, вона – як перший діамант у колекції книг, написаних Устиною Цаль.
  Книга відразу захоплює, затягує, та ще й так, що наче бачиш картини, тих людей, навіть запахи відчуваються. Про почуття вже промовчимо: читаєш – і дихати забуваєш.
  Усе починається з довіри. Але щоб вона з'явилася, треба пізнати одне одного.
  Він повернувся з фронту в пошуках забуття й усамітнення, але освідчився жінці, яку ледве знає. Вона вже й припинила мріяти про кохання, але пропозиція від фактично незнайомця подарувала шанс.
  Тільки чи так легко двом самотнім людям із зів'ялими серцями порозумітися, подолати бруд пересудів і полюбити?
  Двом людям, які все життя були самотні й могли розраховувати тільки на себе, досить важко впустити когось у своє життя і довіритися йому. Вони по факту справді чужі одне одному, але отакі одкровення зближують.
  І так любо спостерігати за ними! За оцим зближенням, несміливими кроками до довіри, за зародженням оцього розуміння, трепету та отими її неконтрольованими думками в його обіймах. Симпатія зростає й, мабуть, невдовзі буде добре!Побачимо, як у них це вийде…
  Що ж стосується пліткарок, то їм ліпше постуляти роти й навчитися елементарної тактовності. Мають своє – хай пильнують. . А обійми – це найкраще!