У кожного в серці три матері є,
  Тільки не кожен про них пам'ятає.
  Перша – це та, що життя нам дає,
  Пестить, голубить, теплом зігріває.
  Друга – також дорога і єдина.
  Як собі хочте її назовіть:
  Хоч Україна, а хоч Батьківщина...
  В кожного серце за неї болить.

  Далі – не менш теплі та щирі слова про третю матір – Діву Марію. На жаль, вони трішки призабулися.
  Автор вірша "Три матері" – Олексій Ганжа, син моєї подруги. Ці рядки він написав іще підлітком. А згадалися вони мені саме сьогодні, в День матері, який цьогоріч збігся з Днем пам'яті та примирення.
  Мати... Матінка... Матуся... Найсвятіша, найдобріша, наймудріша. Та, що дає життя. На жаль, декому з українських матерів довелося народжувати діток у бомбосховищах і підвалах. Адже наша друга ненька – Україна – потерпає від рашистської навали. Але третя мати – Марія – накриває українських воїнів, села й міста, дорослих і дітей своїм омофором, аби вберегти, захистити.
  Українки – зроду сильні та красиві, насамперед – душею. У наших матерів вистачить снаги на все. Співати дитині колискову, своїм теплим та м'яким голосом заглушаючи постріли та вибухи. Гріти чай і поспіхом бігти з гарячим термосом у підвал під виття сирени. Стояти в черзі за теплим запашним хлібом, коли над головою свистять снаряди (адже цього хлібчика чекає дитина). . Вигадувати ігри, щоб відвернути увагу малюка від жахіття, що прийшло на нашу землю. Молитися за дорослих синів, які боронять Україну зі зброєю в руках. І ще багато-багато іншого. Це можуть лише українські матері. А так хочеться бачити їх усміхненими, радісними, щасливими! І це неодмінно станеться! Все буде мир! Все буде Перемога!

  З Днем матері, українські берегині, ластівки, лебідоньки, молоді й сивочолі! А замість привітання – завершальна строфа вірша "Три матері".

  У сяянні досвітньої зорі
  Ми з вами всі незгоди переможем!
  Благословенні будьте, матері:
  Ти, мамо, Україно й Матір Божа!

  Підготувала – Лана Світко