День слов'янської писемності і культури встановлений у нашій державі згідно з Указом Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004. Відзначається щорічно 24 травня, в день ушанування пам'яті творців слов'янської абетки – святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.
  Кирило (мирське ім'я – Костянтин) та його старший брат Мефодій (мирське ім'я – Михайло) народились у IX столітті на території сучасної Греції в місті Салоніки (у слов'янських джерелах відоме як Солунь). Їхній батько був успішним офіцером і служив при наміснику провінції. Про матір відомо лише те, що її звали Марією. У сім'ї було семеро дітей. Михайло був старшим сином, а Костянтин – наймолодшим (на 12 років молодшим за Михайла).
  У Салоніках жили люди різних національностей. І досі точаться суперечки, до якої з них належали брати. Кирила і Мефодія називають болгарами, греками, македонцями. Однак лінгвістичний аналіз їхніх текстів свідчить про те, що слов'янська мова була для братів рідною.
  Михайло, здобувши гарну освіту, пішов слідами свого батька, став військовим і дослужився до високого чину стратега. Протягом 10 років він керував заселеною слов'янами областю Македонії. Однак до тридцяти років Михайло залишив військову службу й постригся в ченці, прийнявши нове ім'я – Мефодій. Незабаром він завоював авторитет на церковній службі і став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря.
  Костянтин же з ранніх років прагнув до науки, а також вивчав культуру сусідніх народів. За свої видатні здібності був запрошений до двору візантійського правителя, де продовжив здобувати освіту разом із сином імператора. Кращі фахівці Константинополя викладали хлопцям геометрію, діалектику, арифметику, астрономію, риторику, філософію і, звичайно, лінгвістику. Костянтин добре знав слов'янську, грецьку, латинську, арабську мови та іврит.
  Завдяки своєму знатному походженню юнак міг розраховувати на аристократичний шлюб та державну службу у вищих ешелонах влади. Однак він не побажав такої долі і став хранителем бібліотеки в головному храмі країни – соборі Святої Софії. Але й там довго не затримався, бо невдовзі став викладати у столичному університеті, де завдяки блискучим перемогам у філософських диспутах отримав прізвисько Філософ. Костянтин брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Близько 860 року їздив з дипломатичною місією до хозарів. Дорогою він зупинився в Херсонесі, де знайшов мощі святого папи Климента. Пізніше брати взяли їх з собою у Велику Моравію, а у 867-му – до Риму.
  У 856 році Костянтин із групою учнів прибув у монастир, де був настоятелем його брат. Саме тут Костянтин і Михайло вирішили створити азбуку для слов'ян.
  У 862 році в Константинополь прибули посли від моравського князя Ростислава й передали імператорові послання від свого правителя. Ростислав просив греків дати йому розумних людей, які могли би навчати слов'ян християнської віри їхньою власною мовою, бо всі богослужіння велися іноземною, що було вкрай незручно.
  Костянтин, Михайло та їхні учні взялися за велику роботу. Перша мова, якою було перекладено основні християнські книги, – болгарська. Біографія братів відома колосальною працею над Псалтирем, Апостолом та Євангелієм.
  Відтак проповідники вирушили до Моравії, де протягом трьох років вели службу і навчали людей грамоти. Завдяки цій роботі 864 року відбулося хрещення болгар. Також Костянтин та Михайло побували в Закарпатській Русі й Панонії, де славили християнську віру слов'янськими мовами. У Моравії у братів виник конфлікт з німецькими священниками. Михайла і Костянтина звинуватили в єресі. Причиною було небажання католиків вести богослужіння слов'янською мовою. Ця позиція підтримувалася Римською церквою, де вважалося, що хвалити Бога можна тільки трьома мовами: латинською, грецькою та івритом. Така традиція існувала вже багато століть.
  Папа Римський усе ще мав вплив на грецьких священників. Він викликав братів до Італії, прийшов до компромісу з греками й дав свою згоду на те, щоб слов'яни могли вести богослужіння рідними мовами. Морави (предки чехів) були хрещені єпископами з Риму, тому формально перебували під юрисдикцією Папи.
  Ще перебуваючи в Італії, Костянтин дуже захворів. Коли він зрозумів, що скоро помре, то прийняв схиму й отримав чернече ім'я Кирило, з яким і став відомий в історіографії та народній пам'яті. Перебуваючи на смертному ложі, він просив брата не кидати просвітницької справи, а продовжити свою службу серед слов'ян.
  Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії та Панонії і 870 року повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув'язненні. У 882–884 жив у Візантії. У середині 884 року повернувся до Моравії, де перекладав Біблію слов'янською мовою.
  Кирило – творець одного з перших слов'янських алфавітів. У науці нема єдиного погляду з питання, яку абетку створив Кирило – кирилицю чи глаголицю. Однак найголовніше те, що саме на її основі виник український алфавіт. Бо народ, який має свою писемність і культуру, має майбутнє.
  
  * * *
  Перша українська політична організація в Києві мала назву Кирило-Мефодіївське братство. Кирилові та Мефодію встановлено пам'ятник на головній площі в Мукачеві Закарпатської області. На честь братів названо астероїд 2609 Кирило-Мефодій.
  Обидва брати були канонізовані Східною (православною) церквою та названі "рівноапостольними", а також зараховані до святих Західною (католицькою) церквою. 1980 року Папа Іван Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія "покровителями" Європи.
  Болгарська церква встановила день пам'яті Кирила і Мефодія, який згодом став святом національної освіти й культури. У Болгарії запроваджено орден "Кирило і Мефодій" та Міжнародну премію імені братів Кирила і Мефодія – за визначні праці зі староболгаристики і славістики.
  День святих Кирила та Мефодія католики відзначають 14 лютого, православні й католики східного обряду – 24 травня (за Четьями-Мінеями Дмитра Туптала – 11 травня). У Чехії та Словаччині день Святих Кирила (Циріла) та Методія (Методеє), які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої чеської держави, відзначають 5 липня. Тут це державне свято і вихідний день.