Вважаєш себе сучасним і самодостатнім? Гаразд. А з чого це починається? Насамперед – з уміння розуміти, міркувати й говорити. Це не дається нікому з народження. Максимум – дитина має природні задатки, які потрібно розвивати і вдосконалювати. Правильно формулювати й гарно висловлювати свої думки, слухати (і чути) одне одного, цікавитися культурою інших народів та прагнути її збагнути – то велика наука, яку ми опановуємо у школі на уроках мови й літератури. І якщо учень сидить, широко розплющивши очі та роззявивши рота від захвату, значить, він, швидше за все, обере для себе в житті шлях філолога.
  Філологія (від грец. φίλος – любов та грец. λόγος – слово, учення) – сукупність (єдність) гуманітарних наук: мовознавства, літературознавства, етнографії, фольклористики, текстології, джерелознавства, риторики, палеографії тощо, які вивчають духовну культуру певного народу чи цивілізації через мовний і стилістичний аналіз літературних та інших пам'яток. Головний предмет її досліджень – текст, а мета – його коментування та інтерпретація. Як наука філологія сформувалася в XVII–XVIII століттях і вже тоді була дуже тісно пов'язана з давньою культурою: мовою, літературою, історією, філософією та мистецтвом. Нині ця комплексна наука включає в себе таку важливу галузь знань, як культура мови, що досягла високого рівня розвитку, адже жодна нація світу не може називатися "нацією" без рідної мови й культури.
  Попередницею філології вважається риторика, яка з'явилася у Стародавній Греції. Першим філологом називають давньогрецького філософа Ератосфена. В Україні ж науку про словесність почали іменувати філологією аж у ХІХ столітті.
  Символічно, що День філолога відзначають саме 25 травня, після Дня слов'янської писемності і культури, дня пам'яті укладачів слов'янської азбуки – святих братів Кирила та Мефодія. Адже кожне суспільство виявляє наявні у нього унікальні риси різними способами, зокрема й через свою писемність.
  Від правильної побудови речення залежить те, наскільки зрозумілою буде мова людини. Від дрібних неточностей, грубих помилок і незграбних фраз до формування мовних норм – усе це на практиці і є головною суттю поняття "філологія".
  То хто ж такі, власне, оті загадкові філологи? Насамперед це люди, які досконало володіють мовою, без порушень літературних та розмовних норм. До речі, серед них частенько трапляються не хтось там, а діячі науки. А на додачу філологи – ще й творчі особистості. Отже, філологи – це викладачі ВНЗ та вчителі мови у школах, літературознавці, критики (але не критикани), працівники радіо, телебачення, видавництв, журналісти, письменники, поети (але не графомани), бібліотекарі, перекладачі, сценаристи, коректори і редактори, а також (овва, які цікавезні слова!) спічрайтери й копірайтери. Якщо ви вже знаєте, хто це такі, або мерщій заходилися шукати значення цих слів у всіх можливих та неможливих джерелах, – вітаємо! Ви точно філолог.
  А взагалі філолог – це, перш за все, той, хто має в душі любов до слова, шану до культурних цінностей і бажання дослідити всі незвідані куточки мови. Ви саме такий? Тоді – зі святом! Сили, наснаги, завзяття, поваги, щастя в родині й миру в Україні!