Довгоочікувана прем'єра – друга книга від Тамари Горіха Зерня, авторки роману "Доця", який став Книгою року за версією ВВС у 2019 році та отримав безліч інших нагород.
  "Принцип втручання" – детектив, але твір цінний не лише цим. Це історія про людину, яку порятувало якраз оте втручання в її життя і яку рятує втручання в життя інших. Це книга, написана за класичними канонами британського детективу. Але основний позасюжетний меседж твору – адаптація людей з ПТСР після війни. Власне, їхні страхи та болі дуже впливають на сюжет. В Україні проблема адаптації людей, які повертаються з війни, нагальна вже багато років. "Принцип втручання" – це драма і комедія, смішна до сліз та зворушлива до ненависті історія.
  Події твору відбуваються на Черкащині. Крім власне детективної історії, у книзі присутня тема співіснування світу, який уже відвоював або воює, і світу, який досі не почав воювати й заперечує сам факт війни. Ці два світи живуть в одній країні, одному місті, перетинаються на одній крихітній "сцені" роману. Їх взаємовплив, ненависть, любов, страх, повага, комплекси, оте все, що відбувається на зіткненні цих двох світів, – оця іскра і стала темою дослідження у книжці.
  Героїня книги – жінка з порожнечею у грудях. На тому місці, де мало би бути серце, у неї діра та є ще таємниці, які, з одного боку, нас не вбивають, а з іншого – чомусь не поспішають робити сильнішими. Єдиною опорою і розрадою Станіслави стала робота. Чистий холодний розум, логіка й математика – ось її безпечна гавань, ось світ, у якому вона задає власні правила гри та почувається у безпеці. І з цього світу формул та рівнянь її висмикує прохання. Прохання, яке неможливо відхилити. Але й погодитися теж неможливо, тому що це якось дивно. І абсолютно нелогічно. І ще трошки смертельно небезпечно.
  Ми забагато на себе беремо, думаючи про справедливість як про щось таке, що можна "вершити"…