22 липня ми відзначаємо 145 річницю від дня народження Януша Корчака, чиє ім'я у людській свідомості асоціюється з самопожертвою, героїзмом і величезною любов'ю до дітей. Герш Хенрик Гольдшмідт, його справжнє ім'я, народився у 1878 році у Варшаві в родині асимільованих польських євреїв. Всі навколо звали його Генриком, на польський манер. Польща тоді була під владою Росії, тому першу освіту юний Гольдшмідт отримав у російській гімназії. Після її закінчення він вступає до Варшавського університету на медичний факультет і 23 березня 1905 року отримує диплом лікаря. У рамках навчальної практики Генрик працював у госпіталях, лікарнях, дитячих таборах. Спілкування дітьми приносить йому величезне задоволення і у лікареві Гольдшмідті прокидається педагог. Писати він почав ще навчаючись у гімназії. Це були художні твори, як правило для дітей, пізніше – педагогічні праці, а ще багато виступав по радіо і його знали як Пана Лікаря, Старого Лікаря, мав він і інші псевдоніми. У 1898 році письменник вперше виступив як Януш Корчак і з 1900 року почав використовувати в основному це ім'я, підписуючи так навіть приватні листи.
В червні 1905 року, як лікаря, Корчака мобілізують до російської армії. Це був час російсько-японської війни, службу він проходив у Харбіні, а у 1906 році повернувся до Варшави. Працював дитячим лікарем, пізніше за кордоном підвищував кваліфікацію, проходив практику у дитячих клініках, відвідував виховні заклади та заклади опіки над дітьми у Берліні, Парижі, Лондоні. Увесь час Януш Корчак займався активною громадською діяльністю, був членом багатьох організіцій, які мали медичне спрямування. У 1912 році він очолив "Дім сиріт" для єврейських дітей, а також опікувався сиротинцем для польських дітей "Наш дім". Заклади утримувалися на кошти меценатів, але першою і головною умовою, яку поставив Януш Корчак, було те, що благодійники не втручаються у педагогічну і виховну діяльність керівника. Він керував цими закладами з невеликими перервами протягом тридцяти років, до 1942 року. Його будинки для сиріт відрізнялися від подібних тим, що давали не лише дах над головою, а і навчали своїх вихованців жити. Обидва заклади призначалися для хлопчиків 7–14 років і мали самоврядування. Тут був свій сейм, газета, система чергування, позичкова каса, нотаріальний відділ. Януш Корчак вважав, що дитина є такою ж людиною як і доросла, є особистістю, просто без життєвого досвіду, і що виховний процес має враховувати індивідуальність кожної дитини, її потреби, прагнення. Він був предтечею низки педагогічних ідей сучасності, а його розуміння прав дитини є вихідною точкою для сучасної педагогіки. У 1914 році під час Першої світової війни – знову мобілізація, робота у лазаретах, головним чином в Україні. У 1917 році його відкликали з фронту і призначили лікарем дитячих притулків у Києві. Януш Корчак пробув у Києві майже рік, і тут написав своєрідний підручник для батьків, свою найзнаменитішу книжку "Як любити дітей". До Варшави він повернувся у 1918 році, і під час польсько-радянської війни 1919–1921 років працював лікарем у військових госпіталях Лодзі та Варшави. За свою діяльність отримав звання майора Війська Польського. Під час німецької окупації "Дім сиріт" перемістили до Варшавського гетто. Там же жили і вихователі разом з директором. У серпні 1942 року почалося знищення гетто і Януша Корчака разом з дітьми відправили до концтабору Треблінка. Його добре знали і поважали, неодноразово пропонували врятувати, навіть німецьке командування перед самою стратою хотіло проявити публічну милість до відомого літератора і педагога, та Корчак категорично відмовився. 7 серпня 1942 року умовно значиться як дата загибелі видатного педагога. На місці його смерті в Треблінці стоїть великий камінь. На ньому короткий напис: "Януш Корчак і діти".
Письменницька спадщина Януша Корчака становить 24 книги, більше тисячі текстів, надрукованих у різних періодичних виданнях, трохи рукописів, листи. Деякі з його творів, а також книги про життя і діяльність видатного педагога і справжньої людини, читачі можуть взяти у відділі абонемента Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки.
37
К 70
Корчак Я. Дитя людське : вибр. твори / Януш Корчак. – Київ : Дух і Літера, 2018. – 532 с.
До збірки ввійшли жанрово різнопланові твори, тематично об'єднані духом дитиноцентризму. У них різнобічно висвітлено філософію Корчака: радикальні у своєму несприйнятті шаблонного виховання спостереження та поради з трактату "Як любити дитину" межують з глибокими інтимно-ліричними "Молитвами тих, котрі не моляться", "Діти Біблії. Мойсей" – спроба реконструкції психологізму дитячого і материнського страждання, які тепер є такими ж, як і колись. Автор у своїх творах вчить нас жити вдумливо зараз і тепер, не відкладаючи розкіш бути мудрим на старість.
821(438)
К 70
Корчак Я. Кайтусь-чарівник ; Банкрутство малого Джека ; Коли я знову стану малим / Януш Корчак – Київ : Знання, 2017. – 430 с.
Чого може досягти розумний і допитливий хлопчик, якщо матиме чітку мету і, головне, величезне бажання вчитися й наполегливо працювати задля її здійснення? Кайтусь хотів стати чарівником, але для цього, виявляється треба наполегливо тренуватись. Джек створив у класі кооператив. Хлопчики відчують і радість перемоги, і гіркоту поразки, поступово дорослішаючи на шляху до втілення заповітної мрії. А у третій повісті автор розповідає як під дією чарів перетворюється на маленького хлопчика і заново переживає дитячі радощі і турботи.
821(438)
К 70
Корчак Я. Король Матіуш Перший / Януш Корчак. – Харків : Ранок, 2016. – 384 с.
Книжка починається з фотографії автора у десятирічному віці і він говорить, що у ті часи хотів зробити все, про що написано у книзі. Але потім забув, і ось уже постарів. Януш Корчак розповідає про пригоди королівського сина, який після смерті батька став королем і заплутався у механізмі здійснення влади. Дуже важко залишатися добрим і чесним у підступному дорослому світі і важко зробити мешканців королівства щасливими. Книжка адресована дітям, але думки, викладені у ній, можуть бути цінними і для дорослих.
821(438)
К 70
Корчак Я. Право на повагу: вибр. твори / Януш Корчак. – Київ : Дух і Літера, 2019. – 324 с.
Твори у книжці різні за жанрами і стилями, написані в різні роки, але об'єднані любов'ю до дитини, тонким знанням дитячої психології. У головному тексті – маніфесті "Право дитини на повагу" автор стверджує, що хоча дитина слабка, матеріально залежна, наївна, вона вже людина, особистість, а не істота, яка колись стане людиною. У оповіданнях він намагається дивитися на світ очими різних дітей – новонароджених, школярів. У книзі є також нотатки вихователя, у яких ми бачимо дитячі мікроісторії і діалоги малих філософів, що перевершують найдивакуватіші фантазії будь-якого письменника.
84(4ПОЛ)
К 70
Корчак Я. Правила життя: Педагогіка для дітей та дорослих / Януш Корчак. – Харків : Бібколектор, 2016. – 536 с.
Цю книжку слід прочитати всім – і тим, хто вже є батьками, і тим, хто тільки планує ними стати, людям, які дуже люблять своїх дітей, і тим, хто шукає в собі батьківські інстинкти, хто сумнівається у правильності своїх поглядів на виховання і любов до дітей. Адже взаємини між дорослими і дітьми дуже складні, і вони не завжди одне одного розуміють. Щоб полюбити дитину, треба її прийняти. Щоб прийняти, слід зрозуміти. А щоб зрозуміти, потрібно її знати. Ось про що ця книжка. Прочитавши її, ви зможете дійсно зрозуміти своїх дітей, а значить любов до них буде справжньою.
74.9 / 371.018
К 70
Корчак Я. Як любити дітей / Януш Корчак – Київ : Знання, 1992. – 30 с.
Головна ідея педагогіки Корчака – повага до дитини, до її думок і бажань, усвідомлення, що всі діти різні і вони мають право вибору. Автор відкриває мотиви переживань і вчинків дітей, пояснює складні процеси формування людини, підходить до проблематики з точки зору психології, пояснюючи батькам, чому їхні діти відчувають різні емоції, як то страх, переживання. Все це є складовими формування нової особистості, з чим кожен з батьків має рахуватись, адже саме від цього залежить те, ким буде дитина в майбутньому, та що буде закладено в основу її характеру.
74.03 / 37(09)
О-56
Ольчак-Ронікер Й. Януш Корчак. Сторінками біографії / Йоанна Ольчак-Ронікер. – Київ : Дух і Літера, 2012. – 494 с.
Авторка, спираючись на план автобіографії, вміщений у Щоденику Януша Корчака, відтворює історію його життя. Ми бачимо юнака, який шукає власний шлях, молодого лікаря, педагога, що проголошує новаторські ідеї, письменника, громадського діяча, багатолітнього керівника "Дому сиріт" і співробітника "Нашого дому" – притулків для єврейських і польських дітей. Він не був політиком, не сповідував жодної ідеології, і незадовго до смерті написав: "Не бажаю зла нікому. Не вмію. Не знаю, як це робиться".
83.84
П 87
Птіцин А. Анатолій Птіцин про Шолом Алейхема, Януша Корчака, Фріца Крейслера, Миколу Лукаша, Матір Терезу / Анатолій Птіцин. – Київ : Антологія, 2016. – 113 с.
Це – книжка для дітей і розповідає вона про дитинство людей, знаних у всьому світі, в тому числі і Януша Корчака, видатного педагога, письменника. Всі ми родом з дитинства. Від народження людина живе у сім'ї, поруч з близькими, це – перший досвід, а потім, коли дитина дорослішає, їй доводиться спілкуватися з іншими людьми, і це вже інший досвід. Стосунки з близькими та всіма іншими формують людину як особистість. У книзі розповідається про життєві враження юного Корчака, його сім'ю, знайомства з ровесниками, перші закоханості.
