Галина Пагутяк, творчий псевдонім Галини Василівни Москалець, займає особливе місце у сучасній українській літературі. Їй властива фантастично-символічна манера письма, прорив до вигаданого світу, потяг до містики. Письменниця каже, що вона має магічне мислення, а це стирає межі між часами, і що твір для рівноваги повинен ділитися на дві частини, такі собі інь і янь – містичне і реалістичне, тому розповідаючи про роботу над одним із них, жартує, що природну частину вже написала, лишилася надприродна.
Нині Галині Пагутяк виповнюється 65 років. Вона народилася 26 липня 1958 року в селі Заколоть на Львівщині у родині вчителів. Пізніше сім'я переїхала в Уріж. Тут, за словами письменниці, їй відкрився дивний світ людських вірувань про потойбіччя, до яких вона ставиться більш ніж серйозно. Саме село, що сусідить з батьківщиною Івана Франка – Нагуєвичами, вона вважає містичним і загадковим. Можливо тому в її творах так гармонійно переплітаються історія і сучасність, чари і містика. А місцем дії у багатьох із них є місця, де сама зростала.
Після закінчення школи Галина спробувала вступити до Київського університету на філософський факультет, але невдало. Працювала в колгоспі, на заводі, потім стала студенткою філологічного факультету Львівського університету, а після третього курсу перевелася до Київського університету, який успішно закінчила. Працювала у школі, Дрогобицькому краєзнавчому музеї, Львівській картинній галереї і писала. Галина Пагутяк згадує, що писати почала щойно закінчивши школу. Першу повість назвала дуже наївно – "Записки шістнадцятилітньої". Написаний від руки текст надіслала до "Літературної України", і їй дуже пощастило, що повість потрапила до рук відомого українського дитячого письменника Бориса Комара. Він запросив Галину на Всеукраїнську нараду молодих літераторів і познайомив там з іншим дитячим письменником – Віктором Близнецем, який запитав, чи погодиться вона викинути з повісті сорок відсотків тексту, а решту опублікувати. А коли юна авторка відомому письменнику відмовила, був дуже задоволений: значить може відстоювати написане. Тим же, хто допоміг їй увійти в літературу, став поет-шістдесятник Віктор Терен.
Першим опублікованим текстом стала повість "Діти", яка з'явилася у журналі "Дніпро". З того часу у письменниці вийшли уже більше тридцяти книжок. Пише вона про те, що є для неї важливим і ніколи не починає роботу, поки текст повністю не визріє, а потім просто викидає все зайве. У неї непростий характер і живе вона так, як вважає за потрібне, не є публічною людиною, членом літературних та навкололітературних "тусовок". Галина Пагутяк не один раз говорила, що належить до роду Влада III Цепеша, волоського воєводи, який жив у ХV столітті, у кіно його називають Дракула. Він був з династії Басарабів, так само як і мати письменниці. Василь Стефаник, до речі, також належить до цього роду. А це – люди, як правило, авторитарні, принципові, з міцним характером. Загальновідомо, що риси обличчя і вдача дуже стійкі, тому нащадки давніх родів поводяться точнісінько так, як їхні предки. І руде волосся та незалежний характер письменниці є одним із таких доказів.
За книгу "Слуга з Добромиля" Галина Пагутяк стала лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка, має вона також ще ряд українських та міжнародних літературних премій.
Пропонуємо вам книжки Галини Пагутяк, які можна взяти у відділі абонемента Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки.
821(477)
П 12
Пагутяк Г. В. Втеча звірів або Новий бестіарій : казкова повість / Галина Пагутяк. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018. – 238 с.
У передмові до книжки авторка каже, що ми живемо поруч зі звірами. Ніби чужі. Але ж у нас – одна Земля. Тому треба поважати кожне життя, хай це буде життя комашки, ящірки чи пташки. Це – фантазійно-філософська повість про дівчинку, яка з татом і мамою приїхала в село, а потім на старому горищі знайшла книжку, написану латиною і фігурку хлопчика, якого назвала Каспар. Далі починаються пригоди-подорожі, чарівні перетворення. Персонажі-тваринки розмовляють, сперечаються, самі перетворюються то на комашок, то на горобчиків. Книжка як для дітей, так і для дорослих.
821(477)
П 12
Пагутяк Г. В. Гіркі землі / Галина Пагутяк. – Вінниця : Теза, 2016. – 222 с.
Письменниця визначила жанр книги як містерію. Це історія про занепад колись славного міста Борислава, Галицької Каліфорнії. Місто ми бачимо очима Лілі, дівчини, яка повернувшись із заробітків, блукає його вулицями. Блукає, намагаючись зрозуміти себе, розмірковуючи про свою долю, долю своїх батьків, земляків. Насправді в Україні таких містечок безліч. Блукання ті поволі обертаються на містичну мандрівку в інший світ – примарний, але не менш справжній. І ті примари – колишні мешканці Борислава – дозволяють дівчині пізнати те, що її турбує.
84(4УКР)
П 12
Пагутяк Г. В. Зачаровані музиканти : роман-феєрія / Галина Пагутяк. – Київ : Ярославів Вал, 2010. – 220 с.
В основу роману лягла розповідь про пані з жовтим волоссям, що у супроводі музикантів мчить у повітрі. Дід авторки якось бачив їх, коли пас коней вночі. Це був найпрекрасніший спогад у його житті. Події роману відбуваються в ХVI столітті у містечку Журавні. Матвій був заручений з Теклею, але одного разу почув незвичайну музику, побачив зачарованих музикантів на неймовірно гарних конях і пані з огняним волоссям, яка вдарила його поглядом в саме серце. І це докорінно змінило життя юнака. Події у книжці розвиваються на межі історичного роману і фентезі, побутові реалії тут поєднуються з магією.
84(4УКР)
П 12
Пагутяк Г. В. Королівство : пригодницький роман / Галина Пагутяк. – Харків : Фоліо ; Вінниця : Теза, 2010. – 375 с.
Це – книжка для дітей і для дорослих. У ній живуть перевертні, вовкулаки, привиди, відьми, вампіри, є навіть кореспондент "посейбічних і потойбічних новин". Микола Жулинський вважає, що авторка поглянула на Україну дитячими очима і відтворила дитяче сприйняття того, що у ній відбувається, те як дитина сприймає божевілля боротьби за владу, а значить за збагачення. Цим займаються, як їх називають у Королівстві, крутиголовці, яким байдуже до рідного краю, рідної мови, рідної книжки. А правитель нічого не робить.
84(4УКР)
П 12
Пагутяк Г. В. Магнат : роман / Галина Пагутяк. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. – 254 с.
В основі роману – доля українського гуманіста початку ХVII століття, дипломата, поета, публіциста, видавця, старости мостиського і вишенського Яна Щасного Гербурта з Добромиля, побачена очима волинського шляхтича. Для того, щоби написати книгу, авторці довелося багато працювати з архівами, ознайомитися з великою кількістю документів. Їй привозили книжки з Польщі, сканували тексти з польських архівів. А ця книга – маленький крок, щоб ввести Яна Щасного в український культурний простір, адже і він і ми, українці, цього заслуговуєм.
821(477)
П 12
Пагутяк Г. В. Небесна кравчиня: книга беззахисності : романи, повісті / Галина Пагутяк. – Львів : Піраміда, 2017. – 298 c.
"Книга беззахисності" – не випадковий підзаголовок до цієї книги. До неї ввійшли три повісті і два романи. Вони написані у різні часи. Серед них –повість-балада "Соловейко", в якій письменниця показує нелегкий пошук сенсу життя нашої молодої сучасниці, а химерний роман "Смітник Господа Нашого" – дивакувата філософська казка для дорослих про Дивну країну, яка не належить людям. Можливо то – Рай, а можливо – країна дитинства, куди ніхто не зможе повернутись. П'ять її героїв як п'ять "пальців Бога, що сперся на землю".
821(477)
П 12
Пагутяк Г. В. Слуга з Добромиля : роман / Галина Пагутяк. – Київ : Дуліби, 2010. – 328 с.
Це – фентезі на історичну тему і є яскравим зразком творчості Галини Пагутяк. У романі описуються події 1949 року і попередніх 800 років у місті Добромилі. Головний герой – дхампір, син мертвого опиря і відьми, має особливі магічні властивості. Його паном і наставником є опир Купець з Добромиля. Їм обом протягом 800 років у різні історичні епохи доведеться стати для добромильської землі опікунами і захисниками. В романі діють як історичні особи, так і вигадані персонажі.
821(477)
П 12
Пагутяк Г. В. Сентиментальні мандрівки Галичиною та інші історії: книга мандрів / Галина Пагутяк. – Львів : Піраміда, 2018. – 301 c.
"Сентиментальні мандрівки Галичиною" – книга подорожніх нарисів письменниці. Враження від місць, де вона побувала, суб'єктивні і особистісні, у її нарисах більше емоцій ніж інформації. "Відчуття загострені, серце схвильоване, і вся дорога всіяна знаками". Досить часто з окремих подорожніх вражень письменниці народжуються ідеї, персонажі і сюжети окремих творів. До книги також увійшла повість про легендарне місто Лебедин і нарис про першу епідемію холери в Галичині 1831 року.
821(477)
П 12
Пагутяк Г. В. Урізька готика : роман / Галина Пагутяк. – Київ : Дуліби, 2012. – 346 с.
Це – класичний зразок готичної прози або роману жаху кінця ХIХ – початку ХХ століття. В Урожі в полудень ходять утопленики, а вночі – опирі. Опирі не п'ють кров, вони живі люди, але мають магічні властивості і складають нечисленну громаду селища Винники. Вже на перших сторінках твору описується смерть і похорон матері і сестри героя твору, хлопчика Орка, і повідомляється, що рід його батька проклятий, бо це – рід опирів, і батько боїться, що його дитину втягнуть до своєї спільноти родичі-опирі. Роман написаний за мотивами етнографічного нарису Івана Франка.
